Ухвала суду № 43533423, 31.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2015р. м. Київ К/800/62498/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.Суддів -Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.при секретарі -Гуловій О.І.за участю представника:позивач - ОСОБА_5 представник позивача та 3-ої особи - ОСОБА_6 третя особа - ОСОБА_7розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза касаційною скаргоюДержавної архітектурно-будівельної інспекції Українинапостанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 рокуу справі№826/2581/14за позовомОСОБА_5доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києвітретя особаОСОБА_7проскасування постанови та припису, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа - ОСОБА_7, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві по справі про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2013 року №881;

- скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 20 листопада 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийняти в експлуатацію об'єкт відповідно до поданих декларацій та існуючого в 2013 році порядку прийняття в експлуатацію самовільно збудованих об'єктів.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 зазначив, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки у сфері містобудівної діяльності та складання за її результатами припису та постанови по справі про адміністративне правопорушення. Крім того, позивач зазначив, що не експлуатує самовільно збудовані гараж, сарай та мансардою по АДРЕСА_1, та з липня 2013 року розпочав процедуру введення в експлуатацію зазначених об'єктів будівництва, проте Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві неодноразово поверталися документи, подані з метою введення в експлуатацію об'єктів будівництва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року, позов задоволено. Скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві по справі про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2013 року №881. Скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 20 листопада 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийняти в експлуатацію об'єкту «Мансарда літера «А2 індивідуального житлового будинку, гараж літера «Д», сарай літера «Ж» по АДРЕСА_1 на підставі декларації ОСОБА_5 про готовність об'єкта до експлуатації від 30 грудня 2013 року.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 листопада 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, на підставі припису Інспекції від 02 липня 2013 року та направлення для проведення позапланової перевірки від 20 листопада 2013 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_5.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 20 листопада 2013 року та протокол про адміністративне правопорушення від 20 листопада 2013 року, якими встановлено, що на АДРЕСА_1 виявлено невиконання вимог пункту 1 припису Інспекції від 02 липня 2013 року в частині усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, чим порушено підпункт «а» пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Протоколом про адміністративне правопорушення повідомлено ОСОБА_5 про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 28 листопада 2013 року.

В акті та протоколі зазначено, що перевірка проведена у присутності ОСОБА_5 та, що він відмовився від підписання та отримання примірника акту перевірки та протоколу, в зв'язку з чим акт перевірки та протокол надіслано поштою.

На підставі акту перевірки, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві складено припис від 20 листопада 2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано у термін до 19 грудня 2013 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом знесення самовільно збудованого мансардного поверху та господарських будівель (гараж та сарай).

В приписі зазначено, що ОСОБА_5 відмовився від підписання та отримання примірника припису, в зв'язку з чим припис надіслано поштою.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, 28 листопада 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийнято постанову №881, якою визнано ОСОБА_5 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на ОСОБА_5 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для скасування оскаржуваних постанови та припису, а також з метою повного захисту законних прав та інтересів позивача необхідність зобов'язати відповідача прийняти в експлуатацію об'єкти будівництва.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності2 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до п.3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок), здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Пунктом 7 Порядку визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16).

Згідно з п.17 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (пункт 19).

Як вірно встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві в акті перевірки від 20 листопада 2013 року зазначено, що перевірка проведена у присутності ОСОБА_5 В акті перевірки, приписі та протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що від підпису ОСОБА_5 відмовився, у зв'язку з чим примірники акту, припису та протоколу надіслані поштою.

Проте, згідно довідки філії Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки «СІАТ» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» від 07.07.2014 року №31, ОСОБА_5 з 22.11.2005 року та по теперішній час працює у філії на посаді начальника виробничо-технічного відділу, та з 18 листопада по 22 листопада 2013 року ОСОБА_5 знаходився на своєму робочому місці безвиїзно з 08:00 год. до 17:00 год.

Враховуючи те, що проведення перевірки можливе за умови присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, суди дійшли до обґрунтованого висновку про порушення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві порядку проведення перевірки.

Також, судова колегія вважає вірними висновки судів в частині задоволення позовних вимог про скасування припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 20 листопада 2013 року.

Як вбачається з припису від 20.11.2013 року, відповідачем встановлено невиконання позивачем п.1 припису від 02 липня 2013 року та зобов'язано позивача у термін до 19 грудня 2013 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом знесення самовільно збудованого мансардного поверху та господарських будівель (гараж та сарай).

Судами встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві складено припис від 02 липня 2013 року про те, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, яка відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 листопада 2005 року, належить 1/6 частка ОСОБА_5, самовільно побудовано: 2009 році - гараж - літера "Д" (згідно з технічним паспортом, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 26 квітня 2013 року); у 2011 році - сарай - літера "Ж" (згідно з технічним паспортом); у 2012 році - мансарда - літера "А" (згідно з технічним паспортом), приміщення якої експлуатується без прийняття в експлуатацію, що є порушенням частини першої статті 34 та частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Між тим, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_5 набув права власності на 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 20 серпня 2013 року.

Отже, на момент винесення Інспекцією припису від 02 липня 2013 року ОСОБА_5 не був власником будинку та не міг здійснювати самочинне будівництво.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного припису від 20 листопада 2013 року діяв не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийняти в експлуатацію об'єкти будівництва на підставі декларації ОСОБА_5 про готовність об'єкта до експлуатації від 30 грудня 2013 року, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Як вірно встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, позивач з метою прийняття в експлуатацію об'єкта "Мансарда літера "А" індивідуального житлового будинку, гараж літера "Д", сарай літера "Ж" по вул. АДРЕСА_1 неодноразово звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (заяви від 9 жовтня 2013 року (вхідний від 10 жовтня 2013 року № і-10-10/12), від 30 жовтня 2013 року (вхідний від 31 жовтня 2013 року № і-31-10/9), від 21 листопада 2013 року (вхідний від 22 листопада 2013 року № і-22-11/5), від 9 грудня 2013 року (вхідний від 10 грудня 2013 року № і-10-12/6), від 30 грудня 2013 року та від 1 лютого 2014 року, які направлені на адресу відповідача поштою).

Проте, рішеннями від 23 жовтня 2013 року № КВ 212132960119, від 13 листопада 2013 року № 7/26-18/1311/10, від 4 грудня 2013 року № 7/26-58/0412/10, від 15 січня 2014 року № 7/26-58/1501/10, від 13 лютого 2014 року № 7/26-5/1302/10 відповідач повертав позивачу його декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

При цьому, судом першої інстанції було досліджено декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 30 грудня 2013 року, як останню декларацію позивача, що надавала право на прийняття об'єкта до експлуатації на підставі пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, згідно пункту 9 Прикінцевих положень Закону № 3038-VI інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2013 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приймають в експлуатацію: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудовані до 12 березня 2011 року: громадські будинки I і II категорій складності; будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.

Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, побудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року № 95.

Рішенням Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 15 січня 2014 року № 7/26-58/1501/10 повернуто ОСОБА_5 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з тих підстав, що форма декларації не відповідає формі встановленої Порядком (додаток 2), а саме, сторінка 3 (звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта) не відповідає формі, наведеною у додатку 1 до Порядку.

Проте, судом першої інстанції встановлено відповідність сторінки 3 декларації формі, яка встановлена в додатку 2 Порядку, а також те, що 03 жовтня 2013 року ТОВ «КДН» «Крок на зустріч» складено звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта: мансарда (літера "А"), гараж (літера "Д"), сарай (літера "Ж") по АДРЕСА_1 та встановлено його відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації і можливість його безпечної експлуатації.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками судів про відсутність правових підстав для прийняття Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві рішення про повернення декларації ОСОБА_5 про готовність об'єкта до експлуатації від 30 грудня 2013 року.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на порушеннями судами норм матеріального права при винесенні рішення щодо зобов'язання Інспекції прийняти в експлуатацію об'єкт «Мансарда літера «А» індивідуального житлового будинку, гараж літера «Д», сарай літера «Ж» по АДРЕСА_1 на підставі декларації ОСОБА_5 про готовність об'єкта до експлуатації від 30.12.2013, оскільки дана позовна вимога до Інспекції є виключно дискреційними повноваженнями Інспекції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово повертав ОСОБА_5 його декларації про готовність об'єкта до експлуатації, тобто неодноразово самостійно вибирав один з кількох варіантів рішення, які полягають в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в поверненні декларації замовнику.

Враховуючи зазначене порушення Інспекції, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суди дійшли до обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийняти в експлуатацію об'єкту «Мансарда літера «А» індивідуального житлового будинку, гараж літера «Д», сарай літера «Ж» по АДРЕСА_1 на підставі декларації ОСОБА_5 про готовність об'єкта до експлуатації від 30 грудня 2013 року.

З урахуванням встановлених обставин справи та вищенаведених положень закону, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог з підстав їх обґрунтованості.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Водночас, відповідно до ч.2 ст. 1712 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Отже, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточними та не підлягають перегляду в касаційному порядку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність закриття касаційного провадження, як помилково відкритого, за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року в частині задоволення позовних вимог про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві по справі про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2013 року №881.

Керуючись статтями 1712, 214, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі №826/2581/14 в частині задоволення позовних вимог про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві по справі про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2013 року №881 - закрити.

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: