Ухвала суду № 43532905, 24.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2015 р. м. Київ К/800/48154/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.за участю секретаряГончар Н.О.та представників сторін: від позивача Матюшенко Д.В.від відповідачаБорисова Т.М.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Техна»на постановуЖитомирського окружного адміністративного суду від 02.04.2013та ухвалуЖитомирського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013у справі № 0670/8188/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Техна»доЖитомирської митниці Державної митної служби Українипроскасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Техна» звернулось до адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської митниці форми «Р» від 15.11.2012 за №64, №65.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.04.2013, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні касаційної інстанції представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача (Житомирської митниці Державної митної служби України) його правонаступником - Житомирською митницею Міндоходів.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його обґрунтованість та необхідність його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне:

- відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка повноти нарахування та сплати митних платежів ТОВ «Виробниче об'єднання «Техна» при митному оформленні товару «Співполімери пропілену: сополімер поліпропілену TIPPLEN K 899 у вигляді гранул білого кольору», імпортованого на митну територію України ТОВ «Виробниче об'єднання «Техна» за МД № 101040000/2012/005636 від 02.08.2012, за результатами якої складено акт № 34/12/101000000/0033063942 від 22.10.2012;

- названим актом встановлено, що декларантом невірно визначена митна вартість товару, що призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 16 426,30 грн.;

- на підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення № 64 від 15.11.2012, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання (з застосуванням штрафних санкцій) по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у розмірі 4 738,37 грн. (з яких: 3 158,91 грн. - основний платіж та 1 579,46 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

2) податкове повідомлення-рішення № 65 від 15.11.2012, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання (з застосуванням штрафних санкцій) по податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у розмірі 19 901,09 грн. (з яких: 13 267,39 грн. - основний платіж та 6 633,70 грн. - штрафні санкції);

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що Житомирською митницею визначено митну вартість товару, заявленого до митного оформлення ТОВ «Виробниче об'єднання «Техна», у відповідності до норм чинного законодавства України, в порядку та у спосіб, встановлені чинними нормативно-правовими актами з питань митної справи.

Суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, як такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 02.08.2012 за МД №101040000/2012/005636 імпортував на митну територію України товар «Співполімери пропілену: сополімер поліпропілену TIPPLEN К 899 у вигляді гранул білого кольору, в кількості 22 000 кг. Використовується для процесів екструзії та термоформування, виготовлення стрічки послідовидалення. Тех. характеристики: індекс текучості 230С/2,16кг-0,39гр/10хв; індекс текучості 230С/5,00кг-1,50гр/10хв; процес виготовлення і випробування товару було проведено в відповідності зі стандартом ISO 1133. Торговельна марка TIPPLEN. Виробник Tisza Chemical Group Public Limited Company. Країна виробництва Угорщина-НU.2. Місць 16, упаковано у 880 поліпропіленових мішків на 15 дерев'яних палет, перев'язаних п/е плівкою». Митна вартість товару на момент митного оформлення складала 1,11 Євро/кг.

Враховуючи інформацію про біржові котирування, цінову інформацію агентства Platts та надані позивачем документи разом з МД №101040000/2012/005636 від 02.08.2012, суди попередніх інстанцій погодилися з доводами митного органу, що заявлена митна вартість товару «співполімери пропілену: сополімер поліпропілену TIPPLEN К 899 у вигляді гранул білого кольору», імпортованого на митну територію України TOB «Виробниче об'єднання Техна» за МД №101040000/2012/005636 від 02.08.2012, потребувала коригування.

Згідно статей 49, 51 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За змістом ч.3 названої статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно частин 1, 3, 6 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Так, з огляду на зміст наведених положень митного закону, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає, що під час судового розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено фактичні обставини справи, які слугували підставою для визначення відповідачем митної вартості товару іншої, ніж заявлена позивачем, зокрема, щодо непідтвердження поданими позивачем документами заявленої ним митної вартості товару.

Крім того, судами попередніх інстанцій не перевірено доводів позивача щодо помилковості здійснених відповідачем розрахунків під час визначення останнім митної вартості імпортованого товару.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені з дотриманням принципів законності та обґрунтованості у відповідності до приписів ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну (Житомирської митниці Державної митної служби України) його правонаступником - Житомирською митницею Міндоходів.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Техна» задовольнити частково.

3. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 у даній справі скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний