Рішення № 43535460, 06.04.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 760/5417/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді- Лозинської М.І.,

за участі секретаря- Резніченко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Комунальне підприємство « Відрадненське», Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві про зобов`язання вчинити дії, визначення порядку користування квартирою, вселення, відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 у якому просив зобов`язати останнього привести приміщення квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану відповідно до технічної документації; визначити порядок користування вказаною вище квартирою, виділивши йому у користування житлову кімнату площею приблизно 14,0 кв. м, а відповідачу ОСОБА_2 - житлову кімнату площею, приблизно 18.0 кв. м, кухню, коридор, ванну кімнату та туалет залишити у загальному користуванні. Також просить зобов`язати ОСОБА_2 відновити електропостачання у його кімнаті ( люстри та двох разеток) ; зобов`язати повернути кімнату ОСОБА_1 , площею 14,0 кв.м. у попередній стан.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив , крім наведеного вище, також вселити його у квартиру АДРЕСА_1 , та стягнути витрати, пов`язані із оплатою житлово-комунальних послуг у розмірі 2015 грн. за період з 01.01.2015 року; передати ключ від вхідних дверей .

В обґрунтування позову зазначає про те, що він проживає у спірній двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 42 роки та 33/100 частин якої належить йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12 березня 2002 року, зареєстрованого у КП « Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» за № 370 15 .03.2002 року.

Співвласником квартири є ОСОБА_2- його онук, якому належить на праві власності 1/3 частина квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4,1\3 частини квартири відповідачу подарував батько ОСОБА_3.

Вказує, що місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 та в спірній квартирі відповідач, не проживає.

В лютому місяці 2014 року відповідач почав проводити капітальний ремонт квартири без його відома та дозволу; кімната, в якій він проживає, була закрита на замок, після чого відповідач разом із будівельниками самовільно зніс перегородку та збільшив площу коридору квартири, після чого встановив нову перегородку, внаслідок чого площа кімнати, у якій він проживає, значно зменшилась. Вказав , що у результаті переобладнання квартири у його кімнаті було зруйновано електропостачання, а саме відключені люстри та дві розетки.

Такі дії позивач вважає протиправними, так як перепланування проведено без його дозволу та дозвільної документації в підтвердження чого послався на акт складений КП « Відрадненське» 12 лютого 2014 року.

Крім того, вказуючи ,що з лютого 2014 року йому чиняться перешкоди у користуванні житловим приміщенням, змінено замок на вхідних дверях, чим створено перешкоди у користуванні житлом, та як наслідок він просить вселити його в займане приміщення та надати йому ключ від вхідних дверей.

Вказав також,що відповідач не сплачує квартирну плату та комунальні послуги, усі витрати він несе самостійно, у зв`язку із чим він просить стягнути із відповідача суму понесених витрат у розмірі 2015 грн.

Також вказав на те,що спірну квартиру він отримав у порядку обміну , так як він працював старшим науковим співробітником, що дозволило йому зайняти додаткову площу згідно із чинного законодавства, у зв`язку із чим вважає, що має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної власності, тобто право займати окрему кімнату.

Відповідач ОСОБА_2 в ході розгляду справи позовні вимоги не визнав, пославшись на те, що позивач більш ніж 20 років не проживає у спірній квартирі, так як мешкає у своєму будинку у Київській області. Вказав на те, що встановлення порядку користування житлом призведе до порушення прав співвласників квартири, зокрема ОСОБА_3 , якому належить 1/3 частина квартири. Послався на те, що позивачу неодноразово пропонувались усі можливі варіанти врегулювання конфлікту ,який стався з приводу користування квартирою, як то сумісний продаж з метою придбання кожним окремо жилої площі, надання в оренду позивачем своєї частини тощо. Відповідач вказав, що у кімнаті, яку позивач просить виділити йому у користування, перебувають старі речі; в присутності свідків позивач погодився надати жилу площу у користування і розпорядження шляхом зменшення 1-ої кімнати площею 14,8 кв.м. у зв`язку з чим були розпочаті ремонтні роботи. Проте, через певний час позивачем змінена своя позиція та він від усіляких перемовин відмовляється.

Відповідач підтвердив те, що витрати по квартплаті та комунальних послуг ним не здійснюються, однак вважав , що оплату за спірне житло повинні нести усі співвласники відповідно до своєї частки у праві спільної сумісної власності.

Залучений до участі у справу у якості третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення вимог заперечував, пославшись на те, що задоволення позовних вимог щодо встановлення порядку користування квартирою призведе до порушення його прав , як співвласника 1/3 частини квартири. Крім того, вказав на те, що позивач-який є його батьком, більш ніж 20 років не проживає та не користується спірною квартирою; перепланування у квартирі було здійснено за згодою позивача та з його відома. Послався на те, що від усіх запропонованих варіантів продажу квартири, позивач відмовився.

Представник третьої особи- Комунального підприємства «Відрадненське» в судовому засіданні позовні вимоги про зобов`язання ОСОБА_2 привести квартиру до попереднього стану відповідно до технічної документації підтримав, пославшись на те, що у спірній квартирі проводились ремонті роботи з перепланування без отримання дозвільної документації.

Третя особа- Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві в судове засідання , будучи повідомленою належним чином повідомленою про місце, день та час судового розгляду, в судове засідання свого представника не направила, у зв`язку із чим судом ухвалено про розгляд справи у відсутності представника інспекції.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, третьої особи, представника третьої особи КП « Відрадненське», дослідивши та оцінивши докази по справі, виходить із наступного.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 12.03.2002 року № 27113 , видане відділом приватизації житла Солом`янського району м. Києва співвласниками спірної квартири АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яким у праві спільної часткової власності належить у рівних долях по 1/3 частині квартири.

Крім того, 1/3 частина квартири належить ОСОБА_2- відповідачу по справі на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4.

Спірна квартира АДРЕСА_1 двокімнатною , загальною площею 44,6 кв.м, житловою площею 29.8 кв.м. та складається із двох ізольованих кімнат площею 14,80 кв.м. та 15,00 кв.м.

В ході розгляду справи встановлено, що на даний час позивач як співвласник 1/3 частини квартири позбавлений можливості користування нею, оскільки не має ключем від вхідних дверей.

Відповідач вказані обставини не заперечував, пославшись на те, що замки від вхідних дверей ним були замінені зі згоди позивача у зв`язку із ремонтними роботами. Проте, ключей від дверей позивач не має.

Відповідно до положень статей 16, 386, 391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Згідно зі ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 16, статтями 386, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.

Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення прав власника і об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині вселення позивача до спірної квартири ,оскільки він як співвласник житла на рівні із іншими-відповідачем по справі та третьою особою має право користуватися своєю власністю на власний розсуд, у тому числі використовувати дане житло для особистого проживання.

Відповідно до ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Згідно із ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги про встановлення порядку користування квартирою задоволенню не підлягають, оскільки при встановленні порядку користування спірним приміщенням у спосіб визначений позивачем, а саме при виділенні позивачу у користування кімнати, площею 14,8 кв.м., а у користування відповідача іншу кімнату, площею 15,0 кв.м. будуть грубо порушені права співвласника спірної квартири ОСОБА_3, інтереси якого позивачем не враховані, оскільки з урахуванням рівних часток сторін у праві власності на спірну квартиру кожному із співвласників належить по 9,93 кв.м. жилої площі ( 29,8 кв.м./3).

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, оскільки норми статті 357 ЦК України до даних правовідносин застосуванню не підлягають, враховуючи також і те , що частка позивача як і інших співвласників у квартирі, визначена під час приватизації квартири та позивач свідоцтво про право власності на житло , яке є правовою підставою набуття права, не оспорює.

Відповідно до ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Оскільки судом встановлено, що позивачем одноособово здійснюються витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, що відповідачем не заперечувалось, то в межах належної частки у праві власності відповідача з останнього на користь позивача підлягає стягненню понесені витрати у розмірі 671,66 грн.( 2015грн./3).

В іншій частині позовні вимоги не підлягають, оскільки виходячи із вимог ст.360 ЦК України відповідач несе витрати по утриманню квартири лише в межах 1/3 частини квартири.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Виходячи із принципу змагальності сторін, суд вважає, що відповідачем не спростовані позовні вимоги про стягнення саме такого розміру витрат, оскільки відповідач не був позбавлений надати свій розрахунок суми витрат , які підлягаю оплаті, або звернутись із клопотанням до суду про витребування від комунального підприємства, що обслуговує будинок відомостей про проведені оплати за житлово-комунальні послуги.

Крім того, суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги про зобов`язання приведення квартири до попереднього стану відповідно до технічної документації, відновлення електропостачання, повернення кімнати площею 14,0 кв.м. у попередній стан, оскільки такі вимоги є недоведеними що обставин проведеного перепланування , оскільки акт який складений КП « Відрадненське» та на який посилається позивач підтверджує лише факт проведення ремонтних робіт без дозволу, проте види робіт та їх наслідки даним актом не зафіксовані, тому суд позбавлений можливості перевірити відповідність вимог позивача щодо приведення квартири до попереднього стану дійсному технічному стану квартири.

З урахуванням наведеного, у цій частині вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України в порядку розподілу судових витрат з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16,357,358,360,386, 391 ЦК України, ст.ст.10,60,88,209,212-215,294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Комунальне підприємство «Відрадненське», Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві про зобов`язання вчинити дії, визначення порядку користування квартирою, вселення відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг задовольнити частково.

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати , пов`язані із оплатою житлово-комунальних послуг у розмірі 671,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення , мають право на його оскарження протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: