Ухвала суду № 43533372, 18.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 року м. Київ К/800/54254/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014

у справі № 826/6717/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2014 в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято нове рішення, яким задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення: скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.02.2014 № 0000541502/4887.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу податкового органу.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень 2013 року, за результатами якої 21.01.2014 складено акт № 000028/18-13-15-01/00135390 (надалі акт).

Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог: підпункту 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено до бюджету узгоджені суми грошових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування нафти за червень 2013 року, тобто із затримкою на 1 календарний день.

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2014 № 0000791501, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з плати за користування надрами на загальну суму 4 038 180,57 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що граничним строком подання податкового розрахунку за користування надрами для видобування корисних копалин за червень 2013 року було 20 липня 2013 року, а граничним строком для сплати податкового зобов'язання - 30 липня 2013 року.

Оскільки погашення суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування нафти за червень 2013 року було проведено позивачем 31 липня 2013 року, тобто з пропуском на 1 календарний день, то суд погодився з висновком податкового органу щодо порушення ПАТ «Укрнафта» граничного строку сплати податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за червень 2013 року.

Разом з тим, апеляційний суд обґрунтовано вважає такі висновки суду першої інстанції та податкового органу помилковими, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз» 19.07.2013 подало до Роменської ОДПІ податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за порядковими номерами № 139-149.

Загальна сума задекларованих у даних податкових розрахунках податкових зобов'язань склала 74 080 117,79 грн.

З них, ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз» задекларувало 55 381 485,57 грн. податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування нафти.

Із суми задекларованих ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз» податкових зобов'язань із плати за користування надрами для видобування нафти, тобто із суми 55 381 485,57 грн., 15 000 000, 00 грн. було сплачено за платіжним дорученням № 6351 від 29.07.2013, яке 29.07.2013 було проведене банком.

Сума податкових зобов'язань у розмірі 40 381 485,57 грн. була сплачена за платіжним дорученням № 6353 від 30.07.2013 та зарахована до загального фонду Державного бюджету України 30.07.2014. Однак, як вбачається з матеріалів справи, в останньому платіжному дорученні позивачем помилково замість Роменського управління казначейської служби та його рахунку було зазначено Охтирське управління казначейської служби та його рахунок. При цьому однаковими в обох платіжних дорученнях зазначено коди банку одержувача платежів.

31.07.2013 позивач звернувся до Охтирської ОДПІ із листом від 31.07.2013 № 18-01/5613 з проханням платіж за користування надрами для видобування нафти у сумі 40 381 485,57 грн., перерахований за платіжним дорученням № 6353 від 30.07.2013, код платежу 13030700, зарахувати в рахунок плати за користування надрами за видобуток нафти за червень 2013 року в Роменському районі до Роменського управління казначейства.

Відповідно до пп. 263.13.1 п. 263.13 ст. 263 Податкового кодексу України, платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Згідно із пп. 263.12.1 п. 263.12 ст. 263 Податкового кодексу України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена, відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України.

Відповідно до пп. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу.

Граничний строк сплати податкового зобов'язання з плати за користування надрами відраховується від граничної дати подання податкового розрахунку, визначеної, відповідно до того ж таки розділу II Податкового кодексу України .

Пунктом 46.1 ст. 46 цього ж Кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок (надалі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що граничний строк подання податкової декларації (в т.ч. податкового розрахунку з плати за користування надрами) може зміститись у випадку, якщо останній день такого строку припадає на вихідний або святковий день.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено апеляційним судом розрахунки з плати за користування надрами за червень 2013 року було здійснено 22 липня 2013 року (понеділок), оскільки 20 липня 2013 року припадало на суботу.

Узгоджені податкові зобов'язання із плати за користування надрами, зазначені у ПАТ «Укрнафта» у податкових розрахунках з плати за користування надрами за червень 2013 року, підлягали сплаті протягом 10 днів, наступних за останнім днем строку подання податкового розрахунку за червень 2013 року, тобто не пізніше 01.08.2013.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що незважаючи на помилку в адресаті призначення платежу, плата за користування надрами за червень 2013 року була здійснена в межах, визначеного податковим законодавством строку, навіть якщо врахувати, що перерахунок здійснено 31.07.2013.

А відтак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції на підставі яких правомірно скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.02.2014 № 0000541502/4887.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 у справі № 2а-3515/09/1370 (19208/10/9104) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна