Постанова № 43551185, 02.04.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4376/2011

02 квітня 2015 року 10год. 10хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Головачик В.О.,Веремчук Я.В.,

відповідача: представник Фаліковська І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордео" до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кордео» (далі - ТОВ «Кордео») звернулося в суд з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004671530 та №0004681530 від 28.09.2011 року.

Постановою Рівнеського окружного адміністративного суду від 14.12.201, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі.

Разом з тим, постановою Вищого адміністративного суду від 11.02.2015 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 скасовано. В частині позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування подакового повідомлення-рішення від 28.09.2011 №0004681530 відмовлено. В решті справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ході судового розгляду, керуючись ст.55 КАС України, суд допустив заміну відповідача - Костопільську міжрайонну державну податкову інспекцію його правонаступником - на Костопільску об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області.

Представники позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. В обґрунтування позову зазначили, що приймаючи рішення про застосування до ТОВ "Кордео" штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, на підставі податкового повідомлення - рішення №0004671530 від 28.09.2011 року, податковим органом не враховано рішення про розстрочення податкового боргу від 25.03.2011 року за №2, а тому до розрахунку штрафної санкції включено суми сплаченого податкового боргу, які підлягали розстроченню. З таких обставин, просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що станом на 01.03.2011 року за ТОВ "Кордео" обліковувався податковий борг в сумі 49865,47 грн., який на підставі заяви платника податків від 25.03.2011 року був розстрочений. Не заперечував факт сплати платником податків розстрочених платежів згідно графіку та умов договору про розстрочення від 25.03.2011 року. Однак, при цьому, стверджував, що платнику податків було розстрочено не сплату податкового зобов'язання, а сплату податкового боргу, а тому у податкового органу були всі правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань. З таких обставин, просив в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, судом встановлено наступне.

Згідно з даними зворотнього боку облікової картки платника податків ТОВ "Кордео" станом на 01.01.2011 року за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" обліковувалась переплата в сумі 0,66 грн. 10.01.2011 року проведено нарахування грошового зобов'язання в сумі 50399,00 грн. та штрафної санкції в сумі 5487,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000802341 від 28.12.2010 року (а.с.44).

З урахуванням облікованої на 01.01.2011 року переплати та перерахувань з одного рахунку позивача на інший в загальній сумі 19,87 грн., станом на 01.02.2011 року заборгованість платника податків склала 55865,47 грн. (55886,00 грн. - 0,66 грн. - 19,87 грн.) (а.с.73).

Одночасно, судом встановлено, що 17.02.2011 року позивачем сплачено 4662,00 грн., а 19.02.2011 року проведено нарахування податку до декларації з податку на прибуток за 2010 рік в сумі 4662,00 грн. (а.с.57-58).

Разом з тим, в силу вимог п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У відповідності до викладеного, кошти, сплачені платіжним дорученням №78 від 17.02.2011 року, були спрямовані на часткове погашення заборгованості по податковому повідомленню-рішенню, як і кошти в сумі 6000,00 грн., сплачені 25.02.2011 року.

Таким чином, станом на 01.03.2011 року, заборгованість позивача, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення, зменшилася і становила 45203,47 грн. (55865,47 грн. - 4662,00 грн. - 6000,00 грн.), а з урахуванням податкового зобов'язання, самостійно узгодженого платником шляхом подання декларації з податку на прибуток за 2010 рік, заборгованість склала 49865,47 грн. (45203,47 грн. + 4662,00 грн.) (а.с.74).

25.03.2011 року ТОВ "Кордео" подало до Костопільської ОДПІ заяву про розстрочення на 9 місяців сплати податкового боргу в сумі 49978,24 грн., де 49865,47 грн. - розстрочений платіж, а 112,77 грн. - пеня) (а.с.37-38,70-71).

Цього ж дня відповідачем прийнято рішення №2 про надання ТОВ "Кордео" розстрочення податкового боргу під проценти за податковим боргом з податку на прибуток на загальну суму 49978,24 грн., в т.ч. 4662,00 грн. - основний платіж, 39716,47 грн. - основний платіж за актом документальної перевірки, 5487,00 грн. - штрафна санкція (податкове повідомлення-рішення №0000802341/0 від 28.12.2010 року) та 112,77 грн. - пеня (проценти за розстрочення) (а.с.11).

На підставі вказаного рішення, 25.03.2011 року між сторонами укладено договір про розстрочення податкового боргу №2, відповідно до умов якого податковий орган надав платнику податків розстрочення податкового боргу на загальну суму 49978,24 грн., під проценти, сума яких дорівнює розміру пені, строком з 25.03.2011 року по 08.12.2011 року (а.с.12-13). Відповідно до умов даного договору, розстрочені суми податкового боргу сплачуютьcя ТОВ "Кордео" по 5553,14 грн. щомісячно до 08.04.2011 року, до 10.05.2011 року, до 07.06.2011 року, до 07.07.2011 року, до 08.08.2011 року, до 05.09.2011 року, до 05.10.2011 року, до 04.11.2011 року та 5553,12 грн. - до 08.12.2011 року.

25.03.2011 року по зворотному боці облікової картки платника податків ТОВ "Кордео" відображено виключення усієї суми податкового боргу зі складу податкових зобов'язань, а в подальшому нарахування проведено згідно з графіком розстрочення: по 5553,14 грн. щомісячно (а.с.74-90).

Так, розстрочений до 08.04.2011 року платіж сплачено ТОВ «Кордео» 08.04.2011 року, розстрочений до 10.05.2011 року платіж - 10.05.2011 року, розстрочений до 07.06.2011 року платіж частково сплачено 07.06.2011 року та 15.06.2011 року, розстрочений до 07.07.2011 року платіж - 08.07.2011 року, розстрочений до 08.08.2011 року платіж - 09.08.2011 року, розстрочений до 05.09.2011 року платіж - 05.09.2011 року, розстрочений до 05.10.2011 року платіж - 05.10.2011 року (а.с.74- 90).

Як встановлено судом та не заперечувалося представниками сторін, договір про розстрочення не розривався і штрафні санкції у зв'язку з цим до платника податків не застосовувались. Крім того, позивач самостійно декларував грошові зобов'язання з податку на прибуток по деклараціях за I квартал 2011 року та за II квартал 2011 року на рівні 17024,00 грн. та 1198,00 грн., які сплатив 19.05.2011 року та 11.08.2011 року, відповідно (а.с.45-49).

Разом з тим, 12.09.2011 року посадовою особою Костопільської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складено акт №729/15/13971691 (а.с.5-10).

Згідно складеного за результатом проведеної перевірки акту, службовими особами відповідача зроблено висновок про те, що позивач порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України. При цьому, в якості документу, який посвідчує факт самостійного визначення платником податків грошового зобов'язання з податку на прибуток зазначено, зокрема, рішення ОДПІ про розстрочення податкового боргу №2 від 25.03.2011 року, а граничні терміни сплати визначені як 10.01.2011 року та 19.02.2011 року, тобто граничні терміни сплати зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню №0000802341 від 28.12.2010 року та по податковій декларації з податку на прибуток за 2010 рік, до моменту їх розстрочення. Відповідно до таких розрахунків, податковим органом зазначено, що позивач затримав оплату на строк від 48 до 238 днів, а отже підлягає застосуванню штраф в розмірі 20% погашеної з простроченням суми, розмір якого складає 6648,72 грн.

28.09.2011 року на підставі висновків акту перевірки Костопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0004671530, яким ТОВ "Кордео" зобов'язано сплатити штраф у сумі 6648,72 грн. за затримку на 238 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання (а.с.17).

Надаючи правовому оцінку податковому повідомленню-рішенню №0004671530 від 28.09.2011 року, суд виходить з наступного.

Зі змісту даного рішення вбачається, що воно базується на висновках податкового органу про порушення платником податків вимог пп.57.1, 57.3 ст.57, п.100.6 ст.100 Податкового кодексу України та винесені на підставі ст.126 Податкового кодексу України.

Так, в силу вимог ст.126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення правових відносин) платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу лише у тому разі, якщо він не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом. При цьому, розмір штрафу визначено диференційовано: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - 10 % погашеної суми податкового боргу; а при затримці більше 30 календарних днів - 20 % погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.57.3. ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу (зокрема за результатами податкових перевірок), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Разом з тим, статтею 100 Податкового кодексу України передбачено розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.100.1 даної статті, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Згідно з п.100.2 ст.100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів у межах одного бюджетного року, відповідно до пункту 100.8 вказаної статті, приймається керівником контролюючого органу (його заступником).

Пунктом 100.6. вказаної статті встановлено, що розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Договори про розстрочення (відстрочення), відповідно до підпункту 100.12.2. пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу України, можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу, зокрема, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Відповідно до пункту 1.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України №1036 від 24.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1431/18726 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом державної податкової служби рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

При цьому, відповідно до пункту 3.9 цього Порядку на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Системний аналіз вказаних правових норм дає суду підстави для висновку, що з 25.03.2011 року, з дати прийняття органом державної податкової служби рішення про розстрочення податкового боргу до закінчення строку його дії, в відповідача було відсутнє право нараховувати платнику податків ТОВ «Кордео» пеню та штрафи на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг).

На переконання суду, оскільки розстрочення прямо передбачає перенесення строків сплати, а в рішенні та договорі про розстрочення прямо визначені нові строки сплати, то штрафні санкції могли бути нараховані позивачу лише у випадку порушення платником податків таких нових строків, а нарахування штрафних санкцій в період дії договору розстрочення нівелює передбачене статтею 100 Податкового кодексу України право платника податків, а саме: втрачається сенс укладення договору про розстрочення податкового боргу, так як жодних позитивних наслідків він для платника податків не принесе (розмір штрафних санкцій та розмір пені не змінюється).

Суд також зазначає, що відповідно до п.4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України №1036 від 24.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1431/18726 (в редакцій, чинній на час виникнення правових відносин), лише з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України.

В ході судового розгляду встановлено, представниками сторін підтверджено, що договір про розстрочення №2 від 25.03.2011 року не розривався.

У той же час, на момент розстрочення позивачеві податкового боргу з податку на прибуток ним вже було порушено строки сплати грошових зобов'язань, що обумовлює необхідність притягнення товариства до відповідальності у вигляді штрафних санкції в порядку статті 126 Податкового кодексу України. Разом з тим, відповідачем не вірно визначено період прострочення.

Матеріали справи свідчать, що граничним терміном сплати ТОВ "Кордео" грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню №0000802341 від 28.12.2010 року є 10.01.2011 року а за податковою декларацією з податку на прибуток за 2010 рік - 19.02.2011 року.

Враховуючи це та факт укладення договору про розстрочення податкового боргу, податковий орган мав право нарахувати позивачу штрафну санкцію, передбачену статтею 126 Податкового кодексу України, лише у випадку погашення (часткового погашення) платником податків недоїмки в проміжок часу з 10.01.2011 року до 25.03.2011 року за податковим повідомленням рішенням та в проміжок часу з 19.02.2011до 25.03.2011 року за податковою декларацією.

Судом встановлено, що на момент прийняття рішення про розстрочення податкового боргу №2 від 25.03.2011 року ТОВ «Кордео» було порушено строки сплати грошових зобов'язань.

Як встановлено в постанові Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015 року - "у той же час податковим органом було невірно визначено тривалість прострочення за податковим повідомленням-рішенням від 28.12.2010 №0000802341 та за податковою декларацією з податку на прибуток за 2010 рік. У даному разі суму штрафних санкцій слід обчислювати за вказаним податковим рішенням - за період з 10.01.2011 по 25.03.2011, а за податковою декларацією - за період з 19.02.2011 по 25.03.2011 та з урахуванням суми існуючого у платника податків боргу на відповідні періоди з огляду на наявну у нього переплату з названого податку та сплачених до бюджету у ці періоди сум."

Вказаний висновок в повній мірі відповідає висновку суду першої інстанції.

Проте, що стосується даних періодів, як встановлено судом під час розгляду справи, з пояснень представників сторін та даних акту перевірки, позивачем, на погашення суми існуючого боргу платіжним дорученням №78 від 17.02.2011 року, сплачено 4662,00 грн., які були спрямовані на часткове погашення заборгованості по податковому повідомленню-рішенню, як і кошти в сумі 6000,00 грн., сплачені 25.02.2011 року.

На вказані суми штрафні санкції, відповідачем, не нараховувались і дані суми проплат не відображені в розрахунку штрафних санкцій, на підставі якого було проведено відповідне донарахування. Додаток до акта перевірки від 12.09.2011 №729/15. ( а.с. 9)

За таких обставин, судом встановлено, що вся сума штрафних санкцій, що нарахована позивачу на підставі статті 126 Податкового кодексу України, нарахована позивачу за період дії договору про розстрочення (розстрочення) податкового боргу №2 від 25.03.2011.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податковий орган під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0004671530 від 28.09.2011 року діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а тому воно підлягає скасуванню.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено перед судом правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0004671530 від 28.09.2011 року на суму 6648,72 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Кордео» обґрунтовані, підтверджені належними доказами, а отже підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністратвиний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасуват податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції №0004671530 від 28.09.2011.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордео" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.