Ухвала суду № 43532802, 02.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2015р. м. Київ К/800/52938/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року

у справі №804/4165/14

за позовом до проОСОБА_4 Управління Держземагентства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держземагентства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області (далі по тексту Держземагентство), яким просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перегляду коефіцієнту функціонального використання в даних державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку плати за землю із застосуванням до земельної ділянки площею 0,7609 га (кадастровий номер НОМЕР_1) коефіцієнту функціонального використання у розмірі 0,5 (землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво); зобов'язати Держземагенство здійснити перерахунок нормативної грошової оцінки, на підставі чого надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, використавши коефіцієнт функціонального використання 0,5 (землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво), що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, загальною площею 0,7609 га (кадастровий номер НОМЕР_1).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі №804/4165/14 позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року рішення суду першої інстанції скасоване, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

При скасуванні рішення окружного адміністративного суду та ухваленні нового суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності позивачем своїх вимог, оскільки враховуючи визначення договором оренди землі цільового використання земельної ділянки як інша комерційна діяльність, зміна коефіцієнту функціонального використання з 2,5 на 0,5 є порушенням Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 р. N 18/15/21/11 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за N 388/12262 (далі по тексту Порядок).

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить вищезазначене судове рішення скасувати, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року залишити в силі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та ОСОБА_4 (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки від 23.09.2009 року, за умовами якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1.

У відповідності до п. 1.2 договору, цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 23.11.2011 року № 1535 позивачу надано дозвіл на проектування та проведення реконструкції будівлі готової продукції та проектування, будівництво цеху з виробництва меблів і допоміжних споруд по АДРЕСА_1, у межах території, яка входить до складу наданої земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1). Термін дії дозволу до 23.11.2014року.

17.02.2014 року ОСОБА_4 звернувся до Держземагенства із заявою про встановлення на земельній ділянці коефіцієнту функціонального використання 0,5.

Листом від 24.02.2014 року № 28/67 відповідач відмовив у зміні коефіцієнту функціонального використання та зазначив, що при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки застосовується коефіцієнт функціонального використання як для земель комерційного використання - 2,5, який застосовується у відповідності до рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2009р. №173/48 та договору оренди земельної ділянки.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України "Про оцінку земель" № 1378-IV від 11.12.2003, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За приписами статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється на підставі Порядку.

В даній справі земельна ділянка за адресою: м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1 відноситься до земель іншої комерційної діяльності. Тому суд апеляційної інстанції, вказуючи, що надання дозволу на виконання будівельних робіт по реконструкції будівель не змінює цільового призначення використання земельної ділянки, дійшов правильного висновку.

В касаційній скарзі ОСОБА_5 вважає, що з моменту початку будівництва, відповідно до Рішення Дніпропетровської міської ради від 23.11.2011 №1535, змінився вид функціонального використання земельної ділянки, це потребує застосування до нормативно грошової оцінки коефіцієнт функціонального використання у іншому розмірі.

З цим суд касаційної інстанції погодитись не може, оскільки зміна категорії земельної ділянки передбачає законодавчо-визначену процедуру, наслідком якої є зміна юридичного статусу земельної ділянки з відповідними нормативними наслідками для її власника чи користувача.

На підставі викладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджує правову позицію суду другої інстанції та вказує, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача змінити коефіцієнт функціонального використання землі є необґрунтованими.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що апеляційним адміністративним судом правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, воно ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі №804/4165/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: