Рішення № 43546272, 06.04.2015, Оржицький районний суд Полтавської області

543/15/15-ц

2/543/86/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015 сел. Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області у складі судді Грузман Т.В., секретаря Гапон Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальнї громади в особі Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, треті особи ,які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - відділ Держземагенства в Оржицькому районі Полтавської області та Оржицька державна нотаріальна контора про встановлення факту перебування особи на утриманні та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 13.01.2015 року звернулася до Оржицького районного суду Полтавської області з позовом до територіальнї громади в особі Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області про встановлення факту перебування особи на утриманні, поновлення строку для прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що є одинокою людиною, у шлюб не вступала. Мала рідну сестру ОСОБА_2, яка перебувала у шлюбі з ОСОБА_3. Оскільки позивач проживала одиноко, мала мізерну пенсію, родина ОСОБА_3 фактично її утримувала. Сестра - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла, але вказане не змінило зв'язків з її чоловіком, який і після смерті сестри продовжував її утримувати. Позивач як подяку за вказане допомагала по господарству, допомагала йому оформляти спадщину після смерті дружини, про що свідчить видана на ім'я дочки позивача довіреність. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 помер. Причиною звернення до суду з приводу встановлення факту перебування позивача на утриманні померлого ОСОБА_3 є наявність у нього спадкового майна, а саме земельних ділянок.

Стосовно визнання права власності на земельні ділянки зазначила, що сестра ОСОБА_2 мала у власності земельну ділянку розміром 8,99 га.на території Яблунівської сільської ради, яку у подальшому, а саме згідно свідоцтва про право на спадщину за законом 13.03.2009 року успадкував ОСОБА_3 Після спадкування земельної ділянки у нотаріуса, ОСОБА_3 не встиг виготовити правовстановлюючих документів на вказане майно. Крім того, померлий ОСОБА_3 також мав у власності земельну ділянку розміром 8,69 га., відносно якої було видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 виданого 18.12.2003 року Оржицькою РДА. Оскільки за оформленням спадщини після смерті ОСОБА_3 на його земельну ділянку вчасно не звернулась, прохає визначити суд додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог від 17.02.2015 року, позивач прохала визнати за нею право власності на земельну ділянку, що належала ОСОБА_3, оскільки за життя спадкодавця Державний акт на земельну ділянку було втрачено, що є перешкодою у нотаріальному порядку здійснити оформлення своїх спадкових прав.

20.02.2015 року ухвалою суду частину позовних вимог про надання додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 залишено без розгляду.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, при цьому вказавши, що позивач мала сестру, яка перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 Вказана сім'я дітей не мала, мала 2 пенсії, земельні ділянки, від яких отримувала відповідний дохід. Так як позивач була одинокою людиною, сестри підтримували стосунки та останній допомагали матеріально, оскільки пенсія позивача була меншою за пенсію сім'ї ОСОБА_3. Так як, ОСОБА_3 мали у власності земельні ділянки, а можливості їх оформити у нотаріальному порядку позивач не має, прохає визнати за нею право власності на вказане нерухоме майно та встановити факт перебування позивача на утриманні ОСОБА_3.

Відповідачі та треті особи не направили до суду свого представника, у поданих до суду заявах, прохали справу слухати без їх участі.

Суд заслухавши позивача та її представника, заслухавши свідків, розглянувши матеріали справи прийшов до слідуючого висновку.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданого Яблунівською сільською радою Оржицького району Полтавської області. За даними свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 виданого виконкомом Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Оржицької державної нотаріальної контори від 13.03.2009 року спадкова справа №191 за 2006 рік ОСОБА_3 успадкував після смерті своєї дружини (свідоцтво про одруження серія НОМЕР_4 видане у с. Яблуневе Оржицького району Полтавської області, дружина прізвище «ОСОБА_2» змінила на «ОСОБА_2») земельну ділянку розміром 8,99 га. на території Яблунівської сільської радиОржицького району Полтавської області.

Згідно відомостей погосподарської книги по Яблунівській сільській раді за 1947-1949 р.р. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вказані як рідні сестри.

За довідкою Яблунівської сільської ради №26 від 15.01.2014 року встановлено, що ОСОБА_3 на момент смерті проживав у АДРЕСА_1 по ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Ніхто інший по даному погосподарському номері зареєстрований не був.

21.01.2015 року державним нотаріусом Оржицької державної нотаріальної контори ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно довідки виданої ФОП ОСОБА_6 встановлено, що ОСОБА_3 отримував дохід від орендної плати за земельний пай у 2008-2010 роках. За даними управління ПФ України в Оржицькому районі Полтавської області №1049 від 09.12.2014 року за період з 2004 року по травень 2010 року ОСОБА_3 мав дохід у вигляді пенсії. ОСОБА_2 згідно довідки ПФ також отримувала пенсію за період з 2004 року по 31.08.2005 року. Аналізуючи розмір пенсії, встановлено, що пенсія, яку отримувала позивач є меншою ніж та яку отримував ОСОБА_3

Факт перебування позивача на утриманні ОСОБА_3 підтверджено і показами свідків, які були допитані у судовому засіданні:

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначили, що родина ОСОБА_3 допомагала весь час ОСОБА_1, так як мали 2 пенсії, отримували кошти від оренди паїв та тримали у господарстві птицю. Сам ОСОБА_3 говорив, що допомагає грошима.

Свідок ОСОБА_6, який є фізичною особою підприємцем, пояснив, що у родини ОСОБА_3 було 2 паї, які він орендував. Декілька разів орендну плату за вказівкою ОСОБА_3 віддавав ОСОБА_1

Взаємовідносини, що склалися урегульовані слідуючими нормами законодавства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди (п.2 ст.273 ЦПК (1502-06)), якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним (ст.531 Цивільного Кодексу України (ЦК) (1540-06)) не менше одного року.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року передбачено у п'яту чергу право на спадкування за законом також одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцями слід вважати неповнолітню або непрацездатну особу (жінку, чоловіка при досягненні відповідно 55 і 60 років, інвалідів І, ІІ і ІІІ груп), яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

У судовому засіданні встановлено, що позивач є пенсіонером, не була членом сім'ї спадкодавця та перебувала на його утриманні не менше ніж п'ять років. Наявні у матеріалах справи докази щодо джерел доходів спадкодавців дають суду підстави вважати, що позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення. Хоч позивач і отримувала також пенсію, але матеріали справи не містять доказів, які б спростовували її твердження, що ОСОБА_3 утримував ОСОБА_1

Стосовно визнання права власності на земельні ділянки, суд звернувся до слідуючих норм матеріального права.

Згідно ч.1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 №5 передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

З урахуванням даних норм законодавства, позивач у суді довів, що на даний час існують перешкоди у здійсненні спадкування відносно спадкового майна, а саме, земельних ділянок, які належали спадкодавцеві ОСОБА_3 Про вказане свідчить постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про прийняття спадщини. У суді позивач довів, що відносно земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2, ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину, але через смерть, що настала, не отримав правовстановлюючого документа. Стосовно земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3 у суді доведено, що через втрату Державного акту про право власності на земельну ділянку, позивач не може реалізувати своє право на спадкування. Враховуючи вказане, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині також підлягають до задоволення.

Оскільки питання стягнення судових витрат з відповідачів не ставиться, суд вважає, що їх слід віднести за рахунок позивача, що не суперечить ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. 15, 16, 215, 256 ЦПК України, ст.ст. 328, 392 ЦК, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

Встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_1 у ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року з червня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 8,69 га., яка належала на підставі Державного акту про право власності серія НОМЕР_5 виданого 18.12.2003 року Оржицькою районною державною адміністрацією Полтавської області ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 8,99 га., яка належала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Оржицької державної нотаріальної контори від 13.03.2009 року ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 рок, яке зареєстровано у реєстрі за номером 1-414.

Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області подається протягом десяти днів після його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час розгляду справи, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Т.В. Грузман