Ухвала суду № 43538412, 09.04.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №574/150/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Комлєва В. С.Номер провадження 22-ц/788/750/15 Суддя-доповідач - Собина О. І. Категорія - 27

УХВАЛА

09 квітня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г. ,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на ухвалу судді Буринського районного суду Сумської області від 17 лютого 2015 року про відмову у відкритті провадження

в справі за матеріалами позовної заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Буринського районного суду Сумської області від 17 лютого 2015 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На зазначену ухвалу ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу судді скасувати, а матеріали позовної заяви передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, що підтверджується ч.9 ст.110 ЦПК України, а саме щодо можливості позивача пред'явити позов за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача місце реєстрації проживання або перебування якого не відоме. До того ж, в апеляційній скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції не врахував, що подальший виклик відповідача, місце проживання (перебування) якого невідоме, повинен здійснюватись судом через оголошення у пресі, тому безпідставно поклав на заявника обов'язок розшуку боржника.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали позовної заяви колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Статтями 1, 2, 3 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі1 Розділу III ЦПК України.

Згідно ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Разом із тим, вищезазначені правила не є виключними та безумовними.

Так, ст. 110 ЦПК України встановлена альтернативна підсудність цивільних справ, яка визначається вказівкою законодавця про можливість розгляду і вирішення окремих цивільних справ конкретним судом за вибором позивача. Встановлення альтернативної підсудності, яка на відміну від загальної, є додатковою процесуальною гарантією забезпечення інтересів окремих категорій позивачів, пов'язане з необхідністю створення позивачеві більш сприятливих умов для звернення за судовим захистом.

Зокрема, ч. 9 ст. 110 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, на виконання приписів ч. 3 ст. 122 ЦПК України суддею Буринського районного суду Сумської області було направлено запит до Буринського РС УДМС України в Сумській області щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані фізичної особи - відповідача ОСОБА_3 На зазначений запит Буринський районний сектор УДМС України в Сумській області від 19 лютого 2015 року № 18/252 повідомив, що ОСОБА_3 значиться знятим з с. Вознесенка Буринського району Сумської області в м. Севастополь (а.с.4,5).

Проаналізувавши зазначені обставини суддя районного суду прийшов до висновку, що даний спір територіально не підсудний Буринському районному суду Сумської області, а тому відмовив у відкритті провадження.

Частина 3 ст. 122 ЦПК України передбачає, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції фактично позбавив ПАТ КБ «ПриватБанк», як позивача в даній справі, права на судовий захист його інтересів, оскільки повинен був вирішити питання про відкриття провадження в даній справі, а відповідача викликати через оголошення у пресі.

Враховуючи наведене та положення процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України ухвала судді підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. п. 3 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу судді Буринського районного суду Сумської області від 17 лютого 2015 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати і передати питання щодо відкриття провадження у даній справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -