Постанова № 43550907, 09.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 року 810/740/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Прометей" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

24 лютого 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося публічне акціонерне товариство "Прометей" (далі - позивач) із позовом до Бориспільської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2014 р. №0009051530.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно виніс податкове повідомлення - рішення щодо позивача, оскільки постановою Господарського суду Київської області від 1 березня 2013 р. у господарській справі № Б-24/064/12 позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, тому на нього не поширюються положення Податкового кодексу України.

Крім того, зазначив, що відповідачем нараховано штрафні санкції за порушення граничного терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку за період з травня по липень 2013 року, тобто у період коли підприємство було визнано банкрутом за рішенням суду та перебувало на стадії ліквідації.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що у відповідачем порушено строк сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку, визначеного податковою декларацією з плати за землю за 2013 р., за що йому було нараховано штрафні санкції (а.с. 43-46).

7 квітня 2015 р. представниками сторін були надані суду клопотання, у яких вони просили розглянути справу у порядку письмового провадження (а.с. 61-62).

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін та відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

14 січня 1992 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АД № 318631 (а.с. 30-31).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: складське господарство; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, консультування з питань оподаткування; передача електроенергії; розподілення електроенергії.

14 лютого 2013 р. позивачем до відповідача було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 р., в які самостійно визначено суму грошового зобов'язання - 119 681 грн 33 коп.

У вересні 2014 р. відповідачем було проведено перевірку позивача з питань дотримання термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку за результатами якої 25 вересня 2014 р. було складено акт перевірки № 685/15-03/14314498 (далі - акт перевірки № 685/15-03/14314498) (а.с. 32).

У названому акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 57.1 ст. 57, Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-IV (далі - ПК України), а саме порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання.

10 жовтня 2014 р., на підставі акту перевірки № 685/15-03/14314498, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0009051530, яким нараховано штраф у розмірі 20 % на загальну суму 7054 грн 61 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0009051530) (а.с. 5);

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовано ПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 р. N 2344-XII (далі - Закон України N 2344-XII).

Відповідно до вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як вбачається з вимог ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до вимог п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з вимогами п. 87.10 ст. 87 ПК України, з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 37 Закону України N 2344-XII, у випадках, визначених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до вимог абз. 8 ч. 1 ст. 38 Закону України N 2344-XII, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з вимогами абз. 9 ч. 1 ст. 38 Закону України N 2344-XII, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених розділом ІІІ "Ліквідаційна процедура".

Також, ст. 38 Закону України N 2344-XII передбачено наслідки визнання боржника банкрутом, зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Як вже зазначалося, 14 лютого 2013 р. позивачем до відповідача було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 р., в якій самостійно визначено грошове зобов'язання з зазначеного податку у загальній сумі 119 681 грн 33 коп.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що починаючи з березня 2013 р. відповідна сума земельного податку ним не сплачувалась, оскільки постановою Господарського суду Київської області від 1 березня 2013 р. у господарській справі № Б-24/064-12 позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с. 7-9).

Крім того, сторонами в судовому засіданні підтверджено, що дане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ст. 38 Закону України N 2344-XII передбачено наслідки визнання боржника банкрутом, зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Таким чином, з моменту визнання боржника банкрутом припиняється виникнення нових зобов'язань боржника, в тому числі з податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Наведене свідчить, що, починаючи з 1 березня 2013 р. у позивача не могло виникнути жодних зобов'язань, зокрема зі сплати податків, якщо такі не пов'язані зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Аналогічна правова позиція викладена в:

- постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 р. в адміністративній справі № 810/4095/13-а, якою визнано протиправною та скасовано податкову вимогу відповідача від 23 травня 2013 р. № 263-19 щодо погашення податкового боргу у сумі 9953 грн 52 коп., який виник на підставі податкової декларації позивача з плати за землю від 14 лютого 2013 р. (а.с. 18-19);

- постанові Київського окружного адміністративного суда від 14 січня 2015 р., залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суда від 4 березня 2015 р., в адміністративні й справі № 810/6692/14, якою визнано протиправною та скасовано податкову вимогу відповідача від 7 серпня 2014 р. № 896-25 щодо погашення податкового боргу у сумі 89 741 грн 04 коп., який виник на підставі податкової декларації позивача з плати за землю від 14 лютого 2013 р. (а.с. 55-60).

Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Київської області від 12 грудня 2013 р. у господарській справі № Б24/064-12 заяву відповідача про визнання його кредитором з грошовими вимогами у сумі 49 847 грн 28 коп. (земельний податок з березня по вересень 2013 р.) було відхилено з підстав нарахування вказаних зобов'язань за час здійснення ліквідаційної процедури (а.с. 10-15).

Тобто, аналогічні обставини справи вже було досліджено судами різних інстанцій та надано їм належну правову оцінку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, доводи, якими податковий орган мотивував правомірність оскаржуваного податкового рішення, є необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів правомірності винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, судом не можуть бути взяті до уваги надані відповідачем заперечення, оскільки вони жодним чином не спростовують надані позивачем докази, а, отже, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову (а.с. 43-46).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 10 жовтня 2014 р. №0009051530 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 10 жовтня 2014 р. №0009051530.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Прометей" сплачений ним судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.