Постанова № 43551165, 03.04.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/757/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик-Куличок О.Л.,

представника позивача - Шевчика О.С., Терзі О.С.,

представника відповідача - Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТРАНСОІЛ" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2015 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТРАНСОІЛ" (далі - позивач, ТОВ "ПОЛТРАНСОІЛ") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі- відповідач, ДПІ у м.Полтаві) , в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача в частині винесення висновків, відображених в Акті позапланової виїзної документальної перевірки від 04.02.2015 №355/16-01-22-02/37863008, щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з реалізації товару, придбаного у ТОВ "ТК "ОЙЛ ГРУП" на адресу ПАТ "Козельщинський "Райагропостач" с. Лутовинівка, Козельщинський район, Полтавської області, що породжує висновки про встановлення порушень ТОВ "ПОЛТРАНСОЙЛ" п. 185.1. статті 185, пункту 187. статті 187, пункту 188.1. статті 188, пункту 198.1, 198.2., 198.3., 198.6. статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ ТК "ОЙЛ ГРУП" за липень 2014 року на суму ПДВ 38 980,98 грн.;

- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо вилучення з існуючих баз даних податкової служби вказаних висновків, викладених в акті Акті позапланової виїзної документальної перевірки від 04.02.2015 №355/16-01-22-02/37863008.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неправомірність дій відповідача із формування в акті перевірки висновків щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "ТК "ОЙЛ ГРУП", зазначаючи про безпідставність перевірки, неврахування під час перевірки первинних документів, якими оформлено господарські операції, натомість покладення в основу висновків податкової інформації Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ ТК "ОЙЛ ГРУП".

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що перевірку позивача проведено на підставі наказу ДПІ у м. Полтаві від 23.01.2015 № 105, направлення від 23.01.2015 № 75, згідно підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, з огляду на неповне надання документів на запит податкового органу від 28.09.2014 № 13414/10/16-01-15-01-24. Також зазначав, що дії по оформленню результатів проведення перевірки та відображення її результатів в інформаційних системах для службового користування є лише реалізацією органом державної податкової служби визначених ПК України повноважень по збиранню доказової інформації та не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у термін з 23.01.2015 по 29.01.2015 ДПІ у м.Полтаві проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "ПОЛТРАНСОІЛ" з питань правомірності проведених господарських відносин з постачальником ТОВ "ТК "Ойл Груп" за липень 2014 року.

Зазначену перевірку проведено на підставі наказу ДПІ у м. Полтаві від 23.01.2015 № 105, направлення на перевірку від 23.01.2015 № 75, вручених під підпис директору ТОВ "ПОЛТРАНСОІЛ" 23.01.2015 /а.с. 37, 38/.

За результатами перевірки складено акт № 355/16-01-22-02/37863008 від 04.02.2015, в якому зафіксовано порушення ТОВ "ПОЛТРАНСОІЛ" вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3,198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ТК "ОЙЛ ГРУП" за липень 2014 року на суму податку на додану вартість 38980,98 грн, внаслідок чого не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з реалізації товару, придбаного у ТОВ "ТК "Ойл Груп" на адресу ПАТ "Козельщинський "Райагропостач" /а.с.40-52/.

Заперечення позивача на акт перевірки /а.с. 53 - 61/ ДПІ у м. Полтаві залишено без задоволення, про що повідомлено позивача листом від 23.02.2015 № 3027/10/16-01-22-02-25 /а.с. 17-18/.

За результатами даної перевірки податкове повідомлення - рішення не виносилось.

Не погоджуючись з діями щодо формування висновків акту перевірки № 355/16-01-22-02/37863008 від 04.02.2015 позивач звернувся до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Способами здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів, проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу (підпункти 62.1.2, 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Матеріалами справи підтверджено, що у термін з 23.01.2015 по 29.01.2015 ДПІ у м.Полтаві проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "ПОЛТРАНСОІЛ" з питань правомірності проведених господарських відносин з постачальником ТОВ "ТК "Ойл Груп" за липень 2014 року на підставі наказу ДПІ у м. Полтаві від 23.01.2015 № 105, направлення на перевірку від 23.01.2015 № 75, вручених під підпис директору ТОВ "ПОЛТРАНСОІЛ" 23.01.2015, відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. За результатами перевірки складено акт № 355/16-01-22-02/37863008 від 04.02.2015 /а.с.40-52/.

Доказів оскарження в судовому порядку та скасування наказу ДПІ у м. Полтаві від 23.01.2015 № 105 до суду не надано. Позивач допустив контролюючий орган до перевірки.

За змістом пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 8 статті 3 КАС позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Із наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

А тому дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, які вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (далі - Порядок) , згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку визначено, що Акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

Отже, дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС. Він є засобом документування дій контролюючого органу, адже фіксує певні обставини так як їх бачить представник податкового органу, і не встановлює відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки.

Складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників органу державної податкової служби на виконання своїх посадових обов'язків щодо збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків.

Виходячи з наведеного, дії контролюючого органу щодо формулювання в акті перевірки висновків не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки.

Зазначена позиція підтримується у постановах ВСУ від 24.09.2013 року у справі № 21-255а13, від 10.09.2013 у справі № 21-237а13 .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо формування висновків в акті перевірки від 04.02.2015 є службовою діяльністю, яка не тягне правових наслідків для позивача, а відтак позовні вимоги про визнання таких дій протиправними задоволенню не підлягають.

Відносно позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо вилучення з баз даних державної податкової служби висновків акту перевірки, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, внесення до електронної бази даних податкової інформації, отриманої внаслідок проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Виходячи із системного тлумачення положень статей 71, 72, 74 ПК України, суд приходить до висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 09.12.2014 у справі №21-511а14.

Згідно з частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції) висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, дії податкового органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства, є лише службовою діяльністю працівників такого органу з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій, які самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують обов'язкових юридичних наслідків.

Крім того, судом встановлено, що на час розгляду справи в суді висновки акту перевірки від 04.02.2015 року відповідачем до інформаційної бази АС "Податковий блок" не внесено, коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача у взаємовідносинах із контрагентами ТОВ "ТК "ОЙЛ ГРУП" та ПАТ "Козельщинський райагропостач" за липень 2014 року на підставі висновків акту перевірки не проведено /а.с. 62 - 66/. Доказів внесення висновків акту перевірки від 04.02.2015 до інших інформаційних баз сторонами суду також не надано.

З огляду на викладене позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо вилучення з баз даних державної податкової служби висновків акту перевірки є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Таким чином суд дійшов висновку про необхідність відмови у позові у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТРАНСОІЛ" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 квітня 2015 року.

Суддя М.В. Довгопол