Рішення № 43539280, 09.04.2015, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/332/2015

130/536/15-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2015 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Саландяк О.Я.,

при секретарі Кащенко Г.Р.,

за участю прокурора Остапенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринці цивільну справу за позовом заступника Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Комунальної установи «Жмеринська центральна районна лікарня» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування, -

в с т а н о в и в:

Заступник Жмеринського міжрайонного прокурора звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Комунальної установи «Жмеринська центральна районна лікарня» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування, мотивуючи його тим, що вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.12.2014 р. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 5100,00 грн. з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. В ході судового розгляду справи встановлено, що 26.10.2012 р. біля 13-30 год. на відрізку автодороги в м. Жмеринка по вул. Шевченка в районі будинку № 40 водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем ГАЗ5312, д.н.з. НОМЕР_4, рухаючись у напрямку центру м. Жмеринка, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість, дистанцію та правий боковий інтервал, в зв'язку з чим під час зближення з велосипедистом ОСОБА_2, який рухався попереду нього в попутному напрямку та при виконанні маневру об'їзд останнього, не впорався з керуванням і допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 Згідно висновку судово-медичної експертизи № 44 від 08.04.2013 р., ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, а саме сполучну травму тіла у вигляді компресійного перелому 12 грудного хребця, струсу головного мозку з вегетативними та вестибулоатактичними порушеннями, садно по зовнішній поверхні в верхній третині лівого плеча, яка не викликала загрозливих для життя явищ, а викликала тривалий розлад здоров'я (понад 21 добу) та відносяться до середнього ступеню тяжкості, згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 р.». У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 згідно довідки КУ «Жмеринської ЦРЛ» від 18.02.2015 р. № 533 у період з 26.10.2012 р. по 16.11.2012 р. знаходився на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні лікарні. Згідно даної довідки вартість одного дня лікування хворого складає 127,58 грн., лікування проводилось протягом 21 дня, загальна вартість лікування склала 2679,18 грн. при цьому відповідачем витрати КУ «Жмеринська ЦРЛ» на лікування ОСОБА_2 не відшкодовано. КУ «Жмеринська ЦРЛ» реалізує державну політику у сфері охорони. Не відшкодовані відповідачем витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_2 шкодить інтересам держави. У зв'язку із зазначеним просить стягнути з відповідача на користь КУ «Жмеринська ЦРЛ» 2679,18 грн. витрат на лікування у неврологічному відділенні ОСОБА_2

В судовому засіданні прокурор Остапенко М.В., позов підтримала за викладених у позовній заяві обставин, просять його задоволити та стягнути з відповідача витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 2679,18 грн. В судовому засіданні вказала, що не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник КУ «Жмеринська ЦРЛ» в судове засідання не з'явився, головним лікарем КУ «Жмеринська ЦРЛ» до суду надіслано заяву про розгляд справи у відсутність представника КУ «Жмеринська ЦРЛ», позов підтримує (а.с.22).

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника КУ «Жмеринська ЦРЛ» відповідно до ст. 158 ч.2 ЦПК України, враховуючи що сторона скористалась своїми процесуальними правами.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про день, час і місце розгляду справи за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання (а.с.16) повідомлявся належним чином, про що свідчить відмітка на конверті про відсутність за зазначеною адресою (а.с. 24), заяви про відкладення розгляду справи, розгляд справи у його відсутність не надав, поважності причин неявки суду не повідомив, позов не оспорив.

Згідно ст.74 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. А тому слід вважати, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, свій обов'язок повідомити суд про причини неявки у судове засідання, передбачений ч.2 ст. 77 ЦПК України не виконав, позов не оспорив.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 169 ЦПК України не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповноважними, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін та ухвалити заочне рішення, оскільки проти такого вирішення справи не заперечив позивач- представник Жмеринської міжрайонної прокуратури, про що заявив у судовому засіданні.

Вислухавши пояснення прокурора, оглянувши в судовому засіданні заяву особи, в інтересах якої подано позов, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.12.2014 р., який набув законної сили (а.с. 11-12) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 5100 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Вирок суду набув законної сили. Вказаним вироком суду встановлено, що 26.10.2012 р. близько 13-30 год. ОСОБА_1, керуючи по вул. Шевченка в м. Жмеринка в районі будинку № 40 технічно справним автомобілем ГАЗ-5312, д.н.з. НОМЕР_4, рухаючись в напрямку центра міста, в порушення п. 12.3 ПДР України, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість, дистанцію та правий боковий інтервал, в зв'язку з чим під час зближення з велосипедистом ОСОБА_2, який рухався попереду нього в попутному напрямку на велосипеді, та при виконанні маневру об'їзду останнього не впорався з керуванням та допустив наїзд на велосипедиста. Також вказаним вироком потерпілим у кримінальному провадженні визнано ОСОБА_2, якому внаслідок необережних дій ОСОБА_1 завдано тілесних ушкоджень середнього ступеня. При визнанні винуватості ОСОБА_1 дано оцінку та враховано як доказ обвинувачення виписки з історії хвороби ОСОБА_2 в період з 26.10.2012 по 16.11.2012 року та висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_2 №44 від 08 квітня 2013 року.

Згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_2 №44 від 08 квітня 2013 року внаслідок наїзду потерпілий ОСОБА_2 отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження у виді сполучної травми тіла у вигляді компресійного перелому 12 грудного хребця, струсу головного мозку з вегетативним та вестибулоатактичними порушеннями, садна по зовнішній поверхні в верхній третині лівого плеча, - яка не викликала загрозливих для життя явищ, а викликала тривалий розлад здоров'я (понад 21 добу) і відноситься до середнього ступеня тяжкості. (а.с. 8-10)

Потерпілий ОСОБА_2 перебував на лікуванні у Комунальній установі «Жмеринська центральна районна лікарня» 21 день з 26.10.2012 р. по 16.11.2012 р. Вартість лікування хворого в день складає 127,58 грн. Загальна вартість лікування ОСОБА_2 у КУ «Жмеринська ЦРЛ» становить 2679,18 грн. (а.с. 6)

Частиною 1 статті 1206 ЦК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Згідно ч.1 ст. 1166 КЦ України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно абз. 2 п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно із п. 3 вищезазначеного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Відповідально до ч.ч. 3 і 4 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд оцінивши та перевіривши розрахунок вартості витрат на лікування хворого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 2679,18 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору.

Відповідно до ст.ст. 1166 ч.1, 1206 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 8, 10, 11, 57, 60, 74, 77, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 і.н. НОМЕР_3 на користь Комунальної установи «Жмеринська центральна районна лікарня» (р/р 35424201050470, УДКСУ у Жмеринському районі та м. Жмеринці, Вінницька область, ідентифікаційний код 01982525, МФО 802015), що в м. Жмеринка, вул. Київська, 288 Вінницької області, витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину в розмірі 2679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. на користь держави (банк ГУДК у Вінницькій області, м. Вінниця МФО 802015, номер рахунку 31211206700006 Код ЄДРПОУ 37755173, одержувач УДКСУ у Жмеринському районі та м. Жмеринка 22030001).

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення виготовлено 10.04.2015 р.

Суддя