Вирок № 43546739, 19.03.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2015 Справа №607/1947/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

при секретарі с/з Клюха І.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження №12015210010000105 про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше у відповідності до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Ороновського С.І., захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

В обвинуваченого ОСОБА_2 12 січня 2015 року о 16 год. 30 хв., який перебував на зупинці громадського транспорту в с. Ярчівці Зборівського району Тернопільської області, побачивши паперовий згорток, наповнений подрібненою речовиною рослинного походження - «канабіс», виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, перевезення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - «канабіс», для власних потреб без мети збуту. Реалізуючи свій злочинний умисел, 12 січня 2015 року о 16 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на зупинці громадського транспорту в с. Ярчівці Зборівського району Тернопільської області, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року, незаконно придбав знайдений паперовий згорток, наповнений подрібненою речовиною рослинного походження - «канабіс», який заховав у зовнішню кишеню куртки, в яку був одягнений, та сівши в маршрутне таксі, що їхало в напрямку м. Тернополя, перевіз його в м. Тернопіль на вул. Шептицького, звідки на маршрутному таксі №22 перевіз на АДРЕСА_1, де в подальшому переніс та заховав за трубу у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1 та зберігав його без мети збуту до 15 січня 2015 року. 15 січня 2015 року о 12 год. 30 хв., ОСОБА_2 взяв із підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 раніше придбаний паперовий згорток, в середині якого знаходилася подрібнена речовина рослинного походження - «канабіс» та поклав собі у ліву зовнішню кишеню куртки, в яку був одягнений і направився в сторону вул. Вишнівецького в м. Тернополі. В подальшому, перебуваючи по вул. Симоненка в м. Тернополі, ОСОБА_2 був затриманий працівником міліції за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 175-1 КУпАП. В ході проведення особистого огляду у присутності двох понятих, ОСОБА_2 на пропозицію працівника міліції вийняти усі речі з кишень, вийняв із лівої зовнішньої кишені куртки, в яку був одягнутий, паперовий згорток, наповнений подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - «канабіс», маса якого в перерахунку на суху речовину становить 5,31 грама, який він незаконно зберігав для власних потреб без мети збуту. Згідно ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22 грудня 2006 року та Списку №1, Таблиці №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Вказані дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту.

30 січня 2015 року між старшим прокурором прокуратури м. Тернополя Хоменко П.Л., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12015210010000105 та обвинуваченим ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_3, в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри, беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 850 гривень, та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'ясненні обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги і правила КПК України та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні також просить укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить затвердити угоду про визнання винуватості від 30 січня 2015 року та призначити ОСОБА_2 обумовлену в ній міру покарання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості від 30 січня 2015 року, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості від 30 січня 2015 року між старшим прокурором прокуратури м. Тернополя Хоменко П.Л. та обвинуваченим ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_3, відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_2 незаконно придбав, зберігав та перевозив особливо небезпечний наркотичний засіб без мети збуту, а тому його дії кваліфіковані вірно за ч.1 ст. 309 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості від 30 січня 2015 року, міру покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити у кримінальному провадженні №12015210010000105 угоду про визнання винуватості від 30 січня 2015 року між старшим прокурором прокуратури м. Тернополя Хоменко П.Л. та обвинуваченим ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_3

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 січня 2015 року покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизи №2-36/15 від 21 січня 2015 року в розмірі 294 грн. 84 коп. (двісті дев'яносто чотири гривні 84 коп.).

Речовий доказ: прозорий поліетиленовий пакет, в якому міститься подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 5,31 грам, що знаходиться, згідно квитанції №007640, в камері зберігання речових доказів ВРЗ УМВС України в Тернопільській області - знищити, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна