Рішення № 43534302, 03.04.2015, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5708/14-ц

2/296/360/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" квітня 2015 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Сингаївського О.П.,

при секретарях Галіцькій А.М., Гореловій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Рогальської Раїси Іванівни, керівника відділу приватизації Житомирської Міської ради Воротнікової Наталії Володимирівни, Керівника КВЖРЕП-16 Толочко Анатолія Анатолійовича, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: КП «Житомирське обласне міжміське бюро по технічній інвентаризації Житомирської обласної ради», Реєстраційна служба Житомирського міського управління юстиції Житомирської області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та недійсними договорів купівлі-продажу квартири, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2014 р. позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернулися до суду із вказаним позовом, де в його обґрунтування зазначили, що позивач ОСОБА_2 була прописана у квартирі АДРЕСА_1, однак не прийняла участі в її приватизації, не надавала окремих нотаріальних доручень від свого імені та не відмовлялася від такої участі, у зв'язку з чим позивачі просили: «Визнати недійсним свідоцтво про право власності квартири АДРЕСА_1 НОМЕР_1 від 11.02.2010 р.»

Посилаючись на недійсність свідоцтва про право власності на квартиру, на підставі якого ОСОБА_1 20.03.2010 р. продав ОСОБА_3 квартиру, позивачі просили: «Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 20.03.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Рогальською Р.І. за реєстром нотаріальних дій № 571, зареєстрований КП «Житомирське обласне міжміське бюро по технічній інвентаризації Житомирської обласної ради» 22.06.2010 р. за реєстраційним № 29970219».

Також, посилаючись на нікчемність попереднього договору, позивачі просили: «Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 17.02.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Рогальською Р.І. за реєстром нотаріальних дій № 1396».

У судовому засіданні позивачі та їх представник позов підтримали з викладених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник позов визнали частково, в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірну квартиру. В частині визнання недійсними договорів - заперечували.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Рогальська Р.І проти задоволення позову в частині визнання недійсними договорів заперечувала, в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру покладалася на розсуд суду. В обґрунтування своєї позиції Рогальська Р.І. повідомила, що посвідчення оспорюваних договорів відбулося у відповідності до вимог закону. Сторони договору, в тому числі ОСОБА_1, були присутні при укладенні договору, ОСОБА_1 виявляв бажання продати квартиру і своїм підписом засвідчив дійсність своєї волі та факт отримання коштів від покупця.

Керівник відділу приватизації Житомирської міської ради Воротнікова Наталія Володимирівна у судовому засідання не заперечувала проти задоволення позову.

Керівник КВЖРЕП-16 Толочко А.А. заперечував проти задоволення позову.

Представник комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро по технічній інвентаризації Житомирської обласної ради» покладався на розсуд суду.

Представник Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області позов не визнав, посилаючись на те, що реєстраційна служба є неналежним відповідачем по даній справі.

Присутня прокурор м. Житомира у судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд, частково задовольняє позов виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.03.2010 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Договір посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Рогальською Р.І. за реєстром нотаріальних дій № 571, зареєстрований КП «Житомирське обласне міжміське бюро по технічній інвентаризації Житомирської обласної ради» 22.06.2010 р. за реєстраційним № 29970219 (а. с. 13).

Факт укладення вказаного договору підтвердився у судовому засіданні його копією та не заперечувався сторонами, у тому числі позивачем ОСОБА_1

В пункті 1 вказаного договору зазначено, що квартира належить продавцю ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Житомирської міської ради 11.02.2010 р. за НОМЕР_1, зареєстрованого в КП Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради 18.03.2010 р. за реєстровим № 29970219.

В пункті 2 Договору вказано, що Сторони підтверджують факт повного розрахунку за вказану квартиру.

У судовому засіданні також встановлено, що позивач ОСОБА_2 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 з 29.03.1971 р., що підтвердилось копією її паспорта (а. с. 8) та довідкою КП ВЖРЕП № 16 (а. с. 10).

Відповідно до довідки Відділу приватизації державного житлового фонду управління житлового господарства Житомирської міської ради № 2616 від 23.05.2014 р. ОСОБА_2 дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 29.03.1971 р. і не використала право на приватизацію державного житлового фонду за вказаним адресом, приватизації вказаної квартири не зареєстровано (а. с. 16).

В судовому засіданні начальник відділу приватизації Воротнікова Н.В. пояснила, що свідоцтво про право власності на вказану квартиру не видавалося, а підпис від її імені на свідоцтві НОМЕР_1 від 11.02.2010 р. належить не їй.

Враховуючи наведені факти, суд вважає обґрунтованою вимогу позивачів про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло від 11.02.2010 р. за НОМЕР_1, зареєстрованого в КП Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради 18.03.2010 р. за реєстровим № 29970219.

В обґрунтування позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 20.03.2010 р., позивачі посилалися на його нікчемність в силу того, що свідоцтво про право власності на вказану квартиру є недійсним.

Представник позивачів у залі суду, в обґрунтування своєї позиції, також посилався на те, що вчинений правочин порушив конституційні права позивача ОСОБА_2 на житло.

Суд не погоджується з доводами позивачів та їх представника в цій частині виходячи з наступного.

Статтею 215 ЦК України встановлюється два види недійсності правочинів: нікчемні правочини - правочини недійсність яких встановлена законом; оспорювані правочини - правочини недійсність яких прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність, на підставах встановлених законом. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставами недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першо-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до зазначених частин статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, та неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Позивачі та їх представники не надали суду жодного доказу на підтвердження наявності перелічених обставин, які б давали підстави стверджувати, що договір купівлі-продажу від 20.03.2010 р є недійсним.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним. Правочини вважаються такими, що порушують публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Позивачі та їх представники також не надали суду жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що договір купівлі-продажу від 20.03.2010 р. був направлений на порушення публічного порядку, зокрема щодо умислу або наміру сторін договору на скоєння такого порушення. В зв'язку з чим посилання на те, що договір є нікчемним і не створив наслідків є безпідставним і судом до уваги не приймається.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчудження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. В зв'язку з чим вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 17.02.2012 р. є безпідставною.

Окремих підстав визнання вказаного договору недійсним позивачами заявлено не було.

Крім цього, судом встановлено, що договір купівлі-продажу спірної квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений не 17.02.2012 р., а 22.06.2010 р. (а. с. 14). В зв'язку з чим вимоги позивачів про визнання вказаного договору недійсним не підлягають задоволенню також з тих підстав, що вони просять визнати недійсним неіснуючий договір.

Розглядаючи справу в межах позовних вимог, відповідно до статті 11 ЦПК України, суд вирішує позов саме за тими вимогами, які заявлені позивачами, тобто про визнання недійсним договору від 17.02.2012 р.

Оскільки суд дійшов до висноску про безпідставність позовних вимог по суті, суд не вирішує питання щодо пропуску строку позовної давності позивачами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.203, 215 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво НОМЕР_1 від 11.02.2010 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 20.03.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Рогальською Р.І. за реєстром нотаріальних дій № 571, зареєстрованого КП «Житомирське обласне міжміське бюро по технічній інвентаризації Житомирської обласної ради» 22.06.2010 року за реєстраційним № 29970219 відмовити за безпідставністю .

В задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 17.02.2012 р., посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Рогальською Р.І. за реєстром нотаріальних дій № 1396 відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. П. Сингаївський