Рішення № 43538039, 10.04.2015, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/752/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Ротар М.М., при секретарі Фінько О.П.

За участю представника позивача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області ( далі - Фонд соціального страхування) - Курінної Т.Ф.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2015 року представник позивача Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначав, що з 06.08.2001 року ОСОБА_3 перебувала на обліку у відділенні фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області, як особа, що отримувала щомісячні страхові виплати в зв'язку з смертю свого батька, який загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві у 1997 році. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області надавались відповідні щомісячні страхові виплати по втраті годувальника, які вона мала одержувати згідно переліку осіб відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зокрема: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років. ОСОБА_3 навчалася на денній формі в Миколаївському національному університеті ім.. В.О. Сухомлинського та отримувала щомісячні соціальні виплати в розмірі 412,38 грн. Термін навчання становив з 01.09.2010 року по 30.06.2014 рік. На запит відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області до учбового закладу про суму нарахованої індексації на отриману стипендію отримано відповідь від 04.08.2014 року відповідно до якої стало відомо, що ОСОБА_3 відрахована з учбового закладу з 01.02.2014 року. В зв'язку з несвоєчасним повідомленням про дострокове припинення навчання у відповідача утворилася переплата соціальних виплат 3 01.02.2014 по 30.06.2014 р. в сумі 2100,66 грн., а тому представник позивача, з урахуванням того, що відповідач частину коштів повернула просить стягнути з неї незаконно отриману пенсію у сумі 1800,66 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3. в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до вимог ч.5 ст. 74 ЦПК України.

Відповідно до п.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 перебувала на обліку у відділенні фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області, як особа, що отримувала щомісячні страхові виплати в зв'язку з смертю свого батька, який загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві у 1997 році..

Відповідно до п. 2 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIVдіти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.

Відповідач навчалася на денній формі в Миколаївському національному університеті ім.. В.О. Сухомлинського та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» отримувала щомісячні соціальні виплати в розмірі 412,38 грн. Термін навчання становив з 01.09.2010 року по 30.06.2014 рік.

Однак 04.08.2014 року стало відомо з відповіді Миколаївського національного університеті ім.. В.О. Сухомлинського № 01/1007, що ОСОБА_3 відрахована з учбового закладу з 01.02.2014 року. В зв'язку з несвоєчасним повідомленням про дострокове припинення навчання у відповідача утворилася переплата соціальних виплат з 01.02.2014 по 30.06.2014 р. в сумі 2100,66 грн..

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач отримала соціальні виплати за період з 01.02.2014 по 30.06.2014 р. в сумі 2100,66 грн., хоча не мала її отримувати, в зв'язку з відрахуванням з навчального закладу. Відповідачем 25.09.2014 року було повернуто на рахунок відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області грошові кошти в сумі 300 грн.. Таким чином не повернута частина переплаченої соціальної виплати становить 1800,66 грн., яка підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

З відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України та закону України "Про судовий збір" слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст..10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області грошові кошти у сумі - 1800 грн.66 коп., як неправомірно отриманні страхові виплати по втраті годувальника.

Стягнути з ОСОБА_3 243 гривень 60 копійок судового збору на користь державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 38037770, МФО 826013, р/р 31210206700113, код платежу 220300001, п.1.1).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: М.М. Ротар