Ухвала суду № 43551233, 03.04.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

Справа № 2а-6853/09/1770

03 квітня 2015 року м.Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сало А.Б., судді Гломб Ю.О., Недашківська К.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання постанови у справі за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Державної судової адміністрація України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області

про перерахунок і виплату заробітної плати, вихідної допомоги, щомісячного грошового утримання та компенсації втрати частини доходів

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про перерахунок і виплату заробітної плати, вихідної допомоги, щомісячного грошового утримання та компенсації втрати частини доходів.

27.11.2012 судом у справі №2а-6853/09/1770 було прийнято постанову, якою позов задоволено частково. Даним судовим рішенням було зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Рівненській області нарахувати ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату та грошове утримання за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року та зобов'язано Державну судову адміністрацію України виплатити ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату та грошове утримання за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2015 касаційну скаргу Державної судової адміністрації України залишено без задоволення, а постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

В свою чергу 25.09.2013 від Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушніра Л.В. надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Аналогічного змісту заява надійшла на адресу суду і від Державної судової адміністрації України (заява від 11.11.2013 ).

З змісту поданих заяв вбачається, що як державний виконавець, в проваджені якого перебуває виконавчий лист №2а-6853/09/1770 від 08.05.2013, так і боржник згідно вказаного виконавчого провадження, просять суд змінити спосіб та порядок виконання рішення суду на підставі якого виданий виконавчий лист, шляхом визначення твердої грошової суми та стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 58607,10 грн. в порядку встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Постанови Кабінету Міністрів України №845 "Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників", від 03.08.2011 (із змінами внесеними згідно з Постановою КМУ №45 від 30.01.2013 та від 15.04.2013 №267).

В судове засідання на розгляд вказаних клопотань сторони не прибули, участь уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином повідомлялись судом про час та місце розгляду справи.

В свою чергу, відповідно до статті 263 КАС України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд відповідно до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України, ухвалив про розгляд подання в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип обов'язковості судових рішень.

Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За змістом ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Крім того, право особи на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статтею 6 КАС України, тому невиконання судового рішення свідчить про загрозу сутності права на справедливий розгляд справи судом.

У цьому контексті важливо також зазначити, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як встановлено судом, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 у справі №2а-6859/09/1770 зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Рівненській області нарахувати ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату та грошове утримання за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року та зобов'язано Державну судову адміністрацію України виплатити ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату та грошове утримання за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Як вбачається із змісту резолютивної частини постанови, остання носить зобов'язальний характер щодо вчинення певних дій з боку відповідачів: Територіального управління Державної судової адміністрації України у Рівненській області та Державної судової адміністрації України.

На виконання постанови суду відкрито два виконавчих провадження: ВП №37730358, щодо зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації в Рівненській області нарахувати ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату та грошове утримання за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року та ВП №39131794, щодо зобов'язання Державну судову адміністрацію України виплатити ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату та грошове утримання за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року.

Згідно листа Територіального управління державної судової адміністрації України у Рівненській області від 16.07.2013 №04-1037/13 наданого на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2013 №ВП №37730358, долученого до заяви, територіальним управлінням здійснено нарахування ОСОБА_4 недоплаченої заробітної плати та грошового утримання за період з 01.06.2005 по 31.12.2005 у розмірі 58607,10 грн.

Рішення суду в частині зобов'язання Державну судову адміністрацію України виплатити ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату та грошове утримання за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року - залишилось невиконаним.

Саме в цій частині, заявники просять суд змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, шляхом визначення твердої грошової суми та стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 58607,10 грн. в порядку встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Постанови Кабінету Міністрів України №845 "Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників", від 03.08.2011 (із змінами внесеними згідно з Постановою КМУ №45 від 30.01.2013 та від 15.04.2013 №267).

Надаючи правову оцінку поданим заявам про зміну способу і порядку виконання рішень, суд виходить з наступного:

Статтею 14 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

В свою чергу, відповідно до заяви Управління державної судової адміністрації України "Про зміну способу і порядку виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 27.11.2012" вбачається, що Державна судова адміністрація України, будучи бюджетною установою, яка фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету України, в межах, передбачених Законом України "Про державний бюджет". Відповідно до статті 48 Бюджетного Кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За таких обставин, враховуючи відсутність власних коштів, відповідач позбавлений можливості виконати рішення Рівненського окружного адміністративного суду .

Разом з тим, відповідно до частини 1 статі 163 КАС України - за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинення дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено можливість виконання рішень (в тому числі судових) іншими органами.

Зокрема, частиною 1 вказаної статті (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2013 року №406-VIІ) встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Окрім того, частина 2 статті 3 наведеного закону (у редакції Закону України від 19.09.2013 року №583-VII) визначає, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - тобто, органами Державної казначейської служби України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 року "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (назва із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 року № 45), відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" і пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, - затверджено Порядок (надалі по тексту - Порядок №845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до п. 3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Враховуючи необхідність визначення судом змісту дій, які б забезпечили реальне та належне виконання судового рішення суд зазначає, що згідно з Рішенням Конституційного суду України від 25.04.2012 року у справі № 1-12/2012 зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення (пункт 3 Рішення).

Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

При цьому, належним способом виконання судового рішення у справі, із урахуванням ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників є стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 недоплаченої заробітної плати та грошового утримання за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року в сумі 58607,10 грн.

Керуючись ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушніра Л.В. та Державної судової адміністрації України про зміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про перерахунок і виплату заробітної плати, вихідної допомоги, щомісячного грошового утримання та компенсації втрати частини доходів шляхом: стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 недоплаченої заробітної плати та грошового утримання за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року в сумі 58607,10 грн.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Головуючий суддя Сало А.Б.

Судді Гломб Ю.О.

Недашківська К.М.