ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.03.2015р. м. Київ К/800/25953/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за
виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових
виробів Державної податкової служби України у Харківській
області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2013
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013
у справі № 2а-13810/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМОС-АГРО»
до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області,
третя особа Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед»
про скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013, адміністративний позов ТОВ "ДЕМОС-АГРО" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області (надалі - відповідач), третя особа іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" задоволено в повному обсязі; скасовано рішення відповідача про застосування фінансових санкцій №20/23/21-343 від 24.09.2012.
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ТОВ "ДЕМОС-АГРО" у задоволенні позовних вимог.
Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, зокрема, що доводи відповідача є безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій - законними та обґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями Департамента контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області проведено фактичну перевірку ТОВ "ДЕМОС-АГРО" за місцем здійснення діяльності з питань дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
Перевіркою встановлено факт знаходження на торгівельних полицях магазину ТОВ "ДЕМОС-АГРО" однієї пляшки віскі іноземного виробництва "Джек Деніелс" місткістю 0,7л., міцністю 40%об., дата розливу 12.03.2012, маркованої акцизною маркою, на якій зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, на момент ввезення товару на територію України, а не на дату розливу продукції.
За результатами проведеної перевірки складено акт №267/213/37131555 від 06.09.2012 та прийнято рішення від 24.09.2012 №20/23/21-343 про застосування до ТОВ "ДЕМОС-АГРО" фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.
Згідно з абзацом третім пункту 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України визначено, що спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво належать до підакцизних товарів.
Відповідно до підпункту 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.
Підпункт 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України передбачає, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.
Згідно з пунктом 216.4 статті 216 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань, у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що датою визначення ставки акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції є дата подання платником податку митної декларації до митного органу, а не дата розливу цієї продукції. Крім того, відповідачем не заперечується факт сплати позивачем акцизного збору у розмірі, який був встановлений на момент подання ним відповідної митної декларації.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність факту порушення позивачем податкового законодавства та про неправомірність оскарженого рішення.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Харківській області залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 у справі № 2а-13810/12/2070 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 43533519, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 25.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13810/12/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: