Ухвала суду № 43552534, 01.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року м. Львів № 9104/147778/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Затолочного В.С.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представника апелянта: Хмури Н.В.

представників позивача: Ястремського О.І., Оприск Л.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький легіон» до Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

18.05.2012 р. Постановою Львівського окружного адміністративного суду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький легіон» ( далі ТзОВ «Галицький легіон») до Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Суд першої інстанції визнав протиправними та скасував податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області від 03.10.2011 р. № 0001122320, від 14.12.2011 року № 0001402320, від 26.01.2012 р. № 0001392320 та від 26.01.2012 р. № 0001382320.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач Державна податкова інспекція в Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби України подав апеляційну скаргу, зазначивши, що постанова винесена при неповному встановленні обставин у справі та невірному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке слід скасувати.

Апелянт просить апеляційний суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 р. скасувати та прийняти нову якою в позові відмовити.

Представник апелянта Хмура Н.В. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.

В судовому засіданні представники позивача Ястремський О.І., Оприск Л.Є. просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші особи які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи податковий орган в період з 22.08.2011 р. по 05.09.2011 р. провів виїзну документальну перевірку ТзОВ «Галицький легіон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р. за результатами якої складено акт від 19.09.2011 р. № 1008/23-2/30765253.

Перевіркою встановлено порушення позивачем :

-п.п. 139.19 п. 139.1 ст. 139, п.п. 153.1.3 п. 153 ст. 153 Податкового кодексу України, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого встановлено завищення задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податковим на прибуток в сумі - 119836 грн. та заниження податку на прибуток в сумі - 20496 грн.

-п. 3.1, п.п. 3.26 п.3.2 ст. 3, п.п. 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі - 1875584 грн. та завищено залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування з бюджету включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 6424 грн.

На підставі даного акту відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення: 03.10.2011 р. № 0001122320, від 14.12.2011 року № 0001402320, від 26.01.2012 р. № 0001392320 та від 26.01.2012 р. № 0001382320.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що податковий орган протиправно прийшов до висновку щодо необхідності оподаткування всіх отриманих позивачем від замовників ( фірм-нерезидентів ) коштів податком на додану вартість за ставкою 20 % виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що позивач ТзОВ «Галицький легіон» надавав транспортно-експедиційні послуги для фірм-нерезидентів. За умовами договорів позивач (експедитор-перевізник) приймав на себе зобов'язання по транспортному обслуговуванню вантажів, що надаються фірмою-нерезидентом (замовником) для їх перевезення транспортом експедитора-перевізника. Тобто, позивач від свого імені та за рахунок Замовника укладає угоду з третьою особою з метою здійснення перевезень вантажів. Обов'язком експедитора є доставка вантажу в пункт призначення.

Судом першої інстанції встановлено, що після здійснення операцій з перевезення позивач виписував на ім'я підприємств-вантажовласників товарів ( замовників ) податкові накладі та складав акти виконаних робіт в яких включалась вартість транспортних послуг за межами державного кордону України, що надавались йому фактичними перевізниками( згідно міжнародних автомобільних накладних та актів виконаних робіт з перевізниками. Ставка податку на додану вартість складала 0 %.

п.п. «е» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиними міжнародними перевізними документами.

Позивач на підтвердження міжнародних перевезень надав суду відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» міжнародні автомобільні накладі. ( CMR).

В п «ж» п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України передбачено, що місцем постачання транспортні-експедиторські послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місця постійного чи переважного його проживання.

Визначальним фактором при оподаткуванні податком на додану вартість за нульовою ставкою а саме транспортних послуг є місце споживання зазначених транспортних послуг, яке у даному випадку знаходилось за межами митної території України, що підтверджується наявними у справі цивільно-правовими договорами.

Отже, транспортні-експедиторські послуги, які надаються експедитором замовнику-нерезиденту не будуть об'єктом оподаткування, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковий орган прийшов до протиправного висновку, що позивач завищив амортизаційні відрахування за період з третього кварталу 2009 р - перший квартал 2011 р. виходячи з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи ТзОВ «Галицький легіон» згідно накладних від 21.11.2005 р., 30.12.2006 р. придбав автомат пакувальний для виготовлення паперових рушників та комплектної лінії для виготовлення паперових рушників які актами прийняті в експлуатацію з нормою амортизаційних відрахувань 6 %.

В другому кварталі 2011 р. припинено використання автомату пакувального для виготовлення паперових рушників та комплектної лінії для виготовлення паперових рушників у зв'язку з недоцільністю та проведено їх консервацію для подальшого продажу.

п.п.8.1.4 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування, крім іншого, витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів. Під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку.

Аналізуючи п.п. 8.1.4 п.8.1 ст. 8, 8.2.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» автомат пакувальний для виготовлення паперових рушників та комплектна лінія для виготовлення паперових рушників не підпадають під визначення невиробничих фондів оскільки, не є капітальними активами платника податку. Тобто, нарахування амортизації необоротних активів не припиняється на період їх консервації.

Разом з тим, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те що податковий орган прийшов до протиправного висновку, щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р. в сумі 78800 грн. та в сумі 104747 грн. виходячи з наступних підстав.

Як видно із змісту акту перевірки від 19.09.2011 р. в розділі 3.1.2 відсутні посилання податкового органу на конкретні первинні документи бухгалтерського або податкового обліку які б свідчили про факт виявлення порушення щодо завищення позивачем валових витрат на придбання товарів за вищевказаний період.

В акті перевірки відсутні записи про те, що податковий орган під час перевірки не мав змоги визначити конкретні первинні документи, що вплинули на розмір відповідних задекларованих показників. Відсутні відомості щодо відмови позивача надати на перевірку первинні та інші документи.

Доказування відповідно до ст. 69-70 не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже, оскільки викладені висновки в акті перевірки в частині визначених вище порушень не підтверджені належним чином, не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, а тому не можуть бути доказами правомірності встановлення порушень і не можуть бути підставою для донарахування позивачу суми податку на прибуток підприємств та встановлення завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 року у справі за № 2а-1729/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: М.В. Костів

В.С. Затолочний