Ухвала суду № 43552671, 07.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 р. Справа № 815/6789/13-а

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: Представник третьої особиОСОБА_5 (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, Управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про скасування внесення інформації, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Управління Держземагентства у м. Одесі Одеської області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_7 Григорывна, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання частково недійсним та часткове скасування рішення Одеської міської ради № 2931-V від 10.07.2008 року в частині, що стосується надання ОСОБА_7 згоди на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1; визнання незаконними дій Управління Держземагентства у м. Одесі Одеської області та скасування внесення до автоматизованої системи Державний земельний кадастр інформації № НОМЕР_1 щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 909,53 кв.м., яка належить ОСОБА_7; зобов'язання Управління Держземагентства у м. Одесі Одеської області за заявами відповідних користувачів земельних ділянок внести до автоматизованої системи Державний земельний кадастр зміни щодо земельної ділянки, що знаходиться у АДРЕСА_1, які відповідають розмірам земельної ділянки встановленої резолютивною частиною рішення Київського районного суду від 16.12.2010 року, а саме: встановлення порядку користування земельною ділянкою у таких частинах: ОСОБА_6 (співвласник 6/25 часток) загальною площею 744,99 кв.м.; ОСОБА_7 (співвласник 27/100 часток) загальною площею 838,11 кв.м.; ОСОБА_10 (співвласник 27/100 часток) загальною площею 1031,78 кв.м.; ОСОБА_11 (співвласник 11/50 часток) загальною площею 489,23 кв.м.

Ухвалою суду від 18.06.2014 року адміністративний позов ОСОБА_6 в частині позовних вимог до Одеської міської ради про визнання частково недійсним та часткове скасування рішення Одеської міської ради № 2931-V від 10.07.2008 року в частині, що стосується надання ОСОБА_7 згоди на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 залишений без розгляду (т.1 а.с.235-236).

Ухвалою суду від 09.07.2014 року за клопотанням представника Позивача, провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 в частині позовних вимог до Управління Держземагентства у м. Одесі Одеської області про визнання незаконними дій Управління Держземагентства у м. Одесі Одеської області було закрите (т.2 а.с. 25-26).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року в задоволені адміністративного позову ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 08.11.2004 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 було укладено договір дарування, за яким ОСОБА_12 подарувала, а ОСОБА_6 прийняла в дар 6/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.7-8).

Право власності на зазначену частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, на підставі вказаного договору дарування, зареєстровано КП «МБТІ та РОН» за Позивачем 01.12.2004 року за номером 3243, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 5664915 від 01.12.2004 року (т.1 а.с.9).

Також, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.12.2010 року по справі № 2-7688/10, за позовною заявою ОСОБА_6, яке набрало законної сили 27.12.2010 року, визначено порядок користування земельною ділянкою, розташованою при домоволодінні АДРЕСА_1 між співвласниками домоволодіння у відповідності до їх часток у домоволодінні, за яким виділено земельні ділянки: ОСОБА_6 загальною площею 744,99 кв.м.; ОСОБА_7 загальною площею 838,11 кв.м.; ОСОБА_8 загальною площею 1031,78 кв.м.; ОСОБА_13 загальною площею 489,23 кв.м. (т. 1 а.с.20-29).

Рішенням Одеської міської ради № 2931-V від 10.07.2008 року надано дозвіл громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Одесі, в тому числі, ОСОБА_7 (адреса земельної ділянки - АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель) (т.1 а.с.162).

Позивачем зазначено, що, на підставі вказаного рішення, ОСОБА_7 в 2010 році Управлінням Державного земельного агентства у м. Одесі та Одеської області був наданий кадастровий номер НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 909,53 кв.м., що, як зазначає Позивач, суперечить рішенню Київського районного суду м. Одеси від 16.12.2010 року по справі № 2-7688/10.

Не погодившись з такими діями Відповідачів, Позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому просить скасувати вказану інформацію щодо земельної ділянки ОСОБА_7 та зобов'язати Відповідача - Управління Держземагентства у м. Одесі Одеської області, за заявами відповідних користувачів земельних ділянок внести до Державного земельного кадастру зміни щодо земельної ділянки, що знаходитеся у АДРЕСА_1, які відповідають розмірам земельної ділянки, встановлених резолютивною частиною рішення Київського районного суду від 16.12.2010 року.

У відповідності до ст.193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку та про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно ст.204 Земельного кодексу України, ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону. Відповідно до вимог ч.5 ст.5 Закону України «Про державний земельний кадастр», внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим законом.

Статтею 21 вказаного Закону визначено, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок у випадках, визначених ст.791 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст.107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. Відомості вносяться одночасно до документів Державного земельного кадастру у текстовій та графічній формі.

Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою. Внесені відомості зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно.

При цьому, відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону, земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 01.01.2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно їх до повноважень.

Як вбачається з листа Управління Держземагентства у м. Одесі Одеської області від 02.07.2014 року, останнім не визначався кадастровий номер НОМЕР_1 зазначеної земельної ділянки у 2010 році, в Управлінні Держземагентства у м. Одесі Одеської області відсутні відомості щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки на ім'я ОСОБА_7 за адресою: в АДРЕСА_1 (т.2 а.с.1). Ці відомості не спростовані Позивачем.

Зі змісту листа Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 07.06.2010 року № 01-27/0-34-710-08 вбачається, що розроблений та погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 до Управління земельних ресурсів Одеської міської ради не надходив (т.1 а.с.228).

Згідно листа КП «МБТІ та РОН» № 10555-11/794 від 18.09.2012 року, роботи щодо розробки землевпорядної документації по земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1, на підставі рішення Одеської міської ради № 2931-V від 10.07.2008 року, припинені, заява від ОСОБА_7 на продовження (поновлення) робіт відсутня.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог Позивача щодо скасування внесення до автоматизованої системи Державний земельний кадастр інформації № НОМЕР_1 щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 909,53 кв.м., яка належить ОСОБА_7

Також, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог Позивача щодо зобов'язання Управління Держземагентства у м. Одесі Одеської області за заявами відповідних користувачів земельних ділянок внести до автоматизованої системи Державний земельний кадастр змін щодо земельної ділянки, що знаходиться у АДРЕСА_1.

Як було встановлено судом першої інстанції, ані ОСОБА_6, ані третіми особами по справі (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11.) не здійснювалось розроблення та відповідне затвердження документації із землеустрою щодо земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Документи необхідні для державної реєстрації земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, Державному кадастровому реєстраторові для внесення відповідних відомостей до земельного кадастру, відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року, вказаними особами не подавались.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не повинен втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, без порушень принципу розподілу влади.

Тобто, вирішуючи спірне питання, суд позбавлений повноважень на зобов'язання Управління Держземагентства у м. Одесі Одеської області за заявами відповідних користувачів земельних ділянок внести до автоматизованої системи Державний земельний кадастр зміни щодо земельної ділянки, що знаходитеся у АДРЕСА_1, які відповідають розмірам земельної ділянки встановленої резолютивною частиною рішення Київського районного суду від 16.12.2010 року, за відсутності таких заяв, фактично зобов'язавши Відповідача в майбутньому здійснити внесення інформації до Державного земельного кадастру за заявами землекористувачів без перевірки таких заяв та з'ясування обставин щодо наявності підстав для внесення такої інформації.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В той же час, згідно з ч.2 ст.71 цього КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_6 про скасування внесення інформації, зобов'язання вчинити певні дії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року по справі № 815/6789/13-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 08 квітня 2015 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук