Постанова № 43550868, 30.03.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2015 року 810/1065/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "УКпостач"доСпеціалізованої державної податкової інспекції по боротьбі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Кримпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "УКпостач" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по боротьбі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.10.2011 №0001690700 та від 14.10.2011 №0001740700.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ПрАТ "УКпостач" відповідно до вимог податкового законодавства сформовано податковий кредит, відображено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, показники якого відображено в декларації з ПДВ за липень 2011 року, відповідачем неправомірно, без достатніх на то правових підстав зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 80541,00 грн., нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20135,25 грн., а також безпідставно зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 54330,00 грн. Вказані в акті перевірки висновки про те, що постачальники товарів, з якими мав взаємовідносини позивач, не є виробниками товарів, робіт та послуг, мають не відповідний стан для внесення сум по взаємовідносинам до податкового кредиту і відповідно до бюджетного відшкодування ПДВ, відповідно до приписів Податкового кодексу України не є підставами для зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ та зменшення сум бюджетного відшкодування.

У судове засідання, призначене на 30.03.2015, з'явився представник позивача та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховування свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що в вересні 2011 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по боротьбі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на підставі п.п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "УКпостач" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року в розмірі 5605012,00 грн., заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок у банку.

За результатами перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по боротьбі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим складено Акт від 03.10.2011 №378/07-00/30169718, згідно висновків якого встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ПрАТ "УКпостач" завищено суму бюджетного відшкодування в липні 2011 року у сумі 80541,00 грн. Також перевіркою враховано результати Акту перевірки ПрАТ "УКпостач" за червень 2011 року відповідно якого значення рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року збільшено на 92133,00 грн., тим самим відповідна різниця у сумі 92133,00 грн. залишається у складі рядка 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" Декларації з ПДВ за червень 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.10.2011 №0001690700, яким у зв'язку з порушенням п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 80541,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 20135,25 грн., та від 14.10.2011 №0001740700, яким у зв'язку з порушенням п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54330,00 грн.

З аналізу вищевказаного акту перевірки, судом встановлено, що податковий орган, перевіряючи достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року, зменшив відображене ПрАТ "УКпостач" у рядку 23 декларації за липень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 80541,00 грн. з підстав того, що перевіркою враховано результати Акту перевірки ПрАТ "УКпостач" за червень 2011 року стосовно завищення податкового кредиту з ПДВ за звітний період червень 2011 року в сумі 42895,54 грн. (ПП "Айстермо" - 4648,41 грн., ПП "Об'єктив" - 3382,56 грн., ТОВ "ТД Агрінол" - 492,00 грн., ПП "Електропромсервіс" - 16214,40 грн., ПП "Електропласт" - 2556,40 грн., ПП "Пром Текстиль Україна" - 5250,00 грн., ТОВ "Євросервіс Укрснаб" - 10351,77 грн.).

Також було враховано, що на порушення п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ПрАТ "УКпостач" завищено податковий кредит з ПДВ за звітний період липень 2011 року в сумі 54329,52 грн. (ПП "Айстермо" - 4980,00 грн., ТО "Стальпроект" - 4200,00 грн., ПП "Дніпро-Трейд" - 2100,00 грн., ОСОБА_1 - 750,00 грн., ТОВ "Євросервіс Укрснаб" - 340,60 грн., ТОВ "ВЦ "Кримпродмаш" - 300,00 грн., ТОВ "ТК Рондо" - 2979,21 грн., ТОВ "Нормаізол" - 27668,13 грн., ПП "Пром Текстиль Україна" - 2887,50 грн., ПП "Електропромсервіс" - 3614,00 грн., ПП "Об'єктив" - 4510,08 грн.).

Крім того податковим органом було враховано, що в порушення п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України ПрАТ "УКпостач" завищено податковий кредит з ПДВ (встановлені ризикові стани) за липень 2011 року в сумі 56520,03 грн. (ТОВ "Юнітон" - 5584,50 грн. має "10" стан, ТОВ "Нормаізол" - 41289,20 грн. має "10" стан, ТОВ "ПТЛК "Нова" - 3525,00 грн. має "10" стан, ФОП ОСОБА_2 - 633,33 грн. має "10" стан, ТОВ "ВП "Юг сталь" - 5488,00 грн. має "9" стан).

Досліджуючи оскаржені позивачем рішення відповідача, оцінюючи достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, аналізуючи зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 регулює Податковий кодекс України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З положень п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно до п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу - Податок на додану вартість.

Бюджетним відшкодуванням, за приписами п.п.14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Судом встановлено, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5605012,00 грн., задекларована ПрАТ "УКпостач" відповідно до поданої декларації від 22.08.2011 №9007119158, виникла в результаті провадження позивачем господарської діяльності.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надана суду позивачем первинна документація, яка також була досліджена податковим органом під час перевірки, відповідає вимогам, установленим статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Посилання на невідповідність первинної бухгалтерської чи податкової документації акт перевірки не містить.

Розділ V Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Зі змісту п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд зазначає, що визначені законодавцем приписами статей 187, 198 ПК України події та обставини, є правом платника податків на формування податкового кредиту та відображення відповідних відомостей у бухгалтерській та податковій звітності, обмеження якого, без достатніх на то правових підстав, за надуманих та штучних обставин, вказаних в акті перевірки, факт наявності яких не передбачено податковим законодавством, а також спростовується належними доказами, що містяться у матеріалах справи та досліджувались під час проведення перевірки, є протиправними діями відповідача - податкового органу, на який покладено обов'язок щодо забезпечення регуляції державної податкової політики на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлені судом з матеріалів справи обставини, за вимог, визначених податковим законодавством, надають платнику податку право на формування податкового кредиту за отриманими у відповідний податковий період податковими накладними, що засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та відповідають вимогам встановленим приписами ст. 201 ПК України, а також право відображення відповідних відомостей у податковій звітності.

Стаття 200 ПК України

регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 вказаної статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

На вимогу п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 статті 200 ПК України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з такого податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 207 ст. 200 ПК України).

Обравши повернення на рахунок, платник податку, додає до декларації заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (п. 200.7, 200.8 ст. 200 ПК України).

Податковий орган протягом 30 календарних днів після закінчення граничного терміну подання декларації проводить камеральну перевірку заявленої інформації. За наявності достатніх підстав, які свідчать про порушення, орган податкової служби має право провести документальну позапланову виїзну перевірку протягом 30 календарних днів після закінчення терміну проведення камеральної перевірки (п. 200.10, п. 200.11 ст.200 ПК України).

Згідно п. 200.12, п. 200.13 ст. 200 ПК України після закінчення перевірки податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк подати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, до Держказначейства, яке протягом 5 операційних днів після отримання висновку перераховує таку суму на рахунок платника.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, (п. 200.14), яке можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку (п. 200.15, п. 200.16 ст. 200 ПК України).

Аналізуючи зазначені вище норми та фактичні обставини справи, суд зазначає, що податкове законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин передбачає єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а п. 200.17 ст. 200 ПК України передбачено заборону щодо обмеження виплати відшкодування у зв'язку з наявністю або відсутністю надходжень ПДВ до бюджету.

Положення п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачають лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну на його вимогу, яка є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, що виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Приписи Податкового кодексу України передбачають лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даним Кодексом не передбачено.

Визначені відповідачем підстави для зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок відхилень у сумах податкового зобов'язання постачальників та задекларованих платником податків, за рахунок невідповідності станів контрагентів платника податків "0", зменшення суми від'ємного (позитивного) значення за різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 року, приписами Податкового кодексу не передбачені.

Зазначені податковим органом обставини не є підставами для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідачем не доведено правомірність викладених в акті перевірки від 03.10.2011 №378/07-00/30169718 висновків щодо порушення позивачем порядку формування податкового кредиту та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

У відповідності до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд бере до уваги положення частини другої названого статті Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Доказів, які б обґрунтовували та підтверджували зроблені ним висновки за результатами проведеної перевірки, покладені в основу оскаржених податкових повідомлень-рішень, відповідачем суду не надано.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "УКпостач" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по боротьбі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 13.10.2011 №0001690700 та від 14.10.2011 №0001740700.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (код ЄДРПОУ 30169718) сплачений судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.