Ухвала суду № 43533217, 16.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2015 року м. Київ К/800/18636/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства "Полтава-Консалтинг"

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014

у справі № 816/6822/13-а

за позовом Приватного підприємства "Полтава-Консалтинг"

до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

третя особа: Державне агенство з енергоефективності та енергозбереження України

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0000222200 від 04.07.2013.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2014. У задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти та достовірності визначення прибутку, звільненого від оподаткування, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 110/22/32886226 від 18.06.2013.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги п.135.1, пп.135.5.11 п.135.5 ст. 135, пп. 153.1.3 п.153.1 ст. 153, п.15 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України , які призвели до заниження зобов'язань по податку на прибуток за 3-й кв. 2012 року в сумі 15008,00 грн., за 4-й кв. 2012 року в сумі 35488,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222200 від 04.07.2013, яким збільшено суму грошового зобов?язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 50496 грн. основного платежу та 63120 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення.

Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства є те, що з 01.01.2012 по 31.12.2012 підприємство застосовано пільгу зі сплати податку на прибуток, яка передбачена для виробників біопалива, на суму 309749,00 грн. В уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 року підприємство задекларувало прибуток, який звільнений від оподаткування, на суму 753417,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Національне агентство з питань забезпечення ефективності використання енергетичних ресурсів 08.09.2010 видало ПП «Полтава-Консалтинг» свідоцтво про належність палива до альтернативного (термін дії свідоцтва закінчився 08.09.2012 ). У зв'язку із закінченням строку дії свідоцтва ПП «Полтава-Консалтинг» звернулося до НАЕР із заявою від 28.08.2012 про продовження терміну дії вищевказаного свідоцтва, яке було повторне отримане 04.03.2013 терміном дії до 04.03.2015.

Відповідно п. 15 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до 01.01.2020 , звільняється від оподаткування, прибуток, зокрема, виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива. Зазначена норма згідно п. 21 цього підрозділу застосовується з урахуванням такого: суми коштів, вивільнені від оподаткування, спрямовуються підприємствами - платниками податку на збільшення обсягів виробництва (надання послуг), переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, пов'язаних з основною діяльністю такого платника податку, та/або повернення кредитів, використаних із зазначеною метою, і сплату процентів за ними; з метою оподаткування суми вивільнених від оподаткування коштів визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, понесених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат; порядок цільового використання вивільнених від оподаткування коштів установлюється Кабінетом Міністрів України. У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку повинен збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до норм Податкового кодексу.

Сума коштів, використана не за призначенням, оподатковується за загальними правилами, встановленими п. 151.1 ст. 151 ПК України, з урахуванням п. 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу. При цьому податковою базою обкладення податком на прибуток визнається грошовий вираз прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно ст. 134 ПК, з урахуванням положень статей 135 - 143 цього Кодексу (п. 149.1 ст. 149 Кодексу).

Згідно ст. 1 Закону України «Про альтернативні види палива» альтернативними видами палива є тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою відповідним традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини; біологічні види палива (біопаливо) - це тверде, рідке та газове паливо, виготовлене з біологічно відновлювальної сировини (біомаси), яке може використовуватися як паливо або компонент інших видів палива. В ст. 6 цього Закону встановлено, що належність палива до альтернативного підтверджується документом про ідентифікацію палива, що видається уповноваженим органом виконавчої влади в порядку, визначеному постановою КМУ № 1307 від 05.10.2004 «Про порядок видачі свідоцтва про належність палива до альтернативного».

Свідоцтво видається строком на два роки за результатами розгляду Національним агентством з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів заяви про видачу свідоцтва та експертного висновку про наявність ознак альтернативного виду палива, яке надається в порядку та за формою, затвердженими наказом Державного комітету України з енергозбереження № 183 від 10.12.2004

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що біологічні види палива, призначені для реалізації як товарна продукція, підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до законодавства. Суб'єкти господарської діяльності, які реалізують свою продукцію, на вимогу покупця надають документ, що підтверджує якість палива та його належність до альтернативних видів палива. Отже, виробники біологічного палива з метою реалізації повинні отримати свідоцтво про належність палива до альтернативного.

Таким чином, звільняється від оподаткування податком на прибуток не весь прибуток окремого суб'єкта господарювання, що виробляє біопаливо, а лише прибуток, отриманий від продажу біопалива такого виробника. При цьому, для визначення суб'єкта господарювання, прибуток якого, отриманий від продажу біопалива, звільняється від оподаткування, слід враховувати наступні вимоги: зазначеного суб'єкта господарювання внесено до Державного реєстру виробників рідких біологічних видів палива та біогазів; біопаливо має відповідний сертифікат; наявність ліцензії у разі здійснення господарської діяльності з виробництва, зберігання та реалізації рідкого палива з біомаси; наявність ліцензії у разі здійснення господарської діяльності з виробництва, зберігання та реалізації біогазу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач займається виробництвом твердих паливних брикетів з лушпиння соняшника, які відповідно до ДКПП 37.20.10 ТУ У 37.2-34825792-001:2007 «Брикет паливний із рослинної сировини пресований» ідентифікуються як альтернативне паливо.

Біологічні види палива (біопаливо) - тверде, рідке та газове паливо, виготовлене з біологічно відновлювальної сировини (біомаси), яке може використовуватися як паливо або компонент інших видів палива. при цьому біомаса - біологічно відновлювальна речовина органічного походження, що зазнає біологічного розкладу (відходи сільського господарства (рослинництва і тваринництва), лісового господарства та технологічно пов'язаних з ним галузей промисловості, а також органічна частина промислових та побутових відходів (ст. 1 Закону України «Про альтернативні види палива»). Таким чином, позивач виробляє біопаливо (тверді паливні брикети з лушпиння соняшника), яке є різновидом альтернативного твердого паливо, а тому є виробником біопалива в розумінні положень ПК України.

Відповідно до чинного законодавства виробники біопалива в Україні звільняються від податку на прибуток від продажу біопалива до 2020 року. При цьому біопаливо, призначене для реалізації як товарна продукція, підлягають обов'язковій сертифікації. Отже, з метою реалізації зазначеної податкової пільги виробники біологічного палива повинні отримати свідоцтво про належність палива до альтернативного для подачі в податкові органи. Свідоцтво про належність палива до альтернативного видається Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження (Держенергоефективності) на безоплатній основі строком на два роки із занесенням інформації про таке паливо та його виробника в спеціальний Реєстр альтернативних видів палива Держенергоефективності.

У розумінні положень Закону України «Про альтернативні види палива» свідченням того, що паливо є альтернативним є виключно свідоцтво, яке видається в порядку розробленому КМУ, Держ.агентством з енергоефективності та енергозбереження. Таке свідоцтво видається на два роки і не вимагає оплати за отримання. Між тим перед подачею заяви про отримання необхідно замовити експертний висновок про присутність ознак альтернативного палива. Порядок отримання такого експертного висновку встановлено наказом Держкомітету з енергозбереження № 183 від 10.12.2004.

За підтвердження факту відсутності у позивача свідоцтва про належність палива до альтернативного, відповідач дійшов правомірного висновку про протиправність застосування ПП «Полтава-Консалтинг» податкової пільги, встановленої п. 15 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення».

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Полтава-Консалтинг" відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун