Ухвала суду № 43552131, 07.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2015 року

справа № 804/7949/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Нагорної Л.М. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Поліпром» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Поліпром” звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою “В4” №0002731501 від 28 травня 2014 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству “Поліпром” (ідентифікаційний код юридичної особи 19155069) від’ємного значення податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою “В4” №0002731501 від 28 травня 2014 року.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийнявши нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях та в судовому засіданні апеляційної інстанції, представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив в її задоволенні відмовити. Представник позивача апеляційну скаргу з викладених у ній підстав підтримав, просив рішення суду скасувати.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, 20 січня 2014 року податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ НВП «Поліпром» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2013 року. В результаті проведення перевірки було складено акт від 20.01.2014 р. №126/151/19155069.

Перевіркою встановлено, що позивачем завищено суму податкового кредиту за вересень 2013 року у розмірі 607 476,64 грн. та жовтень 2013 року у розмірі 253 923,82 грн., також завищено від’ємне значення з ПДВ за відповідні звітні періоди, а саме: вересень 2013 року у розмірі – 305 123 грн. та жовтень 2013 року у розмірі – 253 923,82 грн. та як наслідок завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларовану до бюджетного відшкодування у податковій звітності за жовтень 2013 року у розмірі – 305 123 грн., так само занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 25 декларації) за вересень 2013 року у сумі 302 353, 68 грн.

На підставі акту перевірки було прийнято податкові повідомлення - рішення від 03.02.2014 р. №0000591501, №0000601501, №0000631501, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, зменшено бюджетне відшкодування та збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість.

В результаті адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, за результатами розгляду скарги, 02 квітня 2014 року прийнято рішення про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

У зв’язку з таким рішенням вищестоящого органу, податковим органом було проведено повторну перевірку з питань, що стали предметом оскарження податкових повідомлень-рішень від 03.02.2014 року №0000591501, №0000601501, №0000631501 у скарзі платника. За результатами вказаної перевірки складено акт №641/151/19155069 від 25.03.2014 року, яким встановлено порушення п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме завищення від’ємного значення з ПДВ за вересень 2013 року у розмірі 75 262 грн. та за жовтень 2013 року у розмірі 115 016 грн., недостовірно визначено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на суму 75 262 грн., сформовано бюджетне відшкодування у жовтні 2013 року у сумі 229 861 грн.

За вказаними порушенням прийнято податкове повідомлення – рішення форми «В4» №0002731501 від 28 травня 2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування зазначеного рішення, суд першої інстанцій виходив з того, що висновок податкового органу про відсутність окремих реквізитів податкової накладної не можна вважати підставою для неможливості формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, враховуючи наступне.

Законом України від 05 липня 2012 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні” п. 201.1 ст. 201 ПК України доповнено новим підпунктом “ї”, відповідно до якого перелік обов'язкових реквізитів, що повинна містити податкова накладна, доповнено новим реквізитом “номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України”.

Відповідно до п. 4 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України від 05 липня 2012 року № 5083-УІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні” Кабінету Міністрів України доручено забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до вказаного Закону.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України обов'язкові реквізити у податковій накладній зазначаються в окремих рядках.

Таким чином, реквізити “номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України” підлягають зазначенню у податковій накладній з моменту набрання чинності змін до форми податкової накладної про її доповнення відповідними графами для відображення таких реквізитів.

З системного аналізу вказаних положень випливає, що Кабінету Міністрів України доручено розробити зміни до форми податкової накладної про її доповнення відповідними графами для відображення таких реквізитів.

Станом на час видачі спірних податкових накладних Кабінет Міністрів України відповідні зміни до законодавства не розробив. Жодних змін до форми податкової накладної затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 № 1379 “Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної” щодо номера та дати митної декларації внесено не було.

Крім того, суд зазначає, що згідно п. 43 ЗУ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень” який набув чинності з 01 січня 2014 року, підпункт "ї" п. 201.1 виключено з ст. 201 ПК України.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що висновок податкового органу про невідповідність форми за умови реального здійснення платником податків (покупцем) господарських операцій з придбання товару (робіт, послуг), які призвели до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог закону при формуванні податкового кредиту, обчисленні від'ємного значення з податку на додану вартість та заявленні такого від'ємного значення до бюджетного відшкодування, підстави для не врахування таких операцій відсутні.

Доводи апеляційної скарги викладеного не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про правомірне визначення позивачем розміру від'ємного значення з податку на додану вартість, як наслідок - про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.

В повному обсязі ухвалу складено 10 квітня 2015 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: С.В. Сафронова