Ухвала суду № 43552064, 07.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2015 року

справа № 804/15233/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «В4» №0007171501 від 09 вересня 2014 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2014 року на суму 31540381,00 грн..

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу V Податкового кодексу України та п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ "КАРІ УКРАЇНА" щодо декларування залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за червень 2014 року за №9041749939 від 21 липня 2014 року, за результатами якої складено акт №1856/1501/37989494 від 20 серпня 2014 року.

В акті перевірки податковим органом зафіксовано допущене позивачем порушення: пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим зменшенню підлягає залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за червень 2014 року по ТОВ «КАРІ УКРАЇНА" у сумі 31540381,00 грн..

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0007171501 від 09 вересня 2014 року про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2014 року на суму 31540381,00 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення яким попередньо зменшено суму від’ємного значення з податку на додану вартість, оскаржено в судовому порядку та відповідно є неузгодженим. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач правомірно не відобразив суму, яка вказана у даному податковому повідомленні-рішенні у податковій звітності з ПДВ за червень 2014 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 6 п. 4 розділу V Порядку №678 залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

У відповідності до положень ст. 58, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України визначається, що за результатами перевірок у разі виявлення порушень приймаються податкові повідомлення-рішення. Тільки на підставі податкового повідомлення-рішення (крім самостійного виправлення помилок платником податків) здійснюється коригування податкової звітності.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року №1236 (далі - Порядок №1236) у разі зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податку структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою "В4".

Як вбачається зі змісту форми податкового повідомлення-рішення "В4", яка є додатком 8 до Порядку №1236, при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження частина суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, зменшується у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем її закінчення.

За приписами п. 4.5 Порядку №1236 після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків.

Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Слід зазначити, що до набрання законної сили судовим рішенням у разі здійснення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, воно є неузгодженим, а отже сума від'ємного значення продовжує враховуватись платником податку при розрахунку податку на додану вартість в наступних податкових періодах.

У відповідності до положень ст.ст. 54,56 Податкового кодексу України узгодженим податковим зобов'язанням вважається податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, або визначене податковим органом (в тому числі у випадку виявлення завищення від'ємного значення з податку на додану вартість) у податковому повідомленні-рішенні, яке не було оскаржене платником податків або можливість оскарження якого вичерпана.

Надаючи аналіз вказаним нормам законодавства, колегія суддів робить висновок про те, що саме у контролюючих органів відсутнє право, а у платника податку обов'язок на зменшення сум від'ємного значення з податку на додану вартість, які були зменшені контролюючим органом, у картці особового рахунку платника податків до дня завершення процедури адміністративного або судового оскарження. Право і обов'язок на таке зменшення виникає протягом десяти днів, що настають за днем закінчення процедури адміністративного або судового оскарження. Отже, до цього моменту визначені платником податків показники податкової декларації з податку на додану вартість є правомірними та не підлягають коригуванню.

Судом встановлено, що за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» щодо декларування залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року за №9087923003 від 17 січня 2014 року (акт №340/2204/37989494 від 08 лютого 2014 року) податковим органом було складено податкове повідомлення-рішення форми «В4» (про зменшення суми від’ємного значення (ряд. 24 декларації)) від 03 березня 2014 року №0000682201 на суму 31540381,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» (про збільшення грошового зобов’язання ряд. 25, ряд. 25.1) від 03 березня 2014 року №0000692201 на суму 708474,00 грн. (у т.ч. штрафні санкції).

Позивач оскаржив у судовому порядку податкове повідомлення - рішення форми “В4” від 03 березня 2014 року №0000682201 та форми “Р” від 03 березня 2014 року №0000692201, що вказано відповідачем у акті перевірки.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року по справі №804/10100/14, податкове повідомлення - рішення форми “В4” від 03 березня 2014 року №0000682201 визнано протиправним та скасовано.

Однак, вказане рішення суду не набрало законної сили, оскільки оскаржено податковим органом до суду апеляційної інстанції.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства та встановлених судом обставин справи, колегія суддів вважає, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки №1856/1501/37989494 від 20 серпня 2014 року є помилковими, оскільки ґрунтуються на неузгоджених податкових зобов'язаннях, а саме - на неузгодженому зменшенні розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 31540381,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 03 березня 2014 року №0000682201, яке є предметом судового оскарження по справі №804/10100/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається в акті перевірки відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0007171501 від 09 вересня 2014 року прийняте Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідає п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко