Ухвала суду № 43550569, 09.04.2015, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

09 квітня 2015 рокуСправа № 803/611/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача Шевчука В.В.,

представника відповідача Ольшевської В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Рибгосп-Цумань» до Ківерцівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Рибгосп-Цумань» звернулося з позовом до Ківерцівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження № 94 від 21 травня 2014 року.

В судовому засіданні представником відповідача подано клопотання, у якому викладено прохання щодо закриття провадження по даній справі, відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України України, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні вважає, що немає підстав для закриття провадження у справі, просить в задоволені клопотання відмовити.

Представник відповідача підтримала дане клопотання та просить суд його задовольнити.

Суд заслухавши пояснення представника відповідача, думку представника позивача по заявленому клопотанні, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання представника відповідача слід задовольнити, провадження у даній справі слід закрити у зв'язку із тим, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 80 Земельного кодексу України установлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За змістом статей 17 та 122 Земельного кодексу України Ківерцівська районна державна адміністрація при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Тобто у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, предметом яких є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не можуть бути розглянуті за правилами КАС України.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 11 листопада 2014 року №21-493а14, від 09 грудня 2014 року №21-308а14 та від 16 грудня 2014 року №21-544а14.

У відповідності до статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України визначає, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд зазначає, що оскаржуване розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 94 від 21 травня 2014 року є розпорядженням відповідача, як власника земельної ділянки і таким чином, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні частини першої статті 17 КАС, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 12 Господарсько-процесуального кодексу України справи, зокрема у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, підвідомчі господарським судам.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відтак позовні вимоги Дочірнього підприємства «Рибгосп-Цумань» про визнання протиправним та скасування розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 94 від 21 травня 2014 року не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі слід закрити.

При цьому суд роз'яснює, що з даними позовними вимогами позивачу необхідно звернутися до Господарського суду Волинської області в порядку встановленому Господарсько-процесуальним кодексом України.

Також, згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

За подання даного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 73,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30 березня 2015 року № 234.

Отже, суми сплаченого судового збору у розмірі 73,08 грн. підлягає поверненню Дочірньому підприємству «Рибгосп-Цумань» у зв'язку із закриттям провадження у справі.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 157, статтями 160, 165, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «Рибгосп-Цумань» до Ківерцівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження № 94 від 21 травня 2014 року - закрити.

Роз'яснити позивачу, що з даними позовними вимогами йому необхідно звернутися до Господарського суду Волинської області.

Повернути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Рибгосп-Цумань» (33013, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Набережна, будинок 28, ідентифікаційний код юридичної особи 30907944) судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок) сплачений відповідно до платіжного доручення від 30 березня 2015 року №234.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою до адміністративного суду не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, повний текст якої буде виготовлено 10 квітня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський