Ухвала суду № 43544160, 10.02.2014, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 10.02.2014

ЄУ № 420/137/14-к

Провадження №1-кп/420/23/14

У Х В А Л А

про визнання цивільним позивачем та цивільним відповідачем,

відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову

10 лютого 2014 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі:головуючого судді Бондар Ю.О.

при секретарі Котовій О.Л.

за участю прокурора Сичова М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2014 року до Новопсковського районного суду Луганської області надійшов обвинувальний акт від 29.01.2014 року по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Ухвалою Новопсковського районного суду від 04.02.2014 року по даній справі було призначене підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання потерпілий по справі ОСОБА_2 пред'явив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином.

Форма і зміст позовної заяви відповідає вимогам встановленим до позовів, які пред'являються в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.10 ст.56 КПК України потерпілий має право протягом кримінального провадження на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди та, яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

За таких обставин є підстави для прийняття цивільного позову до кримінального провадження, визнання цивільного позивача та цивільного відповідача.

Одночасно з позовною заявою , потерпілим було заявлено клопотання про арешт майна з метою збереження майна , що належить обвинуваченому ОСОБА_1, в якому просить суд:

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 в межах заявленої в позові суми.

Суд, дослідивши подане клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення обвинуваченого можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, які перебувають у власності обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 171 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Разом з тим, вимогами ч.3 ст.171 КПК України встановлені чіткі вимоги до змісту клопотання про арешт майна, з яким звертається до суду цивільний позивач, зокрема у клопотанні цивільного позивача про арешт майна для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Поряд з цим, слід також зазначити, що цивільний позивач не зазначив на яке саме майно треба накласти арешт та вартість цього майна.Ні нормами ЦПК України та ні нормами КПК України на суд не покладено обов»язків збору доказів належності майна обвинуваченого, відповідача та вартості цього майна.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, з позовними вимогами.

Системний аналіз законодавства, що регламентує спірні правовідносини, свідчить, що клопотання цивільного позивача не підлягає задоволенню, оскільки є необгрунтованим

Керуючись ст.ст. 61, 62, 128, 170,171 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином прийняти до кримінального провадження.

Визнати цивільним позивачем ОСОБА_2, цивільним відповідачем ОСОБА_1.

Копію позовної заяви вручити цивільному відповідачу ОСОБА_1.

У задоволенні клопотання цивільного позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :