Ухвала суду № 43545995, 30.03.2015, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 1616/4710/2012

Провадження № 4-с/553/14/2015

У Х В А Л А

Іменем України

30.03.2015м. м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Юхно С.П.,

при секретарі Шпак Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава скаргу ОСОБА_1, яка подана в її інтересах представником за довіреністю ОСОБА_2, про визнання незаконною бездіяльності Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції в особі виконуючого обовязки начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року до суду надійшла скарга ОСОБА_4, яка подана в її інтересах представником за довіреністю ОСОБА_2, про визнання незаконною бездіяльності Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ в особі виконуючого обовязки начальника Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_3 У скарзі зазначено, що за заявою стягувача ОСОБА_1 19 червня 2013 року заступником начальника Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника ОСОБА_5 на користь стягувача ОСОБА_1 коштів. Стягувач повідомляла ВДВС про, те що боржнику належить на праві власності торгівельний павільйон, який розташований по вул. Вавілова, 25а в м. Полтаві, але державний виконавець не наклав арешт на вказане майно не вжив заходів щодо звернення стягнення на нього. Зважаючи на викладене, стягувач просила суд визнати бездіяльність ВДВС незаконною та зобовязати усунути порушення закону та провести необхідні виконавчі дії для виконання рішення суду.

Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, але її інтереси представляв представник за довіреністю ОСОБА_2

Представник скаржника ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав.

Виконуючий обовязки начальника Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_3 та державний виконавець Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували вимоги скарги та просили суд відмовити в її задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення представника скаржника, представників ВДВС та, дослідивши матеріали скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 червня 2013 року стягувач ОСОБА_1 звернулась до Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ із заявою про примусове виконання виконавчого листа № 1616/4710/2012, виданого 29 квітня 2013 року Ленінським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 42012 грн. 72 коп.

Постановою заступника начальника Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_3 від 19 червня 2013 року відкрито виконавче провадження та встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 26 червня 2013 року. Питання накладення арешту на майно боржника державним виконавцем в даній постанові не вирішувалось.

Наказом виконуючого обовязки начальника Головного управління юстиції у Полтавській області «Про покладення обовязків начальника Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ» від 14 квітня 2014 року № 187/10 на заступника начальника Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_3 покладеного виконання обовязків начальника Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ.

Згідно ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У квітні 2014 року судом уже розглядалась скарга ОСОБА_1 на бездіяльність виконуючого обовязки начальника Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_3 при виконанні виконавчого провадження № 38538174 щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 боргу та вимоги скарги задоволені.

Згідно постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 03 березня 2015 року виконавче провадження № 38538174 про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 42012 грн. 72 коп. приєднано до зведеного виконавчого провадження № 20862706, яке перебуває у провадженні державного виконавця Дорошенко М.О.

Зважаючи на викладене, суд вирішує питання наявності бездіяльності виконуючого обовязки начальника ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_3 за період з 03 квітня 2014 року по 02 березня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 38538174, яке досліджено в судовому засіданні, після розгляду судом у квітні 2014 року попередньої скарги стягувача ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця по даному виконавчому провадження проведено наступні виконавчі дії.

Так, 23 червня 2014 року державний виконавець з метою перевірки майнового стану боржника ОСОБА_5 вийшов за адресою АДРЕСА_1, але двері квартири ніхто не відчинив, про що складено відповідний акт. Доказів того, що ОСОБА_5 була повідомлена про те, що у цей день державний виконавець за вказаною адресою проводитиме виконавчі дії матеріали виконавчого провадження не містять.

23 травня 2014 року відповідачу направлена вимога про зобовязання її зявитись до відділу ДВС в строк до 04 червня 2014 року, яка боржнику не вручена та повернута до ВДВС у звязку із закінчення терміну зберігання.

27 червня 2014 року державним виконавцем зроблено запит до Управління з питань містобудування та архітектури з питання чи належить на праві власності боржнику ОСОБА_5 торгівельний павільйон, розташований по вул. Вавілова, 25а в м. Полтава, на який 18 серпня 2014 року надійшла відповідь. Маючи інформацію, що боржнику на праві власності належить торгівельний павільйон державний виконавець не вжив заходів щодо накладення арешту на нього.

Твердження державного виконавця про те, що всі необхідні виконавчі дії по даному провадженню вчинені в рамках іншого зведеного виконавчого провадження відносно цього ж боржника, яке відкрите у 2012 році, суд не бере до уваги, оскільки виконавче провадження про стягнення боргу на користь ОСОБА_1 до 03 березня 2015 року не було обєднано із зведеним виконавчим провадженням, тому на думку суду в даному випадку державний виконавець, у визначений ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» шестимісячний строк з моменту відкриття провадження, зобовязаний вжити всіх заходів по примусовому виконанню рішення суду саме по виконавчому провадженню, де стягувачем є ОСОБА_1

Відповідно до акту державного виконавця від 27 жовтня 2014 року згідно якого державний виконавець виходив за місцем проживання боржника ОСОБА_5 АДРЕСА_2, але двері квартири ніхто не відкрив. Доказів того, що боржник була повідомлена, що в цей день за вказаною адресою державний виконавець проводитиме виконавчі дії матеріали виконавчого провадження не містять.

Постанови державного виконавця про примусовий привід боржника від 09 липня 20014 року, від 13 серпня 2014 року, 24 листопада 2014 року та від 03 березня 2015 року не виконані.

Лише 03 грудня 2014 року боржнику ОСОБА_5 державним виконавцем Дорошенко М.О. вручено постанову про відкриття виконавчого провадження та повідомлено, що 05 грудня 2014 року об 13 годині 30 хвилин буде здійснюватись вихід державного виконавця за місцезнаходженням торгівельного павільйону, розташованого по вул. Вавілова, 25а, в м. Полтава, про що цього ж числа складено відповідні акти.

Згідно акту державного виконавця від 05 грудня 2014 року опис торгівельного павільйону не проведено, оскільки боржник ОСОБА_5 не зявилась.

Разом з тим, державний виконавець після того, як боржник належним чином була повідомлена про день і час виходу державного виконавця за місцезнаходження торгівельного павільйону для його опису, не звернувся до суду з поданням про примусове входження до нього.

Також, у виконавчому провадженні відсутні дані про те, що державний виконавець у звязку із злісним ухиленням боржника від явки до ВДВС та виконання рішення суду звертався до правоохоронних органів про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за умисне невиконання рішення суду.

Доказів, що виконавче провадження ОСОБА_3 передавалось на виконання іншого державного виконавця, суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 Ленінський ВДВС Полтавського МУЮ не надав суду доказів, що державний виконавець вжив усіх дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», необхідних для повного та своєчасного виконання судового рішення, тому доводи скарги суд визнає обґрунтованими.

Також, вирішуючи скаргу ОСОБА_1 суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини, висловлену в рішенні від 12 травня 2011 року в справі «Л. проти України» (п. 18, 23), згідно з якою судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, визначених в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку. Коли виконавча служба здійснює виконання остаточного рішення, провадження має бути закінчено без зволікань.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги скарги підлягають частковому задоволенню та бездіяльність виконуючого обовязки начальника Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_3 при здійсненні виконавчого провадження № 38538174 щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 боргу за період з 03 квітня 2014 року по 02 березня 2015 року підлягає визнанню незаконною, а вимоги скраги в цій частині задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 383 - 387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1, яка подана в її інтересах представником за довіреністю ОСОБА_2, про визнання незаконною бездіяльності Ленінського відділу державного виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції в особі виконуючого обовязки начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції в особі виконуючого обовязки начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_3 при здійсненні виконавчого провадження № 38538174 щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 боргу за період з 03 квітня 2014 року по 02 березня 2015 року.

Зобовязати Ленінський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції провести необхідні дії по виконанню рішення суду по виконавчому провадженню щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 боргу.

В іншій частині вимог скарги відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_8