Вирок № 43541380, 10.04.2015, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/264/15-к

Провадження № 1-кп/181/31/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2015 р. Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Гончаренка О.О.,

з участю секретаря Васільєвої І.С.,

прокурора Пашаєва Р.Ш.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Ільїна А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Межова кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015040480000045 від 19 лютого 2014 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новокузнецька, Кемеровської області, Російської Федерації, громадянина України, освіта вища, працюючого головним інженером проектів Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагропроект», пенсіонера, одруженого, мешканця АДРЕСА_1, не судимого

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 наказом директора кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагропроект» №07-К-I від 13 лютого 1989 року призначений на посаду головного інженера проектів Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагропроект» (ідентифікаційний код юридичної особи №03577929), зареєстрованого по проспекту Кірова, 28-А у місті Дніпропетровську.

Державно-кооперативний проектно-вишукувальний Інститут «Дніпроагропроект» заснований на державній (59,55%) та кооперативній (40,45%) власності і входить до складу об'єднання «УкрНДІагропроект», що підпорядковане органу виконавчої влади - Міністерству сільського господарства і продовольства України (в даний момент - Міністерство аграрної політики України).

Основними завданнями інституту, відповідно до його статуту, є: розробка за завданням замовників науково-технічної продукції для нового будівництва, розширення, реконструкції; підготовка, за дорученням замовників, вихідних даних та завдань на проектування об'єктів, вибір і обстеження ділянок для будівництва; розробка схем генеральних планів, проектів планування, забудови сільських та інших пунктів; розробка технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди; складання технічної документації з якісної характеристики земель населених пунктів.

ОСОБА_1 з метою їх фактичної реалізації, пройшов атестацію, що підтверджує його відповідність кваліфікаційним вимогам у сфері діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, професійну спеціалізацію, необхідний рівень кваліфікації і знань, та отримав кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_1 від 27 червня 2014 року за категорією архітектор.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про архітектурну діяльність» ОСОБА_1, як архітектор, наділений правом під час проектних та будівельних робіт без попереднього дозволу розробляти проектні пропозиції щодо забудови будь-якої земельної ділянки для визначення можливості і умов здійснення на ній будівництва об'єкта архітектури; за дорученням замовника одержувати в установленому порядку містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки і технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури; вільно обирати засоби і способи реалізації архітектурного рішення; здійснювати експертизу проектної документації згідно із професійною спеціалізацією, зазначеною у кваліфікаційному сертифікаті архітектора.

Таким чином, з моменту призначення головним архітектором проектів вказаного інституту (з 13 лютого 1989 року) та до теперішнього часу ОСОБА_1 виконує роботу в архітектурно-проектній сфері, тобто є службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими функціями.

Згідно посадової інструкції головного інженера проектів інституту «Дніпроагропроект» розділу 2 п.2.2.2 - ОСОБА_1 підготовлює данні для укладання договору з замовником на виконання проектно-вишукувальних робіт, у тому числі про вартість проектування, вишукування та розподіл її між організаціями та підрозділами. Окрім того, координує проектно-вишукувальні роботи за всіма комплексами проекту, забезпечує видачу замовнику комплектної проектної документації в строки, обумовлені графіком договору на виконання робіт.

Проте, ОСОБА_1 замість того, аби виконувати покладені на нього обов'язки у суворій відповідальності до вимог законодавства та інших актів, являючись особою, котра надає публічні послуги, вчинив злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах.

21 січня 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3, маючи намір на розміщення торгового павільйону для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_2 звернулась до раніше їй незнайомого завідувача сектором архітектури та містобудування Межівської районної державної адміністрації ОСОБА_4 з проханням про виготовлення паспорту прив'язки тимчасової споруди.

Того ж дня ОСОБА_4 зателефонував до раніше йому знайомого ОСОБА_1, якого наказом директора інституту №55-0 від 27 червня 2014 року закріплено за територією обслуговування Межівського району, та запропонував виконати роботу по виготовленню паспорту прив'язки тимчасової споруди для ОСОБА_3

ОСОБА_1, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди для себе з використанням наданих йому повноважень в інтересах третіх осіб, погодився виготовити проектну документацію для ОСОБА_3

ОСОБА_1 з метою власного збагачення повідомив ОСОБА_4, що ОСОБА_3 необхідно буде перерахувати грошові кошти в сумі 3 100 гривень на його особистий банківський рахунок, відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк». ОСОБА_3, будучи залежна від дій та рішень ОСОБА_5, які обумовлені необхідністю сплати грошові кошти ОСОБА_1 та не маючи іншої можливості виготовити паспорт тимчасової споруди, погодилась сплатити вказані грошові кошти.

27 січня 2015 року, знаходячись в приміщенні Тернівського відділення №2 ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою: вул. Харківська, буд.5, м. Тернівка, Дніпропетровської область, перерахувала грошові кошти в сумі 500 гривень на рахунок НОМЕР_2, котрий був відкритий на ім'я ОСОБА_1 У подальшому, 05 лютого 2015 року ОСОБА_3, знаходячись у зазначеному приміщенні ПАТ КБ «ПриватБанк», перерахувала на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 600 гривень.

27 січня 2015 року та 05 лютого 2015 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 3 100 гривень, які, у відповідності до існуючого в інституті порядку, в касу не вніс, а розпорядився ними на власний розсуд, тим самим одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення дій з використанням наданих йому службових повноважень.

ОСОБА_1 винним себе в пред'явленому йому обвинуваченні признав повністю.

В судовому засіданні пояснив, що приблизно 40 років працює на посаді головного інженера проектів Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагропроект», котрий розташовано за адресою: проспект Кірова, 28а у місті Дніпропетровську. З ОСОБА_3 він не знайомий, будь-яких стосунків з нею не має. ОСОБА_3 як замовника паспорту на тимчасову споруду йому порекомендував ОСОБА_4, який зателефонував йому на мобільний телефон та запропонував роботу по виготовленню паспорту тимчасової споруди для фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 Він повідомив ОСОБА_4, що вказана робота буде коштувати, приблизно 3 100 гривень. В процесі розмови продиктував йому номер свого банківського рахунку, який відкрито в банку «ПриватБанк», щоб вказані гроші замовник перевела йому на рахунок. 27 січня 2015 року йому на рахунок прийшли грошові кошти в розмірі 500 гривень, які були авансом для початку роботи. 05 лютого 2015 року йому на рахунок прийшли грошові кошти в розмірі 2 600 гривень. На той час паспорт вже було виготовлено. Грошові кошти загальною сумою 3 100 гривень отриманні від ОСОБА_3 до каси інституту, а також на рахунок не вносились, так як вказані грошові кошти він обернув на свою користь, частину з яких віддав виконавцям, 900 гривень - передав разом з паспортом тимчасової споруди в якості подяки ОСОБА_4 через його доньку. При цьому зазначена робота повинна була проводитися по договору в установлені терміни та порядок, оплата цих послуг повинна здійснюватися шляхом перерахування коштів на рахунок інституту.

У вчиненому розкаюється, повністю визнає свою вину, просить суд його суворо не карати, обіцяє в подальшому не скоювати правопорушень та готовий понести покарання відповідно до Закону.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності в зв'язку з вагітністю, а також розписку, в якій повідомила що отримала від ОСОБА_1 в якості відшкодування шкоди 3 100 гривень, претензій до обвинуваченого не має.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні заявили клопотанняпро розгляд справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, так як вину в скоєнні злочину визнає повністю, вважає недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Потерпіла ОСОБА_3 в своїй заяві не вказала про заперечення проти такого розгляду справи.

У зв'язку з тим, що учасники судового провадження не заперечують проти недослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, не сумніваються в добровільності та істинності своїх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд, в силу ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним їх дослідження.

Вина підсудного в скоєнні ним злочину в судовому засіданні доказана повністю.

Кваліфікація скоєного ОСОБА_1 по ч.1 ст.368 КК України правильна за ознакою - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, в інтересах того хто надає неправомірну вигоду з використанням наданого йому службового становища.

Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст.66 КК України - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України - не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує, що він вперше скоїв злочин середньої тяжкості, особу, яка щиро розкаялася в скоєному, активно сприяла розкриттю злочину, за місцями роботи та проживання характеризується позитивно, добровільно відшкодував збитки потерпілій, яка претензій до нього не має та не наполягала на суворому покаранні, а тому вважає за доцільне призначити йому основне покаранняу вигляді штрафу на користь держави, як найбільш доцільну і достатню міру покарання для виправлення.

При вирішенні питання з призначення додаткового покарання, передбаченого, як обов'язкове, в санкції інкримінованої статті, суд виходить з того, що злочин скоєно під час перебування ОСОБА_1 на посаді головного архітектора проектів Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагропроект», який входить до складу об'єднання «УкрНДІагропроект», що підпорядковане органу виконавчої влади - Міністерству сільського господарства і продовольства України (в даний момент - Міністерство аграрної політики України), а тому вважає, що слід призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані зі створенням об'єктів архітектури, на підприємствах усіх форм власності. Обираючи строк такого покарання, суд керується вимогами ч.1 ст.55 КК України, відповідно до яких, позбавлення права обіймати певні посади може бути призначене як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.

Що стосується застосування спеціальної конфіскації, передбаченої в санкції ч.1 ст.368 КК України, слід звернути увагу на те, що ОСОБА_1 добровільно та у повному обсязі повернув потерпілій ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 3 100 гривень, які вона у безготівковому вигляді перерахувала йому на його особистий рахунок.

Відповідно до ч.5 ст.962 КК України спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої злочином.

Речові докази по справі:

- чек про перерахунок грошових коштів в сумі 504,50 гривень від 27 січня 2015 року, виданий Тернівським відділенням №2 ПАТ КБ «ПриватБанк», яке розташоване за адресою: вулиця Харківська, 5, м. Тернівка, Дніпропетровської області,

- чек про перерахунок грошових коштів в сумі 2 600 гривень від 05 лютого 2015 року, виданий по вул. Харківській, 5, м. Тернівка, Дніпропетровської області, з описом транзакції (поповнення карти по номеру),

- паспорт прив'язки тимчасової споруди (торгівельний павільйон для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_2),

які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12015040480000045 від 19 лютого 2014 року, слід залишити в справі /а.с.106/.

Питання про речові докази по справі суд вирішив відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.129, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, - суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі створенням об'єктів архітектури, на підприємствах усіх форм власності на строк один рік.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані зі створенням об'єктів архітектури, на підприємствах усіх форм власності обчислювати з моменту набрання законної сили вироком.

Речові докази по справі:

- чек про перерахунок грошових коштів в сумі 504,50 гривень від 27 січня 2015 року, виданий Тернівським відділенням №2 ПАТ КБ «ПриватБанк», яке розташоване за адресою: вулиця Харківська, 5, м. Тернівка, Дніпропетровської області,

- чек про перерахунок грошових коштів в сумі 2 600 гривень від 05 лютого 2015 року, виданий по вул. Харківській, 5, м. Тернівка, Дніпропетровської області, з описом транзакції (поповнення карти по номеру),

- паспорт прив'язки тимчасової споруди (торгівельний павільйон для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_2),

які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12015040480000045 від 19 лютого 2014 року, - залишити в справі /а.с.106/.

На вирок може бути подана скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору та надіслати потерпілій не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: О. О. Гончаренко