КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2015 року (15:09 год.) м. Київ 810/563/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Менако Груп" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників сторін:
позивача - Кир'ян Д.І., довіреність від 12.02.2015,
відповідача - Шевченко В.О., довіреність від 09.02.2015 №361/8/10-31-10-21.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Менако Груп" до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в якому згідно прийнятої судом до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог просить:
- визнати протиправними дії Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, пов'язані із складанням Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345, Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 по ТОВ «Менако Груп» "щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку";
- зобов'язати Ірпінську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області вилучити з АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" інформацію, викладену у Податковій інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345;
- зобов'язати Ірпінську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області відновити показники податкової звітності ТОВ «Менако Груп» з податку на додану вартість в АІС "Податковий блок" в частині показників податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2014 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2015 у зв'язку з відкликанням ТОВ «Менако Груп» позовної заяви в частині вимог, позовну заяву залишено без розгляду в частині вимог про зобов'язання Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області відновити показники податкової звітності ТОВ «Менако Груп» з податку на додану вартість в АІС "Податковий блок" в частині показників податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії посадових осіб відповідача щодо складення Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 по ТОВ «Менако Груп» "щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку" та Додатку д цієї податкової інформації, на підставі яких у подальшому були внесені коригування показників податкової звітності позивача, є незаконними та необґрунтованими.
Формулюючи вказану правову позицію, ТОВ «Менако Груп» стверджує, що відповідач в результаті вчинення дій, направлених на проведення зустрічної звірки ТОВ «Менако Груп», мав скласти довідку про результати зустрічної звірки або акт про неможливість проведення зустрічної звірки, однак контролюючим органом в порушення вимог законодавства складено документи з назвою «Податкова інформація» та «Додаток до податкової інформації», які за змістом відповідають структурі акта перевірки. При цьому, позивач зазначає, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» може бути зроблений податковим органом після визначення податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, а сама по собі здійснена відповідачем кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до вказаної бази даних.
В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, відображених в письмових запереченнях, згідно яких, зокрема, зазначив, що податкова інформація сама по собі не може бути предметом оскарження в адміністративному суді, а отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі. В судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши докази, які є у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Менако Груп" зареєстровано в якості юридичної особи 21.08.2014, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації 1 357 102 0000 003607 та з 22.08.2014 перебуває на обліку в Ірпінській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.11.2014 (т. 1, а.с. 16-17).
23 грудня 2014 року Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області складено Податкову інформацію №332/22-4/39359345 по ТОВ «Менако Груп» "щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку" та Додаток до цієї податкової інформації (т. 1, а.с. 11-15, 39-45).
У висновках податкової інформації та додатку до податкової інформації, зазначаючи про неможливість проведення зустрічної звірки, використовуючи при цьому дані комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, податкову декларацію з ПДВ з додатком № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" за листопад 2014 р., а також акт від 22.12.2014 № 152 «Про відсутність за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності за податковою адресою», податковою інспекцією зазначено про відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 135, 138, 187, 198, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI; дані, відображені у деклараціях з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями - не є дійсними. Також контролюючий орган у висновках зазначає, що звіркою не підтверджено операції з купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг) ТОВ «Менако Груп» в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.11.2014 по 30.11.2014.
Вищенаведені висновки, викладені в Податковій інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 по ТОВ «Менако Груп» "щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку" були внесені податковим органом до відповідних інформаційних баз даних, зокрема до бази АІС "Податковий блок" підсистеми "Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Досліджуючи дотримання податковою інспекцією порядку проведення зустрічної звірки та внесення відповідних відомостей до автоматизованих систем, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 (далі - Порядок № 1232).
Пунктами 1, 2 Порядку № 1232 визначено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Таким чином, проведення зустрічної звірки є засобом отримання податкової інформації контролюючими органами у вигляді здійснення аналізу бухгалтерських та інших документів платників податків задля підтвердження наявності господарських відносин, їх виду, обсягу, якості, та їх відображення в обліку.
При цьому, результати проведення зустрічної звірки можуть відображатися контролюючим органом виключно у відповідній довідці.
Так, згідно з пунктом 7 Порядку № 1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Суд зазначає, що у разі проведення зустрічної звірки органом ДПС - ініціатором самостійно (у випадку коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому самому органі ДПС, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту) податковий орган має направити завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання, надходження відповіді на який і є підставою для проведення зустрічної звірки, що відображено в пунктах 3-7 Порядку №1232.
Тобто, відповідач мав право на проведення зустрічної звірки з обов'язковим дотриманням встановленої процедури, зокрема, із направленням позивачеві письмового запиту про подання інформації та її документального підтвердження.
Вимоги до оформлення запиту визначені п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контрололюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Системний аналіз положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу, пунктів 6, 7 Порядку №1232 приводить суд до висновку, що зустрічна звірка може бути проведена податковим органом лише у разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, оскільки за своєю правовою природою зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Пунктом 73.3 ст.73 Податкового кодексу України передбачено, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Між тим, матеріали справи не містять доказів надсилання (вручення) на адресу позивача запитів про подання інформації для проведення зустрічних звірок.
Стосовно дотримання відповідачем порядку проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено Податкову інформацію від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додаток до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 по ТОВ «Менако Груп» "щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку" суд зазначає наступне.
З акта від 22.12.2014 № 152 «Про відсутність за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності за податковою адресою» вбачається, що Начальником відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС Київської області - Бондаренко В.С., з метою вручення запиту було здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ «Менако Груп» (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 5), але встановлено, що за вказаною адресою підприємство не знаходиться (посадові особи відсутні) (т. 1, а.с. 54).
На підставі вищезазначеного акту начальником Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київські області до СУФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київські області направлено Запит від 22.12.2014 №239/22-4 на встановлення місцезнаходження платника податків-позивача у справі (т. 1, а.с. 196).
В той же день, 22.12.2014 заступником начальника СУФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київські області складено службову записку №7/7/1031/22-4 від 22.12.2014 на адресу начальника СУФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київські області з проханням вжиття відповідних заходів щодо встановлення місцезнаходження позивача, його посадових осіб та посприяти в отриманні документів до перевірки (т. 1, а.с. 53).
Також на запит від 22.12.2014 №239/22-4 на встановлення місцезнаходження платника податків посадовими особами оперативного управління ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області складено Довідку від 16.01.2015 №211/10130701-14, згідно якої місцезнаходження платника податків не встановлено, яку направлено відповідачу разом із службовою запискою від 16.01.2015 №212/10130701-14. (т. 2, а.с. 56).
За результатом дій, направлених на встановлення місцезнаходження ТОВ «Менако Груп» відповідачем прийнято рішення про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №18-ОПП від 28.01.2015 № 6 та складено повідомлення ф. №18-ОПП від 28.01.2015 № 6 (т. 2, а.с. 58-60).
Суд зазначає, що саме твердження відповідача про відсутність ТОВ «Менако Груп» за податковою адресою покладено в основу неможливості проведення зустрічної звірки та, відповідно, висновків Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 по ТОВ «Менако Груп» "щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку".
Отже, вищенаведені обставини справи свідчать про те, що запит про надання пояснень з документальним підтвердженням контролюючим органом на адресу позивача поштою не направлявся, при цьому ані доказів особистого вручення суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку, ані самого запиту відповідачем в ході розгляду справи не надано, що розцінюється судом як порушення встановленого чинним законодавством порядку отримання податкової інформації контролюючим органом.
При цьому суд звертає увагу, що відповідачем під час судового розгляду не заперечувався факт не надсилання на податкову адресу позивача запиту про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку, що виключає можливість надання платником податків первинних документів для проведення зустрічної звірки.
Своєю чергою, відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів унеможливлює проведення зустрічної звірки.
Матеріалами справи підтверджено, що суб'єкт владних повноважень не направляв позивачу запитів про надання інформації та, відповідно, не отримував від платника податків інформації та її документального підтвердження, тобто не отримував і первинних документів.
За таких обставин, податковий орган не мав правових підстав для вчинення дій по проведенню зустрічної звірки, оформленої у вигляді Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 по ТОВ «Менако Груп» "щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку".
В свою чергу, підстави для складання акта про неможливість проведення зустрічної звірки наведені лише в Методичних рекомендаціях щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 N 236 (надалі - Методичні рекомендації).
Так, в пункті 4.4 Методичних рекомендацій закріплено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
Як вбачається з матеріалів Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 по ТОВ «Менако Груп» "щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку", неможливість проведення зустрічної звірки мотивована відповідачем відсутністю суб'єкта господарювання (позивача) за податковою адресою.
Проте, суд вважає, що наведені обставини не є підставою для складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок у формі Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 по ТОВ «Менако Груп» "щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку".
Відповідно до п. 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 N 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 N 462), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 р. за N 503/25280 (далі - Порядок № 1588), якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.
Так, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон №755) в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 18 Закону №755 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Частинами 13-14 статті 19 Закону №755 передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Таким чином, виявлення податковим органом факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням є підставою для направлення державному реєстратору відповідного повідомлення встановленого зразка, після отримання якого державний реєстратор зобов'язаний надіслати юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. При цьому, лише повернення державному реєстратору поштового відправлення та неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки є підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
В той же час суд звертає увагу, що повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за Формою №18-ОПП №6 складено Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 28.01.2015, тобто з порушенням встановленого п.12.5 Порядку № 1588 триденного строку від дати складання службової записки від 16.01.2015 №212/10130701-14 про необхідність повідомлення державного реєстратора про відсутність позивача за місцезнаходженням за формою 18-ОПП (отримана відповідачем 20.01.2015, вх. №110/7 згідно штампу на вказаній службовій записці) та вже після складання Податкової інформації та Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345, в яких, зокрема й зазначається про встановлений факт відсутності позивача за місцезнаходженням.
Тобто висновок про відсутність позивача за податковою адресою сформований контролюючим органом передчасно, без дотримання законодавчо встановленої процедури підтвердження відомостей про юридичну особу, зокрема про її місцезнаходження, а отже у відсутність підтвердження юридичного факту про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Під час розгляду справи відповідачем, всупереч вимогам статті 71 КАС України, не було доведено суду факту наявності такого запису в Єдиному державному реєстрі на час складання Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 по ТОВ «Менако Груп» "щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку", у зв'язку з чим суд вважає, що висновок податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки внаслідок відсутності юридичної особи за місцезнаходженням не відповідає фактичним обставинам справи.
Так, лише наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням є належним доказом на підтвердження відповідних обставин, які унеможливлюють направлення та вручення платнику податків запиту про надання податкової інформації, і, як наслідок, проведення зустрічної звірки.
Крім того, з наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.03.2015 вбачається, що в Єдиному державному реєстрі відомості про юридичну особу-позивача підтверджено, що спростовує висновки відповідача про відсутність позивача за податковою адресою на час складання податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 (т. 2, а.с. 149-152).
На спростування тверджень податкового органу про відсутність товариства за адресою місцезнаходження позивачем також надано суду копію договору суборенди нежилого приміщення №200814.11397/20 від 20.08.2014, укладеного між позивачем (суборендар) та ТОВ «Домбудплюс» (орендар), згідно умов п. 1.1 якого орендар передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 5, загальною площею 20 кв.м. (т. 1, а.с. 181-187).
Таким чином, суд приходить до висновку, що правових підстав для складання Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 у Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не було.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «Менако Груп» про визнання протиправними дій Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, пов'язані зі складанням Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 є обґрунтованими, доведені матеріалами справи, а отже підлягають задоволенню.
Перевіряючи обгрунтованість позовних вимог про зобов'язання Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області вилучити з АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" інформацію, викладену у Податковій інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Однак, матеріалами справи підтверджується, що при складанні Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 відповідач діяв не у спосіб та в порядку, передбаченому законодавством України, оскільки правові підстави для складання таких актів були відсутні.
Як вбачається з Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345, зазначаючи про неможливість проведення зустрічної звірки, використовуючи при цьому дані комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, податкову декларацію з ПДВ з додатком № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" за листопад 2014 р., а також акт від 22.12.2014 № 152 «Про відсутність за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності за податковою адресою», податковою інспекцією сформовано висновок про відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 135, 138, 187, 198, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI; дані, відображені у деклараціях з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями - не є дійсними. Також контролюючий орган у висновках зазначає, що звіркою не підтверджено операції з купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг) ТОВ «Менако Груп» в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.11.2014 по 30.11.2014.
Однак, з цього приводу суд зазначає, що із системного аналізу норм Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, вбачається, що судження податкового органу відносно правильності нарахування платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки.
В свою чергу, судом встановлено, що на підставі вищезазначеної Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 податковим органом до інформаційної системи "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" були внесені відомості про корегування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з системи АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (т. 2, а.с. 6 - 13), з приводу чого суд зазначає наступне.
З 01.01.2013 відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2012 №1197 "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" в органах державної податкової служби усіх рівнів введено в експлуатацію інформаційну систему "Податковий блок".
У пункті 61.1 статті 61 Податкового Кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України).
Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
У відповідності до приписів статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК України можна дійти висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 09 грудня 2014 р. у справі № 21-511а14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Инфинити" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними бездіяльності і дій та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Суд зазначає, що оскільки за наслідками складених податкової інформації та додатку до податкової інформації податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не визначались, враховуючи, що дії податкового органу по складанню цих податкових інформацій та відображенню в них певних висновків є протиправними, суд вважає, що відповідачем безпідставно було скореговано показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за листопад 2014 року.
Також, в матеріалах справи містяться копії первинних документів, договорів, укладених з контрагентами-постачальниками та покупцями, що підтверджують факт здійснення позивачем господарської діяльності та свідчить про безпідставність тверджень податкового органу, викладених в Податковій інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 (т. 1, а.с. 69-148).
Крім того, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок № 266).
Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункту 2.10 Порядку № 266, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.
Відповідно до пункту 2.14 Порядку № 266 інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.
Пунктом 2.21 Порядку № 266 передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 4.16 Порядку № 266 якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.
Проте, Наказ ДПА України №266 від 18.04.2008 був визнаний таким, що втратив чинність згідно Наказу Міндоходів України від 14 червня 2013 року N 165 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця".
При цьому суд зазначає, що на момент розгляду справи в загальнодоступній нормативній базі відсутній наказ ДФС України від 05.09.2014 № 110 "Про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість", яким врегульовано порядок ведення підсистеми АІС "Податковий блок" "Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", однак з наданих відповідачем скріншотів сторінок зазначеної автоматизованої системи вбачається, що така підсистема ведеться та використовується відповідачем з метою комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість. Даний факт відповідачем не заперечується.
Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 у справі № 2а-2567/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета - Ресурс" до ДПІ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (К/9991/74156/12).
За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем відомості про корегування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача з податку на додану вартість за листопад 2014 року в розрізі контрагентів було внесено до АІС "Податковий блок" підсистеми "Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" безпідставно.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про зобов'язання Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області вилучити з АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" інформацію, викладену у Податковій інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та зобов'язання Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області вилучити з АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" інформацію, викладену у Додатку до Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345.
Крім того, з наявних в матеріалах справи витягів з системи АІС "Податковий блок" "Підсистеми співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" вбачається, що в даній автоматизованій системі міститься інформація стосовно стану позивача, а саме відмітка « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. З огляду на визнання судом протиправними тверджень відповідача щодо відсутності ТОВ «Менако Груп» за місцезнаходженням та безпідставності внесення цієї інформації до автоматизованої системи, вказана інформація також підлягає вилученню з АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 73,08 грн. згідно чеку №13022015145710 від 13.02.2015.
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 73,08 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету.
В судовому засіданні 31.03.2015 були проголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 06.04.2015.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправними дії Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, пов'язані із складанням Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345, Додатку до податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 «по ТОВ «Менако Груп» щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку».
3. Зобов'язати Ірпінську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області вилучити з АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" інформацію, викладену у Податковій інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345 та Додатку до Податкової інформації від 23.12.2014 №332/22-4/39359345.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Менако Груп» (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 5, ідентифікаційний код 39359345) 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.) судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кушнова А.О.
Судове рішення № 43550912, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 31.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/563/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: