Ухвала суду № 43552706, 07.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 р. Справа № 815/802/15

Категорія: 9 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ДФІНовоселова Н.Б. (довіреність)ДП ІМТПВисоцька В.В. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Одеській області на Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року по справі за позовом державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт" до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування Вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області № 15-05-23-14/921 від 02.02.2015 року щодо усунення виявлених під час ревізії порушень, а саме: частково визнати протиправними та скасувати у повному обсязі пункти 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 12, 13, визнати протиправним та скасувати пункт 10 цієї Вимоги в частині зайвої оплати 9 календарних днів відпустки суміснику - електромеханіку м/б „Тігріс" ОСОБА_7 на суму 623,25 грн., -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування Вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області № 15-05-23-14/921 від 02.02.2015 року щодо усунення виявлених під час ревізії порушень, а саме: частково визнати протиправними та скасувати у повному обсязі пункти 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 12, 13, визнати протиправним та скасувати пункт 10 цієї Вимоги в частині зайвої оплати 9 календарних днів відпустки суміснику - електромеханіку м/б „Тігріс" ОСОБА_7 на суму 623,25 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року клопотання представника позивача про забезпечення позовних вимог задоволено частково. Заборонено Державній фінансовій інспекції в Одеській області приймати рішення та вчиняти дії, передбачені п.п.48, 50, 51 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією в Одеській області, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 щодо реалізації висновків акту ревізії від 26.12.2014 року № 05-11/188 та п.п. 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 12, 13 повністю, частково п. 10 вимоги про усунення виявлених порушень законодавства від 02.02.2015 року № 15-05-23-14/921, в тому числі шляхом направлення акту ревізії від 26.12.2014 року № 05-11/188, матеріалів ревізії за п.п. 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 12, 13 повністю, частково п. 10 вимоги про усунення виявлених порушень законодавства від 02.02.2015 року № 15-05-23-14/921 до Міністерства інфраструктури України чи його структурних підрозділів для вирішення питання про притягнення винних осіб до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності, до правоохоронних органів (прокуратура та органи внутрішніх справ) щодо притягнення винних осіб до адміністративної чи кримінальних відповідальності за виявлені порушення до винесення судом рішення по цій справі. В задоволенні решти клопотання відмовлено.

Не погодившись з Ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду є незаконним. Крім того, апелянт зазначає, що при прийняті оскаржуваної Ухвали судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Відповідно до п.п.48,50,51 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 передбачений механізм реалізації висновків проведених ревізій шляхом направлення матеріалів ревізії до правоохоронних органів (п.48 Порядку), притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущені порушень працівників об'єкту контролю, порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження та використання активів, а також стягнення в дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав (п.50 Порядку), а також обговорення результатів ревізії за спільним рішенням контролюючого органу та об'єкту контролю на колегіях, нарадах, що проводяться об'єктом контролю та відомості щодо результатів ревізії можуть бути оприлюднені через засоби масової інформації (п.51 Порядку).

Подання представником позивача позову до суду свідчить про те, що об'єкт контролю не згодний із пунктами 3,4,5,6,7,8,9,12,13 вимоги від 02.02.2015 року повністю та пунктом 10 цієї вимоги в частині зайвої оплати 9 календарних днів відпустки суміснику - електромеханіку м/б «Тігріс» ОСОБА_7 на суму 623,25 грн. про що повідомив суд у позовній заяві та надав значну кількість додаткових письмових доказів в обґрунтування своєї позиції, в зв'язку із чим, надання органу ДФС України можливості реалізувати висновки ревізії та вимоги відповідно до п.п.48,50,51 Порядку, до винесення судом рішення по справі, може призвести до настання негативних наслідків для підприємства позивача та його посадових осіб, зазначених у акті ревізії в якості винних посадових осіб, у вигляді настання матеріальних збитків, розірвання договорів, притягнення до адміністративної, дисциплінарної чи кримінальної відповідальності, оскільки у разі задоволення судом по цій справі повністю або частково заявлених позовних вимог, законодавством не передбачена можливість автоматичного поновлення прав вказаних осіб.

При цьому, відповідно до положень ч.1 ст.122 КАС України, встановлені стислі терміни розгляду адміністративних справ - не більше місця з дня відкриття провадження по справі.

До того ж, п.п.48,50,51 Порядку не встановлені часові обмеження щодо можливості реалізації результатів ревізії органами ДФС України, що не може завдати шкоди реалізації владних повноважень цього органу після завершення розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом, поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання, та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, суд не може заборонити суб'єкту владних повноважень вчиняти будь-які дії відносно не встановленого кола осіб, в зв'язку із чим, суд першої інстанції конкретизував застосовані заходи попереднього судового захисту по справі, зазначивши які саме конкретні дії суд забороняє вчиняти суб'єкту владних повноважень до винесення судом рішення по справі та відносно конкретних органів чи осіб, а в задоволенні решти необхідно відмовити.

Згідно з п. 1 ст. 71 КАС України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апеляційної скарги не підтверджені необхідними в розумінні ст. 69 КАС доказами та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, - за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області, - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року по справі № 815/802/15, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Ухвалу складено у повному обсязі - 08 квітня 2015 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук