Постанова № 43551951, 10.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 квітня 2015 року № 826/344/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТЕ ОМ»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕ ОМ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, оформлене листом від 28.08.2014 р. про відмову у реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕ ОМ» як платника податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу протиправно відмовлено у реєстрації платником податку на додану вартість.

В судове засідання 11.03.2015 р. представник позивача не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. До суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що позивачем в поданій заяві на реєстрацію платника податку на додану вартість було зазначено недостовірні та неповні дані.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду про наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕ ОМ» 08.08.2014 р. подано електронну заяву про реєстрацію підприємства як платника податку на додану вартість за формою затвердженою наказом Міндоходів від 16.01.2014 р. № 26.

За результатами розгляду вказаної заяви, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято рішення від 28.08.2014 р. № 42056/10/26-55-18-09-10 про розгляд заяви, в якому зазначено, що «за результатом розгляду сканованої заяви за ф. 1- ПДВ ТОВ «ТЕ ОМ» (податковий номер 39358996), що надійшла до відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби ГУ юстиції у м. Києві, разом із відомостями про державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи (номер реєстрації документу в Міндоходів України: 1426557100232), дата реєстрації документу: 21.08.2014 р., встановлено зазначення недостовірних або неповних даних, чим порушено п.3.9 Положення.

В розділі 6 «Бажана дата реєстрації, (перереєстрації) платником податку на додану вартість/ дата переходу на спрощену систему оподаткування та/або дата переходу на застосування ставки єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість/дата відмови від спрощеної системи оподаткування» зазначено дату реєстрації « 01.09.2014».

В розділі 10 «Відомості про відповідальних осіб платника» в графі головний бухгалтер або особа відповідальна за ведення бухгалтерського обліку зазначено ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), проте згідно з базою облікових даних, інформація щодо головного бухгалтера/особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку ТОВ «ТЕ ОМ» податковий номер 39358996, відсутня, оскільки не виконано вимоги п. 66.4. статті 66 Кодексу в частині неподання у 10-денний строк з дня взяття на облік до податкового органу заяви щодо визначення особи відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Зважаючи на викладене вище, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві запропоновано ТОВ «ТЕ ОМ» подати нову заяву про реєстрацію платником ПДВ із зазначенням всіх достовірних даних та обов'язкових реквізитів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕ ОМ» як платника податку на додану вартість.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з пунктом 183.7 цієї статті не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних (п. 183.3 вказаної статті).

Пунктом 183.7 вказаної статті передбачено, що заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

Платники податку, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати реєстраційну заяву засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку може бути подана державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця. Електронна копія реєстраційної заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано електронну заяву про реєстрацію підприємства як платника податку на додану вартість за формою 1- ПДВ.

Разом з тим, загальні принципи подання електронних документів для проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з використанням телекомунікаційних мереж загального користування та обігу цих документів регламентовано Порядком подання та обігу електронних документів державному реєстратору юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2011 N 2010/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 серпня 2011 р. за N 997/19735 (надалі - Порядок N 2010/5).

Відповідно до п. 1.2 Порядку N 2010/5 заявник - особа, яка подає державному реєстратору юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - державний реєстратор) електронні документи для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Індивідуальний обліковий запис заявника - запис, який створюється заявником шляхом реєстрації на Реєстраційному порталі та використовується для ідентифікації заявника на Реєстраційному порталі, перегляду заявником інформації про стан розгляду направлених ним електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, а також для отримання заявником електронних документів, які направлені йому державним реєстратором.

Реєстраційний портал - програмне забезпечення, представлене у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Електронні документи (заяви) для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця подаються державному реєстратору заявником особисто або передаються нотаріусом відповідно до пункту 17 статті 34 Закону України "Про нотаріат" (п. 1.3 Порядку N 2010/5).

Заявник одержує інформацію про стан розгляду поданих ним електронних документів, а також направлені йому державним реєстратором документи шляхом доступу до цієї інформації (цих документів) на Реєстраційному порталі (п. 1.5 Порядку N 2010/5).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Порядку N 2010/5 заповнення реєстраційної картки та подання електронних документів здійснюються за допомогою Реєстраційного порталу.

Інші електронні документи, які відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, створюються за допомогою Реєстраційного порталу у вигляді файлів, які містять відскановані з паперових носіїв образи документів.

Відповідно до п. 2.4 Порядку N 2010/5 кожен електронний документ, крім документа, що посвідчує повноваження уповноваженої особи, засвідчується електронним цифровим підписом заявника.

Пунктом 2.5 Порядку N 2010/5 визначено, що до реєстраційної картки, заповненої через Реєстраційний портал, додаються:

опис вкладення, який включає: перелік електронних документів, що направляються державному реєстратору; відомості про реквізити рекомендованого листа, яким державному реєстратору надіслана нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів), або піклувальника, або органу опіки та піклування - для заявника - фізичної особи, який досяг шістнадцяти років і має бажання провадити підприємницьку діяльність;

примірник установчих документів, засвідчений електронними цифровими підписами засновників юридичної особи, крім випадків, якщо юридична особа створюється та діє на підставі модельного статуту, - для юридичних осіб;

відскановані з паперових носіїв реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, яка заповнена та підписана заявником, та примірник установчих документів, крім випадків, якщо юридична особа створюється та діє на підставі модельного статуту, - для електронних документів (заяв), які передаються державному реєстратору нотаріусом відповідно до пункту 17 статті 34 Закону України "Про нотаріат";

інші документи - у випадках, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Опис вкладення формується автоматично Реєстраційним порталом.

Після подання електронних документів вони блокуються для редагування.

Аналіз вищенаведених положень Порядку N 2010/5 свідчить про те, що фізична або юридична особа з метою спрощення порядку державної реєстрації має право подати державному реєстратору через Реєстраційний портал документи для державної реєстрації в електронному вигляді. Реєстрація юридичної особи здійснюється шляхом заповнення реєстраційної картки та подання електронних документів. Перелік електронних документів, які подаються разом із реєстраційною карткою визначений п. 2.5 Порядку N 2010/5. При цьому, опис вкладення формується автоматично Реєстраційним порталом.

Відповідно до п. 3.2 Порядку N 2010/5 під час відкриття державним реєстратором електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця заявнику автоматично надсилається повідомлення про підтвердження факту одержання електронних документів державним реєстратором у електронній формі.

Відповідно до п. 3.4 Порядку N 2010/5 повідомлення про підтвердження факту одержання електронних документів державним реєстратором, про залишення поданих документів без розгляду та про відмову у проведенні державної реєстрації, а також установчі документи надсилаються заявнику в електронній формі.

Статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису визначений Законом України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 року N 852-IV (надалі - Закон N 852-IV). Дія цього закону поширюється на відносини, що виникають під час використання інших видів електронного підпису, в тому числі переведеного у цифрову форму зображення власноручного підпису

Відповідно до ст.1 цього Закону електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних;

електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа;

підписувач - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.

Відповідно до положень ст. 3 Закону N 852-IV електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:

електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;

під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;

особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

З вищенаведеного випливає, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

Як вбачається з матеріалів, 08.08.2014 р. позивачем через Реєстраційний портал було подано та зареєстровано заяву про реєстрацію юридичної особи в Єдиному державному реєстрі ТОВ «ТЕ ОМ».

Як зазначає позивач, разом із заявою про реєстрацію юридичної особи ним було подано, зокрема, реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість.

Проте позивачем не надано суду опису вкладення сформованого автоматично Реєстраційним порталом, в якому зазначено про наявність у переліку поданих документів реєстраційної заяви форми 1-ПДВ.

Крім того, позивачем не надано суду доказів надіслання державним реєстратором повідомлення про підтвердження факту одержання електронних документів державним реєстратором у електронній формі.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем 21.08.2014 р. до ДПІ надійшла сканова заява за ф. № 1-ПДВ ТОВ «ТЕ ОМ». Вказана заява надійшла, разом із відомостями про державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи (номер реєстрації документу в Міндоходів України: 1426557100232, дата реєстрації документу 21.08.2014 р. з позначкою «добровільна реєстрація» відповідно до п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України.

Відповідачем не надано суду заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість форми 1-ПДВ з відміткою про дату отримання. Разом з тим, суд приймає до уваги письмове свідчення відповідача про отримання ним вказаної заяви 21.08.2014 р., разом з реєстраційними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у реєстрації платником податку стало те, що в розділі 6 «Бажана дата реєстрації (перереєстрації) платником податку на додану вартість/дата переходу на спрощену систему оподаткування та/або дата переходу на застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 або 7 відсотків/дата відмови від спрощеної системи оподаткування» зазначено дату реєстрації 01.09.2014 р.

Однак, суд не може погодитися з доводами відповідача з огляду на наступне.

Факт отримання заяви 21.08.2015 р., разом із реєстраційними документами відповідачем не заперечується.

Водночас, судом встановлено, що ТОВ «ТЕ ОМ» зареєстровано 20.08.2014 р., що підтверджується копією Виписки в єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються поштовим відправленням або електронним документом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою.

При цьому положення вказаного закону не ставиться у залежність права реєстрації платником ПДВ від дати реєстрації відповідної заяви податковим органом, якщо документи подавалися через Реєстраційний портал.

Отже, суд враховує, що саме 20.08.2014 р. реєстраційна заява про реєстрацію платником ПДВ була подана державному реєстратору та 21.08.2015 р. отримана через Реєстраційний портал та відповідно зареєстрована відповідачем, тобто не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду.

Водночас суд зауважує, що зазначення бажаної дати реєстрації платником ПДВ не може бути підставою для відмови у реєстрації таким платником, а тому вважає посилання відповідача на те, що позивачем зазначено дату бажаної реєстрації 01.09.2014 р. необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що позивачем не виконано вимоги п. 66.4. статті 66 Податкового кодексу України в частині неподання у 10-денний строк з дня взяття на облік до податкового органу заяви щодо визначення особи відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, тобто неподання заяви за ф. 1- ОПП, оскільки вимоги п. 66.4 Податкового кодексу України не застосовуються під час первинної електронної реєстрації підприємств.

При цьому, п. 66.4 Податкового кодексу України передбачає подання заяви за ф. 1- ОПП у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, а саме: Наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

Так, зазначеним Порядком не передбачено подання заяви за формою 1- ОПП при взятті на облік платника податків, але передбачає що підставою для взяття на облік є відомості, що надійшли від державного реєстратора.

Крім того, суд приймає до уваги те, що в розділі 10 «Відомості про відповідальних осіб платника» в графі головний бухгалтер або особа відповідальна за ведення бухгалтерського обліку зазначено ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Отже, вимога відповідача щодо подання заяви 1-ОПП при первинній реєстрації є безпідставною.

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пунктами 183.1, 183.3 - 183.7 цієї статті (п. 183.8 статті 183 Податкового кодексу України).

Дослідивши фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав у відмові в реєстрації особи як платника податку на додану вартість ТОВ «ТЕ ОМ».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені судом обставини, враховуючи зміст частини 3 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про доведеність відповідачем законності винесення спірних податкових повідомлень-рішень, та, як наслідок, про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕ ОМ» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, оформлене листом від 28.08.2014 р. про відмову у реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕ ОМ» як платника податку на додану вартість.

3. Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕ ОМ» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.О. Іщук