Ухвала суду № 43552176, 26.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19812/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

26 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернувся до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення від 10 листопада 2014 року №1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10 жовтня 2014 року Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, згідно пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з питань повноти та своєчасності сплати до Державного бюджету частини чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частини прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності ПАТ «Укрнафта» за період 2011-2013 роки.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 24 жовтня 2014 року № 1264/28-10-41-20/00135390.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Укрнафта» ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», в результаті чого не сплачено до бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік на частку ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 468971972 грн., а саме: за 2011 рік до 01 липня 2012 року - 207283812 грн.; за 2012 рік до 01 липня 2013 року - 214216658 грн.; за 2013 рік до 01 липня 2014 року - 47471502 грн.; та ненараховано і не сплачено пеню за несплату частини чистого прибутку, яка складає на дату Акту перевірки всього 122574559 грн., у тому числі: за 2011 рік з 02 липня 2012 року - 74454642 грн.; за 2012 рік з 02 липня 2013 року - 44985498 грн.; на 2013 рік з 02 липня 2014 року - 3134420 грн.

На підставі Акту перевірки, Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято рішення №1 від 10 листопада 2014 року, яким ПАТ «Укрнафта» збільшено суму зобов'язання та нарахування пені за платежем дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, на суму 591546531 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи управління об'єктами державної власності визначені Законом України «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185-V.

Згідно ч. 5 ст. 11 вищевказаного Закону, господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.

На суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів органами доходів і зборів нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року № 514-VI, дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Кабінету Міністрів України №747 від 25 травня 1998 року утворено Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" у формі Відкритого акціонерного товариства, статутний фонд якої формується шляхом передачі до нього пакетів акцій, залишених у державній власності, відкритих акціонерних товариств, у тому числі, ВАТ «Укрнафта».

Відповідно до п. 9 постанови Кабінету Міністрів України №747, 100 відсотків акцій Компанії, які випускаються на величину її статутного фонду, залишаються у державній власності до прийняття в установленому порядку рішення про їх продаж.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України №747 від 25 травня 1998 року «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та акту прийому-передачі пакета акцій від 02 вересня 1998 року №203 Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України», розпорядженням Фонду державного майна України №1316-РРА від 02 вересня 1998 року видано Національній акціонерній компанії «Укрнафта» сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій акціонерного товариства в кількості 27114256 (двадцять сім мільйонів сто чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят шість) штук, що становить 50 відсотків статутного капіталу плюс одна акція.

Тобто, судом встановлено, що 50 % плюс одна акція ПАТ «Укрнафта» знаходиться у статутному капіталі НАК «Нафтогаз України», 100 % акцій в статутному капіталі якої належить державі.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №710 від 09 жовтня 2014 року «Про погодження завдання для голосування представникам держави» погоджено завдання для голосування уповноваженим представникам держави на загальних зборах ПАТ «Укрнафта», що плануються на 10 жовтня 2014 року, у тому числі щодо розподілу прибутку Товариства за 2011-2013 року, затвердження порядку та строків виплати дивідендів.

Як вбачається зі звітів про фінансові результати Товариства за 2011-2013 роки, чистий прибуток ПАТ «Укрнафта» за 2011 рік становив 2181892 грн., за 2012 рік - 1428111 грн., за 2013 рік - 189886 грн.

Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» №22 від 10 жовтня 2014 року щодо питання про розподіл прибутку товариства за 2011-2013 роки, затвердження порядку та строків виплати дивідендів вирішено затвердити порядок розподілу прибутку товариства за 2011-2013 роки, визначено порядок виплати дивідендів акціонеру товариства - Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20 жовтня 2014 року по 10 квітня 2015 року.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи відповідей ПАТ «Укрнафта» від 24 червня 2014 року №10/1213, від 07 липня 2014 року №10/1278, від 14 серпня 2014 року №10/1558, станом на момент проведення перевірки позивача Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників було повідомлене про те, що рішення про розподіл прибутку загальними зборами акціонерів товариства за результатами діяльності 2011-2013 року не приймались.

Незважаючи на вищенаведене, а також, всупереч положень ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства», якою передбачено прийняття рішення про розподіл прибутку та спрямування його на виплату дивідендів загальними зборами акціонерного товариства, відповідачем було прийняте оскаржуване рішення, яким ПАТ «Укрнафта» збільшено суму зобов'язання та нараховано пеню за платежем - дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідачем визначено позивачу зобов'язання за платежем «дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність».

При цьому, як пояснив в суді апеляційної інстанції представник позивача, нарахована оскаржуваним рішенням сума за основним платежем є частиною дивідендів, про сплату яких 10 жовтня 2014 року загальними зборами акціонерів ПАТ «Укрнафта» прийнято рішення.

Тобто, колегія суддів звертає увагу, що, податковим органом визначено не тільки пеню, але й суму основного платежу, при цьому п. 8 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» не уповноважує податковий орган донараховувати суму за основним платежем «дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність».

У даному випадку слід зазначити, що, у відповідності до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідач - Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, абз. 8 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважено органи доходів і зборів нараховувати пеню у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що абзацом шостим цієї частини визначено порядок сплати дивідендів господарськими товариствами 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків.

Водночас, як вже було зазначено, згідно абз. 7 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.

Тобто, у вказаній статті міститься посилання на орган, уповноважений нараховувати пеню, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України, а саме: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №459 від 20 серпня 2014 року «Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі», Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, у тому числі, формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що у випадку прийняття товариством рішення про нарахування дивідендів, органом, уповноваженим нараховувати пеню на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно абз. 8 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», орган доходів і зборів уповноважений нараховувати пеню на суму чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, лише у тому випадку, коли рішення про нарахування дивідендів господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, не прийнято.

В суді апеляційної інстанції представник Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників пояснив, що під час нарахування частини чистого прибутку та відповідних сум пені відповідач керувався наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 липня 2013 року № 725, оскільки Закон України «Про управління об'єктами державної власності» містить відсильні норми.

Так, відповідно до абзацу сьомого частини п'ятої статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Міністерством економічного розвитку і торгівлі України прийнято наказ від 02 липня 2013 року № 725 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2013 року за № 1830/24362), яким затверджено Порядок нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що цим Порядком установлюється механізм нарахування Міністерством економічного розвитку і торгівлі України пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків.

При цьому, судом встановлено, що станом на момент проведення перевірки позивача рішення загальних зборів акціонерів про порядок та строки виплати дивідендів не приймалось, про що відповідач був належним чином повідомлений та не заперечував у суді апеляційної інстанції, а тому застосування відповідачем положень підзаконного нормативного акту, що врегульовує механізм нарахування пені на суму несвоєчасно сплачених дивідендів на державну частку, є безпідставним та не відповідає вимогам Закону.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про збільшення ПАТ «Укрнафта» суми зобов'язання та нарахування пені, фактично суперечить наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 09 жовтня 2014 року №710, яким визначено завдання на голосування акціонеру позивача - Державній компанії «НАК «Нафтогаз України», а також змінює порядок та строки виплати дивідендів, визначених загальними зборами акціонерів ПАТ «Укрнафта» від 10 жовтня 2014 року.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 10 листопада 2014 року №1 прийнято протиправно, а тому правомірно скасовано судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Натомість, Міжрегіональне головне управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірність прийнятого нею оскаржуваного рішення.

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст ухвали виготовлено 31.03.2015 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.