Постанова № 43551839, 09.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2015 року № 826/2814/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів: Добрівської Н.А. та Кузьменка В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Айпі-Світ»до Державної фіскальної служби Українитретя особа ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києвіпро визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Айпі-Світ» з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови в прийнятті у реєстрації податкової накладної № 35 від 05.08.2014 року, яка була направлена ТОВ «АЙПІ-СВІТ» як електронний документ для внесення до Єдиного реєстру податкових накладних;

2) зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 35 від 05.08.2014 року видану ТОВ «АЙПІ-СВІТ» датою (операційним днем) направлення її як електронного документу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач зазначає, що є платником ПДВ та відповідно до встановленого обов'язку засобами телекомунікаційного зв'язку направив 19.08.2014 р. для реєстрації податкову накладну № 35 від 05.08.2014 р. Однак, від ДФС було отримано квитанцію № 1, яка свідчить про те, що документ прийнято не було. Відмова мотивована тим, що для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті. Можливо відсутній договір з МДЗУ.

Позивач вважає такі дії ДФСУ протиправними та звертає увагу, що податкова накладна мала всі необхідні реквізити, з ДПІ було укладено договір про визнання електронних документів, а відтак вважає протиправною відмову у прийнятті податкової накладної.

Водночас позивач зазначає, що листом від 15.08.2014 р. його з боку ДПІ було повідомлено про розірвання договору про визнання електронних документів. Однак, згідно з постановою суду від 24.09.2014 р., яка залишена без змін, дії ДПІ щодо розірвання договору визнано протиправними, зобов'язано ДПІ виконувати умови договору до моменту його припинення. Оскільки підстав для розірвання договору не було, а звітність заповнена з урахуванням всіх встановлених вимог, позивач вважає, що у органу доходів і зборів були відсутні підстави для блокування прийому звітності, надісланої засобами телекомунікаційного зв'язку.

Представник відповідача та третьої особи заперечив проти позову, зазначивши, що договір про визнання електронних документів було розірвано у зв'язку з чим зобов'язання сторін за договором були припинені, а податкова звітність, надіслана засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається не прийнятою. При цьому, представник ДФС та ДПІ зазначає, що позивач не позбавлений права подавати звітність у документарній формі.

При цьому, посилаючись на наявні у ДФС, на думку останньої, дискреційних повноважень, вважає, що суд не може зобов'язувати ДФС вчиняти дії у сфері спірних відносин, ДФС вважає це формою втручання в дискреційні повноваження, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Тобто, по суті ДФС вважає суд обмеженим у праві та повноваженнях щодо поновлення порушених прав певної особи з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України у судовому засіданні 01.04.2015 р. ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙПІ СВІТ» зареєстровано у статусі юридичної особи 06.03.2014 р. Код з ЄДР 39125820. Місцезнаходження згідно з ЄДР: 04071, м. Київ, Подільській район, вул. Костянтинівська, 21 офіс 3. Товариство зареєстровано як платника ПДВ 01.06.2014 р.

Станом на час формування та відправлення вищевказаної податкової накладної позивач перебував у статусі платника ПДВ.

14.03.2014 р. між позивачем та ДПІ укладено договір № 140320141 про визнання електронних документів. Між іншим, згідно з п. 3.1. орган ДПС зобов'язався забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанцій. Договір вступає в силу з дати його підписання.

ДПІ зазначає, що вказаний договір розірвано згідно із повідомленням від 15.08.2014 р. № 6565/10/26-56-10-05.

Позивачем сформовано податкову накладну № 35 від 05.08.2014 р. на адресу ТОВ «Пофико» за договором № АС-15/07 від 15.07.2014 р.

Адреса продавця, яка визначена у податкових накладних: 04071, м. Київ, Подільській район, вул. Костянтинівська, 21 офіс 3, що відповідає адресі, зазначеній в ЄДР.

Як встановлено під час розгляду справи, вказана податкова накладна направлена 19.08.2014 р. в електронному вигляді для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

19.08.2014 р. позивачем отримано від Міндоходів України, правонаступником якої є ДФС України, квитанцію № 1, в якій зазначено, що п/н. доставлена до Міндоходів України, однак, документ не прийнято. Виявлені посилки: для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір з МДЗУ.

Між тим, відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2014 р. у справі 826/12645/14, яка залишена без змін згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 р., крім іншого визнано протиправними дії ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 14.03.2014 №140320141. Висновок суду стосувався обставин розірвання договору, що оформлено повідомленням від 15.08.2014 №6556/10/26-56-10-05.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві виконувати умови договору від 14.03.2014 №140320141 про визнання електронних документів, укладеного з ТОВ "Айпі-Світ", до моменту його припинення.

Крім того, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві приймати засобами електронного зв'язку, визнавати податковою звітністю та реєструвати податкові накладні ТОВ "Айпі-Світ", направлені засобами електронного зв'язку у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, згідно з пунктом 201.10. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, згідно з п. 201.1. ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, місцезнаходження юридичної особи - продавця.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Дотримання позивачем вказаного строку відповідачем не спростовується.

Слід зазначити, що згідно з п/п. 14.1.60. ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

У той же час, відповідно до пункту 201.10 ПК України - якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В даному випадку в день надіслання позивачем податкової накладної, відповідачем було сформовано та направлено позивачу квитанцію із зазначенням, що документ не прийнято.

У взаємозв'язку із наведеним слід зазначити, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок).

Так, пунктом 8 вказаного Порядку зазначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

У свою чергу, пунктом 9 Порядку встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: (1) наявність помилок; (2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; (3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

При цьому, згідно з пунктом 10 Порядку датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Таким чином, аналізуючи викладені вище положення податкового законодавства, суд приходить до висновку, що у прийнятті податкової накладної, в контексті спірних відносин, може бути відмовлено: якщо вона сформована з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 ПК України, у разі наявності помилок, за наявності факту реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. Відповідно, документ не може бути прийнято у разі відсутності договору про визнання електронних документів.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався своїм правом подати звітність засобами телекомунікаційного зв'язку.

Однак, як встановлено під час розгляду справи, електронний документ (податкова накладна) по суті не прийняті на стадії надходження до ДФС лише з однієї причини - заборона прийму звітності у зв'язку з розірванням договору про визнання електронних документів шляхом блокуванням можливості подання позивачем звітності засобами телекомунікаційного зв'язку, тобто по суті технічним шляхом.

У той же час, враховуючи зміст судових рішень у справі № 826/12645/14, відповідно до яких дії ДПІ по розірванню договору визнані протиправними, суд приходить до висновку, що у зв'язку з направленням зазначеного повідомлення про розірвання договору про визнання електронних документів, цей договір не втратив своєї юридичної значимості для цілей реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді, у т.ч. вищезгаданої податкової накладної, оскільки договір не був розірваний у встановленому порядку.

В даному випадку, обравши спосіб доставки звітності засобами телекомунікаційного зв'язку, позивач мав обґрунтовані підстави вважати, що діє відповідний договір та звітність подається відповідно до договору та встановлених правил. Подання звітності в інший спосіб є правом, а не обов'язком платника податків.

Оскільки договір весь час з моменту укладання продовжував діяти, відповідно зберігався обов'язок центрального органу доходів і зборів приймати засобами телекомунікаційного зв'язку податкову звітність.

Однак, як встановлено під час розгляду справи, звітність не була прийнята на рівні ДФС України та, враховуючи наведене вище, - протиправно, внаслідок створення штучних обставин та перешкод для подання податкової звітності (податкової накладної). Подання позивачем податкової накладної засобами телекомунікаційного зв'язку, а не у документарній формі, жодним чином не доводить правомірності дій ДФС України.

Відтак, враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, ДФС України не доведено законності та обґрунтованості відмови у прийнятті вищезгаданої податкової накладної.

Враховуючи наведене, порушені права позивача підлягають поновленню, а позов - задоволенню з урахуванням положень ч. 2 ст. 11, пункту 1 частини 2 статті 162, абзацу 10 частини 2 статті 162 КАС України, а саме: шляхом визнання протиправними дій ДФС України щодо відмови у прийнятті та реєстрації податкової накладної, а також шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати та враховувати вказану податкову накладну в ЄРПН прийнятою та зареєстрованою станом на дату подання її до реєстрації. На поверненні судового збору позивач у позові не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙПІ СВІТ» (код з ЄДР 39125820; адреса: 04071, м. Київ, Подільській район, вул. Костянтинівська, 21 офіс 3) задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (код з ЄДР 39292197) щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 35 від 05.08.2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙПІ СВІТ» (код з ЄДР 39125820).

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (код з ЄДР 39292197; адреса: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати та враховувати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 35 від 05.08.2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙПІ СВІТ» (код з ЄДР 39125820) станом на дату її фактичного подання до реєстрації, а саме - 19.08.2014 р.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді: Н.А. Добрівська

В.А. Кузьменко