Ухвала суду № 43552150, 07.04.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року справа №805/4/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.,

За участі секретаря Святодух О.Б.

За участі представників позивача - Можарова З.М., Колбаєва О.В. (на підставі довіреності)

За участі представників відповідача - Колеснікова О.М., Перунова Д.М. (на підставі довіреності)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015р. у справі № 805/4/15-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Керампром" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 30 грудня 2014 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2014 року № 0001162201-2995 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1480494 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 986996 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 493498 грн. та податкове повідомлення - рішення від 24.07.2014 року № 0001152201-2996 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 617629 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем в сумі 411753 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 205876 грн. 50 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року позовні вимоги задоволені, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.07.2014 року № 0001162201-2995 про збільшення Приватному акціонерному товариству "Керампром" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1480494 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 986996 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 493498 грн.; податкове повідомлення - рішення від 24.07.2014 року № 0001152201-2996 про збільшення Приватному акціонерному товариству "Керампром" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 617629 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем в сумі 411753 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 205876 грн. 50 коп.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу в якій посилається на надання судом першої інстанції невірної правової оцінки обставинам справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Просили постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно не застосовані висновки за результатами експертизи та оцінки дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів органогенного утворення, напівдорогоцінних і декоративних каменів у сировині та виробах, колекцій мінералів, гірських порід, мінеральних речовин, а також культурних цінностей Державного гемологічного центру України Міністерства фінансів України за березень, травень, серпень 2013 року, оскільки висновком ДГЦУ від 14.03.2013 № 430349-Д, від 20.08.2013 № 4308117-Д підтверджено ціну товару, яка є звичайною з метою визначення об'єкту оподаткування. Наведені дані свідчать, що вартість реалізованої партії глини за вищезазначеним контрактом нижче від експертної вартості товарної партії. В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на порушення норм матеріального права, а саме п. 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України щодо включення до складу валових витрат суми витрат, які не підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, а саме, товарно - транспортними накладними, оскільки, у товарно - транспортних накладних, наданих під час перевірки, відсутні відмітки про вид перевезень, супровідні документи, серії та номери довіреностей, маса брутто перевезень, відмітка про прийняття ТМЦ, ПІБ водіїв та осіб, які приймали товар, та, крім того, транспортні засоби, які використовувались для перевезення вантажу, не мають технічної можливості для таких перевезень.

Крім того, апелянт наполягає на тому, що в порушення вимог п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України ПрАТ "Керампром" включило до складу валових витрат витрати з нарахованої орендної плати за земельну ділянку, яка не використовувалась у господарській діяльності.

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

ПрАТ "Керампром" зареєстроване в якості юридичної особи 17.02.1997 року, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 24655289), місцезнаходження: 85171, Донецька область, Костянтинівський район, с. Артемівка, буд. 2 (т. 1 - а.с. 189 - 19).

Відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

В період з 29.05.2014 року по 19.06.2014 року Костянтинівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року Приватного акціонерного товариства "Керампром" , за результатами якої складений акт від 26.06.2014 року № 223/05-14-22-01-2465589 (т. 1 а.с. - 106 - 188).

Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ПрАТ "Керампром" вимог Податкового кодексу України, зокрема:

- пунктів 39.1, 39.11, 39.15 статті 39, підпунктів 153.2.1, 153.2.3 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПрАТ "Керампром" занижена сума доходів за 2013 рік на загальну суму 5194713 грн., внаслідок реалізації суміші глини нерезидентам за цінами нижчими за звичайні;

- пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме ПрАТ "Керампром" до складу витрат безпідставно включена сума витрат, яка не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку на загальну суму 1846809 грн., у тому числі: за 2012 рік - на 379621 грн., за 2013 рік - на 1467188 грн.;

- підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, а саме ПрАТ "Керампром" до складу витрат включені витрати з нарахованої орендної плати за земельну ділянку, яка не використовувалась у господарській діяльності на загальну суму 266334 грн., у тому числі: за 2012 рік - на 133167 грн., за 2013 рік - на 133167 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 24.07.2014 року № 0001162201-2995 про донарахування ПрАТ "Керампром" суми податку на прибуток в розмірі 986996 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 493498 грн.;

- від 24.07.2014 року № 0001162201-2996 про донарахування ПрАТ "Керампром" суми податку на прибуток в розмірі 411753 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 205876 грн. 50 коп.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та не заперечується сторонами у справі, ПрАТ "Керампром" (Продавець) уклало контракт з компанією "Нортгейт ГмбХ" (Швейцарія) (Покупець) від 26.02.2013 року № NG-01/13 на поставку сумішей вогнетривких глин марок СВ 2-1, СВ 3-1, СВ 3-3, СВ 4-1, в кількості і за цінами у відповідності до додатку № 1 доконтракту, згідно якого поставка здійснюється на умовах FOB (вільно на борту судна) в порту Маріуполь (т. 1 - а.с. 96 - 104, 105).

Згідно додатку № 1 до контракту "Специфікація продукції, яка підлягає поставці фірмі "Нортгейт ГМбХ" у 2013-2014рр." встановлена ціна за тонну ФОБ порт Маріуполь навалом, у розмірі 30,0 дол. США незалежно від марки глини (41042 Fiorano Modenese) (т. 1 - а.с. 105).

Крім того, ПрАТ "Керампром" укладений контракт з нерезидентом B.V. WEST-EAST CHEMICAL TRADING LSMSTED (Кіпр) від 03.01.2012 року № ВV-12/01 на поставку сумішей вогнетривких глин марок СВ 2-1, СВ 3-1, СВ 3-3, СВ 4-1, в кількості і за цінами у відповідності до додатку № 1 до контракту, поставка здійснюється на умовах FOB (вільно на борту судна) порт Маріуполь (т. 1 - а.с. 85 - 94).

У додатку № 1 до контракту "Специфікація продукції, яка підлягає поставці фірмі B.V. WEST-EAST CHEMICAL TRADING LSMSTED у 2012-2013рр." встановлена ціназа тонну ФОБ порт Маріуполь навалом, дол. США у розмірі СВ 2-1 - 28 дол. США, СВ 3-1, СВ 3-3, СВ 4-1 - 27,50 дол. США. Згідно з змінами до договору від 15.04.2013 № 2 до контракту від 03.01.2012 № ВV-12/01 ціна за тонну ФОБ порт Маріуполь навалом, у розмірі 30,0 дол. США (т. 1 а.с. 95, 84).

На виконання умов контракту, укладеного з нерезидентом компанією "Нортгейт ГмбХ" (Швейцарія), ПрАТ "Керампром" реалізувало у березні та серпні 2013 року суміш глини вогнетривкої у кількості 25503,68 тон на суму 6 115 528 грн. за ціною 30 дол. США за тонну або 239 грн. 79 коп.за тонну та у травні 2013 року компанії B.V. WEST-EAST CHEMICAL TRADING LSMSTED (Кіпр) 20817,48 тн. на суму 3 054 124 грн. 90 коп., за ціною 30 дол. США за тонну або 239 грн. 79 коп.за тонну.

Висновок про реалізацію позивачем ТМЦ за цінами, нижчими за звичайні, зроблений податковим органом на підставі висновків за результатами експертизи та оцінки дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів органогенного утворення, напівдорогоцінних і декоративних каменів у сировині та виробах, колекцій мінералів, гірських порід, мінеральних речовин, а також культурних цінностей Державного гемологічного центру України Міністерства фінансів України за березень, травень,серпень 2013 року.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги висновки Державного Гемологічного центру України, оскільки ні законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів та дорогоцінних каменів та контроль за операціями з ними» ні Положенням про Державний гемологічний центр України, не надано повноважень щодо визначення звичайної ціни на сировину - суміш глин. В додаток до цього, судова колегія звертає увагу на те, що висновки Державного Гемологічного центру України, які наявні в матеріалах справи містять примітку про те, що Державний гемологічний центр України вільний від комерційних інтересів та зобов'язань, експерт не несе відповідальності за можливу комерційну вартість об'єкту та достовірність наданої супровідної інформації. Висновок дійсний на одноразовий перетин митного кордону України (а.с. 192-194 т. 4). З тексту Положення про Державний гемологічний центр України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.07.2004 р. № 465, слід, що гемологічний центр здійснює експертизу лише дорогоцінного та декоративного каміння, але вогнетривка глина не є ані дорогоцінним, ані напівдорогоцінним камінням чи металом. Згідно п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

У спірних взаємовідносинах позивач здійснював реалізацію суміші глин відповідно до контрактів, укладених з компанією "НортгейтГмбХ" (Швейцарія) та компанією B.V. WEST-EAST CHEMICAL TRADING LIMETED. Крім того, як правильно зазначено судом першої інстанції під час перевірки податковим органом не аналізувалися договори на реалізацію продукції та взагалі не досліджувався механізм ціноутворення, що в даному випадку є обов'язком податкового органу. Крім того, судова колегія вважає вірним застосування до спірних правовідносин правового висновку Верховного Суду України викладеного в постанові від 07 листопада 2011 року, відповідно до якого з'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація надаватися уповноваженим державним органом. Таким чином, будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами (висновки, результати досліджень, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо), не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.

Додатково судова колегія з урахуванням вимог ст. 39 Податкового Кодексу України звертає увагу на наступне. Так, відповідно до п.39.11 ст.39 Податкового кодексу України, для визначення звичайних цін використовуються виключно офіційні джерела інформації, вичерпний перелік яких наведено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.13 №865-р, яким затверджено перелік спеціалізованих комерційних видань для цілей трансфертного ціноутворення та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.13 № 866-р, яким затверджено перелік джерел інформації про ринкові ціни для цілей трансфертного ціноутворення. Жодним з цих документів Висновки Державного гемологічного центру України, у якості офіційного джерела для цілей оподаткування, не передбачені.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 07.11.2014 №6456/6/99-99-19-02-02-15 підтверджено, що висновки, надані ДГЦУ для разового перетину кордону України, не є офіційним джерелом інформації для визначення ціни в контрольованих операціях, оскільки таке джерело не передбачене відповідними переліками, затвердженими розпорядженнями Кабінету міністрів України від 23.10.13 №865-р та №866-р.

При цьому необхідність наявності Висновку ДГЦУ при здійсненні митного оформлення була передбачена лише одним документом, а саме Наказом Мінфіну від 26.03.07 №402 (зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 14.07.08 №925), яким було затверджено Перелік товарів із зазначенням їх кодів згідно з УКТЗЕД, на які Міністерством фінансів України видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів. Висновок ДГЦУ підтверджує, що через митний кордон України переміщується власне глина каолінова, що не містить у собі дорогоцінних каменів або металів та визначається її код товару за УКТЗЄД, але не може бути розповсюджений на податкові відносини та використаний як покажчик «звичайної» ціни.

Стосовно висновку податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України щодо включення ПрАТ «Керампром» до складу витрати суми витрат, яка не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, встановлено наступне.

ПрАТ "Керампром" згідно договорів на перевезення вантажів отримало послуги від ПП ОСОБА_8 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1), ПП ОСОБА_9 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_2), ПП ОСОБА_10 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_3), ПП ОСОБА_11 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_4), ПП ОСОБА_12 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_5), ПП ОСОБА_13 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_6) (т. 1 - а.с. 25 - 83).

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, зокрема, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, зокрема, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для визначення (розрахунку) об'єкта оподатковування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів і витрат з урахуванням положень цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

В матеріалах справи містяться договори про надання транспортних послуг, акти приймання-передачі виконаних робіт, товарно-транспорті накладні, які підтверджують реальність здійснення перевезень вантажів та яка не заперечувалась відповідачем.

Крім того, з пояснень представників відповідача судовою колегією встановлено, що підставою «недійсності» товарно-тарнспортних накладних, які були надані до перевірки, є невідповідність технічних можливостей транспортного засобу (вантажопідйомності) фактично перевезеній кількості тон вантажу, тому вони не були прийняті податковою службою як первинні документи. З пояснень представників позивача судовою колегією встановлено, що при перевезенні однорідного вантажу (глини) від вантажовідправника (позивач) - кар'єрний склад на адресу вантажоодержувача (позивач) - прирейковий склад на одну і ту ж відстань враховуючи забезпечення цілісності вантажу, здійснювалось оформлення однією товарно-транспортною накладною всього обсягу вантажу, перевезеного автомобілем за зміну, з подальшим оприбуткуванням у бухгалтерському обліку.

Надання послуг з перевезення вантажу та його переміщення з кар'єрного до прирейкового складу підтверджується, крім укладених договорів із перевізниками та актів виконаних робіт, наданими позивачем в суді апеляційної інстанції та долученими до матеріалів справи бухгалтерськими довідками, звітами маркшейдера, обороти по рахунку 201 по кар'єрному складу та обороти по рахунку 201 по прирейковому складу, складськими журналами обліку перевезень, які були досліджені в суді апеляційної інстанції за участі представників відповідача.

Щодо доводів апеляційної скарги про завищення валових витрат позивачем на 99875,00 грн. внаслідок безпідставного віднесення до складу витрат частини суми орендної плати за частину земельної ділянки, яка входить до меж кар'єру, але на якій у теперішній час не ведеться видобуток глини, судова колегія зазначає наступне.

ПрАТ "Керампром" наданий Державною службою геології та надр України спеціальний дозвіл на користування надрами від 04.10.2006 року № 4041 для видобування вогнетривких та тугоплавких глин придатних для вогнетривких та керамічних виробів на родовищі Видне, що знаходиться за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, 2 км на північ від с. Русин Яр, площею 40,3 га.

Розпорядженням Донецької обласної державної адміністрації від 15.07.2008 року № 343 ПрАТ "Керампром" затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки родовища "Видне" на території Новоартемівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (т.1 - а.с. 12).

Згідно розпорядження голови райдержадміністрації Беленця В.І від 03.09.2007 року № 426 земельна ділянка, яка перебуває в оренді згідно з договором оренди земельної ділянки від 06.02.2006 року № б/н для ведення підсобного сільського господарства перевести для розташування кар'єру по видобуванню вогнетривких та тугоплавких глин родовища "Видне" та змін до договору оренди земельної ділянки від 13.08.2008 року № 040815700004, укладеного між Костянтинівською районною державною адміністрацією (Орендодавець),та ЗАТ "Керампром" (Орендар), - Орендодавець передає, а Орендар приймає земельну ділянку загальною площею 47,24 га, яка розташована на території Новоартемівської сільської ради, Костянтинівського району. Земельна ділянка передається в оренду строком на 20 років для розташування кар'єру. Розмір орендної плати - 7% від нормативної грошової одиниці площі ріллі по Донецькій області.

Згідно з наданим податковим звітом з земельного податку ПрАТ "Керампром" нарахувало суму орендної плати за землю загальною площею 47,24 га за 2012 рік в розмірі 246489 грн., за 2013 рік - в розмірі 246489 грн. та на зазначені суми сформувало витрати з податку на прибуток за 2012 та за 2013 роки.

Згідно листа від 25.06.2014 року № 137 ПрАТ "Керампром" повідомило Костянтинівську ОДПІ, що згідно з проектними потужностями для добування глини в обсязі 200т.т./рік залишок площі кар'єру в контурі земельного відведення 21,84 га буде відпрацьовано за 9 років.

Отже податковим органом зроблено висновок що за 2012-2013 роки «Керампром» неправомірно включило до складу валових витрат суми, сплачені у вартості орендної плати за земельну ділянку, яка не використовувалась у власній господарській діяльності. Зазначений висновок податкового органу є безпідставним, оскільки користування земельною ділянкою здійснюється позивачем на підставі договору оренди землі від 13.08.2008 року, укладеному між ПрАТ "Керампром" та Костянтинівською райдержадміністрацією, відповідно до якого ПрАТ "Керампром" прийняло у платне строкове використання земельну ділянку площею 47,24 га для розташування кар'єру з видобування вогнетривких та тугоплавких глин.

Згідно з частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 79- 1 Земельного кодексу встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав і передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Цією ж статтею передбачено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, а земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Сума орендної плати за землю, відповідно до договору сплачується за площу 47,24 га за 2012 рік - 246489 грн., за 2013 рік - 246489 грн., отже зазначені суми сформували витрати з податку на прибуток за 2012-2013 роки.

Отже судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність з боку позивача порушень вимог Податкового законодавства.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 р. у справі № 805/4/15-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 р. у справі № 805/4/15-а залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 10 квітня 2015 року.

Головуючий суддя Васильєва І.А.

Судді Компанієць І.Д.

Казначеєв Е.Г.