Ухвала суду № 43537718, 10.04.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2509/15 Головуючий у 1-й інстанції: Профатило П.І.

Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Кочеткової І.В.,

При секретарі: Книш С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: державний нотаріус Першої слов'янської нотаріальної контори Причепа Валентина Романівна про зміну черговості отримання права спадкування,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаним позовом в обґрунтування якого зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат, ОСОБА_5 Після його смерті залишилася трикімнатна квартира АДРЕСА_1 і автомобіль ВАЗ-2103, 1979 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. За життя її брат заповіту не складав. Спадкоємцем першої черги являється онук померлого відповідач по справі - ОСОБА_3 Посилаючись на те, що вона більше 25 років піклувалася про свого брата, матеріально забезпечувала, сплачувала комунальні послуги, надавала постійну допомогу і поміч, оскільки внаслідок тяжкої хвороби він перебував у безпорадному стані і потребував стороннього догляду, просила про задоволення позову з підстав, передбачених ст. 1259 ч.2 ЦК України.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ОСОБА_2 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В засідання апеляційного суду належним чином повідомлений відповідач не з'явився, причини неявки суду не повідомив, колегія визнала їх неповажними і такими, що не перешкоджають розгляду справи по суті.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення апелянта і її представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, 1929 року народження, після смерті якого залишилася спадщина у вигляді трикімнатної квартири АДРЕСА_1 і автомобіль ВАЗ 2103, 1979 року випуску (а.с.7, 10, 12). Заповіт ОСОБА_5 не складався.

Спадкоємцем першої черги за законом за правом представлення являється онук померлого ОСОБА_3, який постійно проживає в м.Санкт-Петербург, Російської Федерації, спадкоємцем другої черги являється сестра померлого позивач ОСОБА_2, 1945 року народження. Обидва спадкоємця протягом шести місяців подали в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, що не осопрювалося сторонами в суді першої інстанції (а.с.11,17, 90).

За даними реєстраційного обліку спадкодавець до дня своєї смерті був зареєстрований і проживав у належній йому квартирі, позивач ОСОБА_6 проживала і зареєстрована за іншою адресою - в АДРЕСА_3 (а.с.6,13, 14 зворот, 30).

Спадкодавець ОСОБА_5 у лютому 2007 року переніс малий інсульт в басейні ЛСМА, з приводу якого з 5 по 15 лютого 2007 року він проходив стаціонарний курс лікування в міській лікарні №1 м. Слов'янська, звідки виписаний з покращенням самопочуття. Як зазначено у витягу із історії хвороби, у ОСОБА_5 діагнозований атеросклеротичний ДЕП П-Ш ст. з паркінсонічним синдромом. За медичною допомогою ніколи не звертався, погіршення самопочуття відчув за тиждень до госпіталізації (а.с.19).

Із відповіді КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Слов'янська» від 28 жовтня 2014 року №01-07/172 вбачається, що ОСОБА_5 на диспансерному обліку в лікарні не перебував, від огляду і обстеження відмовлявся. Амбулаторна картка в лікувальній установі відсутня. Помер вдома, причина смерті встановлена після розтину трупу експертами судово-медичної експертизи (а.с.120).

Відповідно до медичної довідки, виданої Слов'янським відділенням СМЕ 31 березня 2014 року за №268 причиною смерті ОСОБА_5 являється ішемічний інсульт у праву півкулю головного мозку (а.с.6).

Будь-яких даних про тяжкі захворювання спадкодавця, його безпорадний стан, потребу у сторонньому догляді протягом тривалого часу матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Статтею 1262 ЦК України встановлено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця.

За положеннями ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Застосування наведеної норми права з урахуванням вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України вимагає доведення позивачем факту опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу, а також перебування спадкодавця в безпорадному стані, тобто стані, зумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_2 посилалася на те, що вона протягом 25 років матеріально забезпечувала, утримувала і опікувалася своїм братом, який тривалий час хворів і перебував у безпорадному стані, а його онук ніякої допомоги дідові не надавав.

Проте, судом першої інстанції встановлено, що крім сестри і онука у спадкодавця ОСОБА_5 були дружина ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а також донька ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.110,115), які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю і створювали для нього сімейний затишок, а тому доводи позивача про утримання спадкодавця протягом 25 років не відповідають фактичним обставинам справи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог щодо тривалого догляду за спадкодавцем, який мав свою сім'ю, за медичною допомогою до лютого 2007 року ніколи не звертався, а після проходження стаціонарного курсу лікування у лютому 2007 року, коли ще були живими дружина і донька спадкодавця, від обстежень і оглядів відмовлявся, на диспансерному обліку в лікарні не перебував, мав постійні доходи у вигляді пенсії, розмір якої перевищував розмір пенсії позивача, та дійшов висновку, що позивач не набула права на спадкування за законом разом зі спадкоємцем першої черги.

Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, являються безпідставними і зводяться до незгоди із наданою судом оцінки зібраним у справі доказам.

Організація літнього відпочинку спадкодавця протягом 2012-2013 років за межами міста, догляд за його кімнатними собаками, надання допомоги у веденні домашнього господарства, несення витрат на його поховання не являються достатньою підставою для зміни черговості спадкування.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про такі порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються безумовною підставою для скасування судового рішення.

Рішення суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2015 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: