Постанова № 43551342, 12.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, тел. 7304272, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 березня 2015 р. № 820/619/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Лахно О.В.,

представника відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІС ГРУП" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІС ГРУП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.01.2015 року № 0000132211 та № 0000142211.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем була проведена виїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІС ГРУП" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року 01.09.2014 року, за результатами якої складено акт. На підставі вказаного акту перевірки № 7294/20-31-22-03-07/36226089 від 03.12.2014 року відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 17.01.2015 року № 0000132211 та № 0000142211. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст. 135, ст.198, ст. 201 Податкового кодексу України, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства та свідчить про поверхневе проведення перевірки. У зв'язку із чим, позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення від 17.01.2015 року № 0000132211 та № 0000142211 є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 12.03.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.03.2015 року проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугував відображений в акті перевірки висновок про не включення до складу оподаткованого доходу сум, які надходили на рахунки позивача у вигляді безповоротної фінансової допомоги. Також, перевіркою встановлено, що позивач зайво включив до податкового кредиту за червень 2014 року суму ПДВ 54384,85грн. без наявності податкової накладної, яку не занесено до реєстру виданих податкових накладних підприємством ТОВ "Інтеркабель". У зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІС ГРУП" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року 01.09.2014 року, за результатами якої складено акт № 7294/20-31-22-03-07/36226089 від 03.12.2014 року (т. 1 а.с.16-62).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого у 2013 році Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІС ГРУП" занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 832127 грн.; п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість у червні 2014 року на загальну суму 54385 грн. (а.с. 62).

На підставі вказаного акту перевірки № 7294/20-31-22-03-07/36226089 від 03.12.2014 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.01.2015 року № 0000132211 та № 0000142211 ( а.с.110-111).

Щодо податкового повідомлення-рішення від 17.01.2015 року № 0000142211, яким встановлено порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

З дослідженого акту перевірки № 7294/20-31-22-03-07/36226089 від 03.12.2014 року судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача стосовно того, що грошові кошти отримані від ТОВ "АЛВОР", ТОВ "КАРДАМОН", ТОВ "КЛЕРМОНТ" та ТОВ "ГРУПА ЕКЛІПТ" на розрахунковий рахунок є коштами, що отримані позивачем безпідставно та безповоротно, та є безповоротною фінансовою допомогою. З чого і було зроблено висновок про заниження податку на прибуток за 2013 рік на 832127,00 грн.

Однак, суд не погоджується із вказаним висновком виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 03.06.2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Преміал" (постачальник) укладено контракт №1/06, відповідно до якого постачальник продає, а покупець купує товари народного споживання, надалі іменується продукцією, а саме сирні плавлені продукти. Реальність придбання вказаної продукції підтверджується наданими до матеріалів справи митними деклараціями, договорами про виконання ветеринарних робіт та надання послуг, ветеринарними свідоцтвами, довідками про надання адміністративних послуг ( т. 176-177, т. 2 а.с. 1-113).

Так, для здійснення власної господарської діяльності та реалізації придбаного сирного плавневого продукту у ТОВ "Преміал" та отримання прибутку, позивачем надалі укладені правочини з ТОВ "АЛВОР", ТОВ "КАРДАМОН", ТОВ "КЛЕРМОНТ" та ТОВ "ГРУПА ЕКЛІПТ".

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (постачаьник) та ТОВ "АЛВОР" (покупець) укладено договір поставки товару від 07.10.2013 року № 73/10-2013. За умовами укладеного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар, а саме сирні плавлені продукти (т. 2 а.с.123-124).

Реальність виконання умов укладеного договору поставки від 07.10.2013 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: видатковою накладною, податковою накладною (т. 1 а.с. 116, 118).

В оплату отриманих послуг за договором з ТОВ "АЛВОР" позивач надав до матеріалів справи виписки по особовим рахункам (т. 1 а.с.117).

Також, судом встановлено, що між позивачем (постачаьник) та ТОВ "КАРДАМОН" (покупець) укладено договір поставки товару від 16.10.2013 року № 16/10-2013. За умовами укладеного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар, а саме сирні плавлені продукти (т. 2 а.с.125-126).

У підтвердження реальності виконання умов укладеного договору поставки від 16.10.2013 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: видатковою накладною, податковою накладною, довіреністю (т. 1 а.с. 119, 120,122).

В оплату отриманих послуг за договором з ТОВ "АЛВОР" позивач надав до матеріалів справи виписки по особовим рахункам (т. 1 а.с.121).

Крім того, що між позивачем (постачаьник) та ТОВ "КЛЕРМОНТ" (покупець) укладено договір поставки товару від 07.10.2013 року № 72/10-2013. За умовами укладеного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар, а саме сирні плавлені продукти (т. 2 а.с.127-128).

Реальність виконання умов укладеного договору поставки від 07.10.2013 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: видатковими накладними, податковими накладними (т. 1 а.с. 123, 124,127, 128).

В оплату отриманих послуг за договором з ТОВ "АЛВОР" позивач надав до матеріалів справи виписки по особовим рахункам (т. 1 а.с.125-126).

Також, судом встановлено, що між позивачем (постачаьник) та ТОВ "ГРУПА ЕКЛІПТ" (покупець) укладено договір поставки товару від 31.10.2013 року № 31/10-2013. За умовами укладеного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар, а саме сирні плавлені продукти (т. 2 а.с.129-130).

У підтвердження виконання умов укладеного правочину від 31.10.2013 року позивачем надано до матеріалів справи документи первинного та бухгалтерського обліку: видаткові накладні, податкові накладні, виписки по особовим рахункам, довіреності (т. 1 а.с. 129-175).

Відповідно до Податкового кодексу України, безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Підпунктом 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового Кодексу України визначено, до доходу включається суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Як було встановлено судом, позивачем вищезазначені суми відображені позивачем у рядку 02 декларацій "Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг), і відповідно до наданих суду первинних документів вбачається, що зазначені суми отримані від ТОВ "АЛВОР", ТОВ "КАРДАМОН", ТОВ "КЛЕРМОНТ" та ТОВ "ГРУПА ЕКЛІПТ" за поставлену на їх адресу товару згідно умов договору, отже є саме як дохід від здійснення позивачем своєї діяльності, та не є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні ст. 135 Податкового Кодексу України .

Відповідачем такий висновок зроблено лише на підставі отриманих від інших податкових органів актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача.

Однак, суд зазначає, що контролюючий орган не має законних підстав робити висновок про безповоротну фінансову допомогу при здійсненні господарської діяльності позивача із контрагентами на підставі актів "Про неможливість проведення зустрічної звірки", оскільки контрагент позивача фактично не перевірявся, документи первинного та бухгалтерського обліку контрагентів досліджені не були.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що висновок відповідача в цій частині щодо порушення з боку позивача вимог п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого у 2013 році Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІС ГРУП" занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 832127 грн. є необґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення від 17.01.2015 року № 0000142211 таким, що підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 17.01.2015 року № 0000132211, яким встановлено порушення п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість у червні 2014 року на загальну суму 54385 грн. суд зазначає наступне.

Підставою для встановлення вказаних порушень та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту про те, що позивачем включено до складу податкового кредиту за червень 2014 року суму ПДВ 54384,85 грн. на підставі отриманої податкової накладної №125 від 11.06.2014 року від ТОВ "ІНТЕРКАБЕЛЬ". Однак, перевіркою встановлено відсутність вказаної податкової накладної, яку не занесено до реєстру виданих податкових накладних.

Судом встановлено, що розрахунок по операції з ТОВ "ІНТЕРКАБЕЛЬ" не проводився, податкова накладна, видаткова накладна та довіреність на отримання товару відсутні. Тобто, позивачем не отримувався товар від ТОВ "ІНТЕРКАБЕЛЬ". Вказані обставини не заперечувались позивачем.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, контролюючий орган дійшов правильного висновку про порушення позивачем п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість у червні 2014 року на загальну суму 54385 грн.

Щодо застосування контролюючим органом штрафних санкцій у розмірі 50% за порушення п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Як вбачається із акту перевірки, контролюючим органом 02.08.2013 року проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 242/20-31-22-01-07/3622689.

Вказаною перевіркою встановлені порушення податкового законодавства позивачем, а тому відповідачем правомірно застосовано штрафні санкцій у розмірі 50% за повторне порушення податкового законодавства, отже податкове повідомлення-рішення є законним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІС ГРУП" є обґрунтованим в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2015 року № 0000142211, в іншій частині позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІС ГРУП" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.01.2015 року № 0000142211.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 17.03.2015р.

Суддя С.О. Чудних