Постанова № 43541065, 01.12.2014, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6794/14-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 грудня 2014 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Парій О.В.

при секретарі - Мирошниченко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області та Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов'язання виконати певні дії, треті особи Бердянський МВ ГУМВС України в Запорізькій області та Виконавчий комітет Бердянської міської ради, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що останнім зареєстрованим місцем його проживання було АДРЕСА_1. 28 лютого 2014 року його знято з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. Фактично тривалий час він проживає за адресою: АДРЕСА_2, проте за вказаною адресою не зареєстрований. Вказує, що 06 березня 2014 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою провести реєстрацію за місцем його перебування. До заяви надав всі передбачені законодавством документи. 11 березня 2014 року отримав листа про відмову у здійсненні місця реєстрації за вказаною адресою в зв'язку з тим, що будівля за вказаною адресою є нежитловою. З вказаним рішенням не згодний. Посилається на рішення Конституційного Суду України від 14.11.2001р. (№ 15-рп/2001 по справі №1-31/2001), відповідно до якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 4 Положення про паспортну службу органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 1994 р. № 700, щодо прописки (виписки), згідно з яким паспортна служба органів внутрішніх справ застосовувала як загальне правило дозвільний порядок вибору особою місця проживання. Зазначає, що прописка раніше мала дозвільний характер, на теперішній час реєстрація полягає в тому, що громадяни повідомляють органи міграційної служби України про місце свого проживання, а ті в свою чергу, забов'язані зареєструвати громадян по місцю їх проживання і дозволяти або відмовляти в реєстрації на свій розсуд не мають права. Вважає, що посилання відповідача на те, що вказана будівля не є житловою не відповідає дійсності, оскільки відповідач у відмові посилається на ст.29 ЦК України, згідно якої місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Вказує, що власник будівлі за місцем знаходження якої відмовлено було в реєстрації, має відповідне зареєстроване право власності: свідоцтво про право власності на нерухоме майно на підставі рішення виконкому Бердянської міськради та згідно генерального плану будівництва та відповідних дозволів вказана будівля є адміністративно-житловим блоком готелю котеджного типу, яка закінчена будівництвом і введена в експлуатацію як перша черга будівництва з відповідною державною реєстрацією. Готель котеджного типу знаходиться в межах адміністративно-територіальної одиниці - АДРЕСА_2 та вказаний адміністративно-житловий блок готелю котеджного типу є житловим приміщенням. Зазначає, що вимоги Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»» не потребують обов'язкового визначення категорії приміщень для реєстрації - житлові чи не житлові. Приміщення готелю використовується за своїм цільовим призначенням для розміщення людей і не використовується як промислове приміщення. Вказані обставини не суперечить вимогам ст. 29 ЦК України, та обмеженням вказаним в Законі. Позивач також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 15 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»» реєстрація носить обов'язковий характер, громадянин України зобов'язаний протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання та реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Особи, виннні в порушенні цих вимог, несуть відповідальність. Позивач вказує, що іншого місця, за яким могла бути проведена реєстрація його проживання він не має. Вважає, що своїм рішенням відповідач навмисно створює умови щодо адміністративної відповідальності. Відмова у реєстрації порушує його конституційні права та є протизаконною. Без реєстрації місця проживання він не може бути працевлаштованим, не має можливості приймати участь у виборах, не має можливості викликати лікаря під час хвороби, вести офіційне листування або отримувати офіційну кореспонденцію, отримати посвідчення водія, відкрити рахунок у фінансовій установі тощо. Просить: - визнати протизаконним рішення відповідача про відмову у здійсненні реєстрації місця його проживання та скасувати його; - зобов'язати відповідача вчинити дії щодо здійснення реєстрації місця його проживання за адресою: АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав.

Відповідачі представників в судове засідання не направили. Про час та місце розгляду справи повідомлені. Заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Треті особи в судове засідання представників не направили. Повідомлені. Заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Аналізуючи надані докази суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання.

Згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) місце проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно ст. 379 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Відповідно до ст.ст. 3, 5, 6, 11, 14, 15 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає понад шість місяців на рік; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Законними підставами перебування на території України є для громадян України - належність до громадянства України. Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку. Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно підпункту 1) пункту 4 Положення про паспортну службу органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 1994 року № 700, паспортна служба відповідно до покладених на неї завдань організовує в межах компетенції роботу, пов'язану з оформленням і видачею паспортних та інших документів, реєстрацією та обліком громадян за обраним ними місцем проживання, здійснює контроль за виконанням громадянами і посадовими особами правил паспортної системи.

Відповідно до пункту 1, підпункту 20) пункту 4 Положення про державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №405/2011, Державна міграційна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України через Міністра Внутрішніх справ України. ДМС України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. ДМС України відповідно до покладених на неї завдань здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.

Згідно пункту 1, підпункту 24) пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360 (яке є чинним на день розгляду справи) Державна міграційна служба України є центральним органом влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. ДМС відповідно до покладених на неї завдань здійснює реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання (перебування) фізичних осіб, веде відповідний реєстраційний облік.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, є громадянином України та на законній підставі перебуває на території України. З останнього місця реєстрації знятий 28 лютого 2014 року. Звернувся до Державної міграційної служби України 06 березня 2014 року з заявою провести реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2, та надав необхідні документи.

Листом від 07 березня 2014 року № 23.17-05-963 відповідач повідомив про прийняття рішення щодо відмови у здійсненні реєстрації місця проживання по АДРЕСА_2, з причини зазначення у свідоцтві про право власності на нерухоме майно за вищевказаною адресою того, що будівля є нежитловою.

Відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 05 червня 2012 року, перша черга готелю котеджного типу (нове будівництво) за адресою АДРЕСА_2 (в районі земельної ділянки ОСОБА_2) є закінченим будівництвом об'єктом готовим до експлуатації.

Згідно розпорядження Бердянського міського голови від 16 липня 2012 року № 358-р першій черзі готелю котеджного типу, що належить ПП «Візит Азов» та розташована по АДРЕСА_2 (в районі земельної ділянки ОСОБА_2), присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_2

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 27 листопада 2012 року Виконавчим комітетом Бердянської міської ради, та витягу про державну реєстрацію прав, виданого 27 листопада 2012 року Комунальним підприємством з технічної інвентаризації Бердянської міської ради, нежитлова будівля (перша черга будівництва), розташована за адресою: АДРЕСА_2, належить ПП «Візит Азов» на підставі рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради від 13 листопада 2012 року №470.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 звертався 09 жовтня 2014 року до ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» з заявою про роз'яснення причин відмови у відкритті поточного рахунку за відсутності реєстрації. Листом від 17 жовтня 2014 року ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» повідомило, що рахунок відкривається тільки після ідентифікації фізичної особи банком. Офіційні дані про реєстрацію місця проживання фізичної особи - резидента на території України повинні бути підтверджені відповідною відміткою про реєстрацію в паспортному документі.

Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до суду з адміністративним позовом до відділу ведення Державного реєстру виборців Виконавчого комітету Бердянської міської ради та дільничної виборчої комісії № 230681 територіального виборчого округу № 79 по виборам народних депутатів України про включення до списку виборців. Постановою Бердянського міськрайонного суду від 21 жовтня 2014 року в задоволенні позову було відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову суд зазначив, що позивач на час звернення до суду не зареєстрував своє місце проживання, тому визначити його виборчу адресу є неможливим. Враховуючи положення Законів України «Про вибори народних депутатів України» та «Про державний реєстр виборців» та за відсутності у позивача зареєстрованого місця проживання, суд прийшов до висновку, що правові підстави для включення позивача до списку виборців для голосування на виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року ані на виборчий дільниці № 230681, а ні на будь-якій іншій відсутні.

Згідно показів ОСОБА_3, допитаного в якості свідка, ОСОБА_1 постійно проживає в АДРЕСА_2 Ця будівля є капітальною будівлею, обладнаною системою водопостачання, каналізацією, системою опалення, та має всі умови для проживання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що місцем проживання ОСОБА_1 є готель котеджного типу, який відноситься то приміщень, придатних до проживання. Приміщення готелю використовується за своїм цільовим призначенням для розміщення людей і не використовується як промислове приміщення. Позивач проживає в даному приміщенні постійно. Заборони щодо реєстрації фізичної особи у даному приміщенні відсутні. Крім цього, відсутність реєстрації місця проживання позбавляє позивача реалізувати своє право вільного пересування та вільного вибору місця проживання. Позивач позбавлений права голосування. Зазначене є порушенням конституційних прав позивача.

Таким чином, рішення суб'єкту владних повноважень про відмову у здійсненні реєстрації місця проживання позивача, викладене у листі Бердянського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області від 07 березня 2014 року № 23.17-05-963, є протизаконним та підлягає скасуванню, та суб'єкта владних повноважень, який прийняв таке рішення, належить зобов'язати вчинити дії щодо здійснення реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2.

Керуючись ст.ст. 2 - 14, 69 - 86, 104, 158 - 163, 184-186 КАС України, ст. 33 Конституції України, ст. 29 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ст. 379 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ст.ст. 3, 5, 6, 11, 14, 15 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити.

Рішення Бердянського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про відмову ОСОБА_1 у здійсненні його реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, викладене у листі від 07 березня 2014 року № 23.17-05-963, визнати протизаконним та скасувати.

Зобов'язати Бердянський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області вчинити дії щодо здійснення реєстрації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, за адресою: АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О.В.Парій

Повний текст постанови виготовлений 08 грудня 2014 року.

Суддя: О.В.Парій