Ухвала суду № 43546328, 10.04.2015, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/689/15-ц

8/583/2/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2015 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого-судді Сидоренка Р.В.,

при секретарі Зубатовій І.В.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

її представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.09.2012 р. за нововиявленими обставинами, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2015 року ОСОБА_4 звернулася з вказаною вище заявою, в якій зазначає, що рішенням Охтирського міськрайонного суду від 04.09.2012 р., залишеним у силі ухвалою апеляційного суду Сумської обл. від 23.10.2012 р. було частково задоволено позовні вимоги її сусідів ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Суд зобовязав її здійснити фактичне перепланування купленої нею 16.01.2008 року благоустроєної квартири шляхом демонтажу (знесення) санвузлу. Факту наявності у квартирі позивачів «нестерпних запахів» від її санвузлу суд не встановив. Не знайшов суд і доказів того, що саме вона з сином «встановили санвузол з туалетом в квартирі АДРЕСА_1. Задовольняючи вимогу позивачів про знесення її санвузлу та перепланування її квартири шляхом збільшення розмірів її кухні за рахунок ліквідації санвузла суд фактично визнав, що позивачі є тими особами, яким в порядку цивільного судочинства законом надано право висувати до неї, як власника іншої квартири, такі вимоги. Безпосередньої участі у розгляді судом цієї справи, як і у її перегляді апеляційним судом, вона не брала, подавши заяву про розгляд справи без її участі. З відповіді, яку було надано її сину ОСОБА_1 від представника третьої особи (Охтирського управління держсанепідемслужби) вона дізналися, що позивачі не є тими особами, які за законом мають право звертатися до суду з вимогою знесення самочинного будівництва чи перебудови, вимагати перепланування обєктів нерухомості, бо не являються власниками землі, на якій ці обєкти розташовані, та не довели порушення їх цивільно-майнових прав або порушення нею правил добросусідства. На подібну помилку судді Білері П.П. (головуючого у справі), як тепер дізналася, вже вказував суд апеляційної інстанції у справі №22-ц-2763/2010 року. Це є нововиявленою, як для неї, так і для позивачів обставиною. Якби вона знала про існування рішення апеляційного суду у аналогічній справі під головування судді П.П.Білери, де суду було вже вказано, що право на звернення до суду з вимогою знесення самочинного будівництва чи з вимогою здійснення перебудов мають згідно статті 376 ЦК України або законні власники (користувачі) земельної ділянки на якій самочинно було збудоване нерухоме майно, або відповідний орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, то обовязково б на це послалася та вимагала б, щоб суд вирішував спір на підставі статті 376 ЦК України, і тоді рішення у справі було б іншим, бо суд не вправі не виконувати прямі вказівки закону, а тепер ще і розяснення пленуму ВССУ викладені у Постанові від 30.03.2012року №6.

У заяві від 09.04.2015 р. як на додаткову ново виявлену обставину послалась на те, що на момент ухвалення судового рішення відбулися зміни у законодавстві згідно яких Виконавчі комітети місцевих рад втратили право надавати дозволи на початок будівельних робіт, а починаючи із 2011 року законодавчо ця функція була закріплена за інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК). Представника цього органу суд до справи не залучав. Отримувати дозволи на відновлення санвузлу і туалету у її квартирі згідно будівельних норм і державних стандартів одержувати дозволи на проведення таких робіт не потрібно. Зазначені обставини також не були враховані судом при винесенні рішення. Зазначений спір міг буди ініційований лише зазначеною установою, і носить публічно-правовий характер, а тому судом були порушені правила підсудності.

В звязку з чим просить суд здійснити перегляд рішення Охтирського міськрайонного суду від 04.09.2012 року у справі №2-18/2012 пров. №2/1812/18/2012 за нововиявленими обставинами, скасувати це рішення суду, ухвалене всупереч вимог статті 376 ЦК України, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог її сусідів ОСОБА_2 і ОСОБА_5

У судовому засіданні представник заявниці, який одночасно є і відповідачем по зазначеній справі, ОСОБА_1 доводи заяви підтримав повністю виходячи із викладених у ній підстав.

ОСОБА_2, а також її представник та особа, що надає їй правову допомогу під час розгляду зазначеного провадження ОСОБА_3 у судовому засіданні повністю заперечили проти задоволення зазначених вимог.

Інші учасники процесу у судове засідання не зявились, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, що не перешкоджає її розгляду з огляду на положення ст. 365 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Охтирського міськрайонного суду, Сумської області від 04.09.2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду, Сумської області від 23.10.2012 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.01.2013 року, позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено частковою, визнано незаконною та скасовано реєстрацію Комунальним підприємством «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» поточних змін у квартирі № 8, по вул. Пархоменка, 19, у м. Охтирці, Сумської області, проведену 15.06.2010 року щодо переобладнання частини кухонного приміщення у даній квартирі в санвузол з туалетом без належних конструктивних елементів, технічного обладнання, проектно-архітектурних умов та дозволів на влаштування туалетної системи у квартирі над кухонним приміщенням квартири № 4, по вул. Пархоменка, 19, у м. Охтирці, Сумської області, та зобовязано відповідача - власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 ліквідувати за власний рахунок шляхом демонтажу самовільно влаштований у приміщенні кухні квартири № 8, по вул. Пархоменка, 19, у м. Охтирці, Сумської області, санвузол з туалетом.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 р. «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами» при вирішенні питання про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК.

Стаття 361 ЦПК України визначає підстави для перегляду рішення у звязку з нововиявленими обставинами.

Згідно п. 1 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення суду у звязку з ново виявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 р. «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з ново виявленими обставинами» обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, тавплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Суд вважає, що ті обставини, які зазначає ОСОБА_4 як підстави для перегляду рішення не є нововиявленими. Питання того, чи є позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належними позивачами по даній справі а також щодо наявності підстав для залучення до її розгляду спеціалістів ДАБК не є тими обставинами які виникли вже після винесення судового рішення, а тому вони могли бути і були враховані судом при його винесенні. Під час розгляду справи по суті суд вирішував питання і щодо підсудності (підвідомчості) спору, і щодо складу осіб, які мають право брати участь у справі. Фактично заявник у поданій заяві зазначає не про наявність ново виявлених обставин при винесенні судового рішення, а про, на його думку, неповноту і неправильність. Як зазначається у п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 р. «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з ново виявленими обставинами» процесуальні недоліки розгляду справи, як - то неповне встановлення фактичних обставин справи, не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення у апеляційному чи касаційному порядку. Як зазначалось вище, зазначене судове рішення було переглянуте судами вищих інстанцій, які встановили що суд першої інстанції вирішуючи спір по суті повно та всебічно зясував обставини справи, права та обовязки сторін, дав вірну юридичну оцінку спірним правовідносинам і ухвалив рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Також твердження заявниці з посиланням на аналогічну справу під головуванням судді П.П.Білери є безпідставною - оскільки вона не має ні я кого відношення до зазначеної справи і стосуються інших правовідносин.

Крім того, посилання представника заявниці на лист Охтирського міськрайонного управління ГУ Держсанепідслужби у Сумській обл. суд також не може брати до уваги як нововиявлену обставину із зазначених вище підстав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява ОСОБА_4 про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.

При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат суд керується положенням ст. 89 ЦПК України. Оскільки ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні заяви, то із неї на користь іншої сторони підлягають стягненню понесені іншою стороною та доведені витрати.

В суді інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_5 представляв ОСОБА_3 який протокольною ухвалою суду був допущений до участі у справі як фахівець в галузі права по наданню правової допомоги. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 сплатили йому по 700 грн., за надання правової допомоги по зазначеній справі, що підтверджується відповідною квитанцією та актом виконаних робіт.

Враховуючи характер спірних правовідносин, ступінь складності справи та необхідний і фактично наданий фахівцем в галузі права обсяг правової допомоги, враховуючи те, що правова допомога надавалась обом особам одночасно, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, часу витраченого на участь у судовому засіданні, а саме всього витрачено на участь у судових засіданнях 1 год. 25 хв. (09.04.2015 р. із 16:15 год., до 17:25 год.; 10.04.2015 р. із 08:10 год. до 13:25 год.) та 1 год. суд відводить на проведення консультації, та інших процесуальних документів зазначених у акті виконаних робіт. З огляду на викладене, суд вважає, що з заявниці в розумінні ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» необхідно стягнути 15 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі в судовому засіданні, що становить 182 грн. 70 коп. за годину роботи. З урахуванням загального часу витраченого фахівцем по наданню правової допомоги, що враховує суд, який становить 2 год. 25 хв., тобто 145 хв. витрати по наданню правової допомоги становлять 441 грн. 53 коп.

Зазначена сума витрат має бути стягнута із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_5 кожної окремо.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 79, 88, 210 361, 365 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.09.2013 р. за нововиявленими обставинами відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 441 гривню 53 копійки понесених нею витрат на правову допомогу.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 441 гривню 53 копійки понесених нею витрат на правову допомогу.

Ухвала може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_7