ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2015 року 16 год. 50 хв. Справа № 808/320/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
за участю секретаря Рибакової М.В.
представника позивача Горбатенка Г.Е.
представника відповідача Проценко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА»
до: Запорізької митниці Міндоходів
про: визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» (далі - позивач або ПП «НПКО «ТАТА») звернулось з адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості № 112050000/2014/000429/2 від 17.11.2014 (а.с. 60-63).
Позивач вважає, що ним для митного оформлення були подані всі необхідні документи, які підвереджують митну вартість товару за обраним методом, окрім того на вимогу митного органу були надані й додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, у зв'язку з чим вважає рішення митного органу протиправними.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення в їх обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити у зв'язку з тим, що вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та підстав для його скасування не вбачає.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суддя приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.10.2014 між ПП «НПКО «ТАТА» (Покупець) та ВАТ «ЕНЕРГОПРОМ - ЧЕЗ» (Продавець) укладено Договір № 41ЧЕЗ-10-2014 відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію виробництва ВАТ «ЕНЕРГОПРОМ - ЧЕЗ». Кількість, якісна характеристика, ціна, строки (період) поставки, та інші дані зазначаються в додатках до Договору. Загальна вартість Договору складається із сум додатків до даного договору. Якість товару зазначається в додатках до Договору та підтверджується сертифікатом якості. Умови поставки відповідно до Інкотермс 2010 року - при поставці залізничним транспортом - DAP станція Одноробовка або Козача Лопань), при поставці автотранспортом - FCA склад вантажовідправника. Оплата за товар здійснюється на умовах 100% передплати. Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2015 (а.с. 11-13).
Згідно з Додатком № 1 від 15.10.2014 продукція, що поставлялась за Договором № 41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014, є нетоварним залишком (неліквідом), що утворився після закриття виробництва вуглецевих блоків на ТОВ «ЕНЕРГОПРОМ-ЧЕЗ»: вуглецевий блок обпалений 2, 400, 550, 2000, ДБУ-1Т, ГКА, Норм. у кількості 5,271 тн за ціною 170 USD за одиницю та загальною вартістю 896,07 USD; вуглецевий блок обпалений 2, 400, 550, 1800, ДБУ-1Т, ГКА, Норм. у кількості 12,99 тн за ціною 170 USD за одиницю та загальною вартістю 2208,3 USD; вуглецевий блок обпалений 2, 400, 550, 1600, ДБУ-1Т, ГКА, Норм. у кількості 1,739 тн за ціною 170 USD за одиницю та загальною вартістю 295,63 USD.
Загальна вартість товару становить 3400 USD.
Рік випуску продукції - 2008 рік. Умови оплати: 100% передплата за 5 днів до дати відвантаження з ТОВ «ЕНЕРГОПРОМ-ЧЕЗ». Поставка здійснюється на умовах FCA склад/станція вантажовідправника. Період поставки - жовтень-листопад 2014 року (а.с. 14).
Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару згідно вищевказаного Додатку № 1 до договору, позивачем до митного органу 13.11.2014 подана електронна митна декларація № 112050000/2014/024928 (а.с. 89-90).
Відповідно до даної митної декларації митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору 3346,79 USD.
До митного оформлення позивачем були подані наступні документи: Договір № 41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014; Додаток № 1 до Договору № 41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014; міжнародна товарно-транспортна накладна № 085778 від 07.11.2014; сертифікат походження товару форми СТ-1 № RU UA 4026006777 від 07.11.2014; лист № 138ЭМ-09-2014 від 22.09.2014; лист № 142ЭМ-09-2014 від 23.09.2014; експортна декларація № 10504080/071114/0005973 від 07.11.2014, та інші документи.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару «вуглецевий блок обпалений», заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 13.11.2014 № 112050000/2014/024928, відповідач дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, а саме: 1) у товарно-транспортній накладній CMR № 085778 від 07.11.2014 фірмою перевізником є LLC «Evrotrans», проте довідка про транспортні витрати № 12 від 12.11.2014, видана ООО «Нордекс-груп»; 2) умовами контракту № 41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014 та додатком № 1 від 15.10.2014 до нього передбачено передплату в розмірі 100% вартості товару, але до митного оформлення не надано банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару та підтверджує його митну вартість згідно пункту 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.
У зв'язку з виявленням зазначених розбіжностей у позивача вимагалось надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 82).
На повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, декларантом були подані: договори з перевізником; платіжне доручення про сплату 100% вартості товару; калькуляція вартості на вуглецеві блоки (лист № 155ЭМ-09-2014 від 25.09.2014); лист про балансову вартість вуглецевих блоків (№ 286ЭМ-11-2014 від 14.11.2014); експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати № 04-683 від 14.11.2014; експертний висновок незалежної ідентифікаційної експертизи товару № 027/00264-11 від 27.10.2014 (а.с. 19, 21, 23-38, 40).
Окрім того декларантом зазначено, що більше документів надати немає можливості (а.с. 82).
17.11.2014 Запорізькою митницею Міндоходів прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000429/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом (а.с. 9).
Зазначене рішення обґрунтовано тим, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки виявлено, що заявлено не повні відомості про митну вартість товарів відповідно до частини 1 статті 55 та пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом відомості не містять всіх даних для обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності: 1) у товарно-транспортній накладній CMR № 085778 від 07.11.2014 фірмою перевізником є LLC «Evrotrans», проте довідка про транспортні витрати № 12 від 12.11.2014, видана ООО «Нордекс-груп»; 2) умовами контракту № 41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014 та додатком № 1 від 15.10.2014 до нього передбачено передплату в розмірі 100% вартості товару, але до митного оформлення не надано банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару та підтверджує його митну вартість згідно пункту 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.
Щодо додатково наданих документів на вимогу митного органу зазначено, що: вантажовідправником товару відповідно до пункту 6 Додатку від 15.10.2014 до Контракту від 15.10.2014 № 41ЧЕЗ-10-2014 є ВАТ «ЕНЕРГОПРОМ-ЧЕЗ», 454038, м. Челябінськ, ОКПО - 00196196, станція Металургічна Південно-Уральської залізниці, код станції - 801208, натомість за товаросупровідними документами (CMR, рахунком, копією митної декларації країни відправлення, сертифікатом країни походження, пакувальним листом, тощо) відправником товару є ВАТ «ЕНЕРГОПРОМ-ЧЕЗ», м. Челябінськ, Челябінський електродний завод; у наданому до митного оформлення інвойсі від 07.11.2014 № ЕМ-00288/ЧЕЗ відсутні посилання на додаток до контракту, що передбачено бланком інвойсу, та який визначає кількісні, якісні характеристики, ціну, строки поставки товару, тощо; у висновку Запорізької торгово-промислової палати від 14.11.2014 № ОИ-683 міститься ціна на товар без зазначення умов поставки, що не дає можливості співвіднести заявлений рівень митної вартості та інформацію висновку Запорізької торгово-промислової палати. Також у висновку відсутні посилання на джерела інформації, що були використані під час аналізу ціни на товар. Результати цінової експертизи, що містяться у висновку Запорізької торгово-промислової палати від 14.11.2014 № ОИ-683 лише дублюють дані, зазначені у листі виробника щодо балансової вартості товару від 14.11.2014 № 286ЭМ-11-2014; калькуляція від 25.09.2014 № 155ЭМ-09-2014 передує даті складання зовнішньоекономічного договору від 15.10.2014 № 41ЧЕЗ-10-2014, що не дає можливості віднести зазначений документ до заявленої партії товару. Зазначена калькуляція стосується вуглецевих блоків, вироблених у 2008 році, але до митного оформлення не надано жодного документа для підтвердження даного факту; Договір від 01.01.2014 № 0101 про надання транспортно-експедиційних послуг підписано між ВАТ «МЕАТРАНС» та ВАТ «ЕВРОТРАНС», але ВАТ «МЕАТРАНС» не має відношення до заявленої партії товару; надана заявка від 04.11.2014 № 1 не може бути віднесена до даної партії товару через те, що стосується іншого договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (без значення номеру від 04.11.2014); лист виробника № 138ЭМ-09-2014 датовано 22.09.2014 передує даті складання зовнішньоекономічного договору від 15.10.2014 № 41ЧЕЗ-10-2014, що не дає можливості віднести зазначений документ до заявленої партії товару, та містить посилання на контракт від 14.08.2014 № 33ЧЕЗ-8-2014, що не має відношення до заявленої партії товару; лист виробника щодо закриття виробництва вуглецевих блоків № 142ЭМ-09-2014 датовано 23.09.2014 передує даті складання зовнішньоекономічного договору № 41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014 (а.с. 10).
Декларантом не подано в повному обсязі документи згідно з переліком та відповідно до умов частин 2-3 статті 53 Митного кодексу України. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних/подібних товарів відповідно до статті 59-60 Митного кодексу України не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними/подібними товарами. Другорядні методи 2в та 2г також не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог статей 62-63 Митного кодексу України.
Митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Для визначення митної вартості товару використана наявна в Запорізькій митниці Міндоходів інформація щодо раніше визначеної митної вартості за другорядним методом з розрахунку 1,4 дол. США за 1 кг товару (МД № 112050000/2014/022028 від 01.10.2014).
04.12.2014 ПП «НПКО «ТАТА» звернулось до Запорізької митниці Міндоходів із скаргою на Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000429/2 від 17.11.2014 (а.с. 48-50).
Листом від 19.12.2014 № 239/24/08-70-52-02-02 відповідач повідомив, що підстав для скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000429/2 від 17.11.2014 не вбачає (а.с. 44-47).
Не погоджуючись з Рішенням Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000429/2 від 17.11.2014 позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
З наведеного вище випливає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставами для витребування додаткових документів стали наявні, на думку відповідача, розбіжності в наданих до митного оформлення документах: 1) у товарно-транспортній накладній CMR № 085778 від 07.11.2014 фірмою перевізником є LLC «Evrotrans», проте довідка про транспортні витрати № 12 від 12.11.2014, видана ООО «Нордекс-груп»; 2) умовами контракту № 41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014 та додатком № 1 від 15.10.2014 до нього передбачено передплату в розмірі 100% вартості товару, але до митного оформлення не надано банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару та підтверджує його митну вартість згідно пункту 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.
Для усунення виявлених розбіжностей позивачем були надані наступні документи: договори з перевізником; платіжне доручення про сплату 100% вартості товару; калькуляція вартості на вуглецеві блоки (лист № 155ЭМ-09-2014 від 25.09.2014); лист про балансову вартість вуглецевих блоків (№ 286ЭМ-11-2014 від 14.11.2014); експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати № 04-683 від 14.11.2014; експертний висновок незалежної ідентифікаційної експертизи товару № 027/00264-11 від 27.10.2014.
Окрім того декларантом зазначено, що більше документів надати немає можливості.
В той же час, в додатково наданих позивачем документах, наявні розбіжності, які не дали Запорізькій митниці Міндоходів підтвердити митну вартість задекларованого товару за першим методом.
Суд дослідив документи, надані позивачем, що викликали сумніви у відповідача при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, та дійшов висновку про обґрунтованість висновків відповідача щодо наявності зазначених вище розбіжностей.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
За змістом статті 57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
В рішенні Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів відповідачем було зазначено про послідовність застосування методів визначення митної вартості товарів та процедуру проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.
На підставі вищевикладеного, оскільки за результатами перевірки документів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару відповідачем були виявлені розбіжності, документи для митного оформлення подано не в повному обсязі, а також те, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та не надано додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості, суд доходить висновку про правомірність дій відповідача щодо прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000429/2 від 17.11.2014, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП «НПКО «ТАТА» не підлягають задоволенню.
Окрім того, як встановлено судом, при прийняття зазначеного рішення відповідачем використано наявну у митного органу інформація щодо раніше визначеної митної вартості за другорядним методом з розрахунку 1,4 дол. США за кг. товару (а.с. 78,80).
Як вбачається з митної декларації № 112050000/2014/022028 від 01.10.2014, позивачем самостійно визначалась митна вартість вуглецевих блоків обпалених за ціною 1,4 дол. США за кг. товару.
Окрім того, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що придбаний товар є неліквідним і тому його митна вартість є значно меншою, ніж раніше оформленого товару, оскільки відповідні докази на підтвердження цієї обставини як при митному оформлені товару так і при розгляді справи не надані.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що при подачі адміністративного позову позивачем сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору за вимогами майнового характеру (а.с. 3, 59), відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1644 грн. 30 коп.
Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» (код ЄДРПОУ 19264196) на користь Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя (р/р 31215206784006, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335) суму судового збору у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М Каракуша
Судове рішення № 43550668, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 31.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 808/320/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: