Ухвала суду № 43532774, 24.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2015р. м. Київ К/800/45204/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Головинський кар'єр «Граніт»на постановуЖитомирського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2013у справі № 0670/3738/12за позовомПублічного акціонерного товариства «Головинський кар'єр «Граніт»доЧерняхівського відділення Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Головинський кар'єр «Граніт», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Головинський кар'єр «Граніт», звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправними та скасувати рішення Черняхівського відділення Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби № 0000082301 від 04.02.2009, № 0000452301 від 24.07.2009 та № 0000452301/1 від 31.08.2009.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 позов задоволено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2013 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- Володарсько-Волинською МДПІ проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту № 13-07-ЕХ від 20.11.2007, укладеного з фірмою «BRUNEXPORT sr» (Італія) в період з 01.10.2008 по 01.01.2009, за результатами якої складено акт № 4/23-107/31603505 від 04.02.2009;

- названим актом встановлено порушення позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки при виконанні імпортного контракту від 20.11.2007 № 13-07-ЕХ з фірмою «BRUNEXPORT sr» порушено терміни надходження продукції;

- на підставі акту № 4/23-107/31603505 від 04.02.2009 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082301 від 04.02.2009, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 79 115 грн.;

- Володарсько-Волинською МДПІ проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту № 13-07-ЕХ від 20.11.2007, укладеного з фірмою «BRUNEXPORT sr» (Італія), за результатами якої складено акт № 16/23-107/31603505 від 21.07.2009;

- названим актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки при виконанні імпортного контракту від 20.11.2007 № 13-07-ЕХ з фірмою «BRUNEXPORT sr» порушено терміни надходження продукції;

- на підставі акту № 16/23-107/31603505 від 21.07.2009 відповідачем прийнято рішення від 24.07.2009 за № 0000452301, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 577 336 грн.;

- за результатами адміністративного оскарження вказаного рішення відповідачем прийнято рішення від 31.07.2009 за № 0000452301/1, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 577 336 грн.

Суд першої інстанцій, задовольняючи позов, зазначив, що позивачем було надано декларацію про форс-мажорні обставини Комерційної палати м. Риму (Італія) LFM/00038/2008/ BRX0000 від 26.11.2008, з огляду на що перебіг строків виконання зобов'язань сторін за контрактом від 20.11.2007 № 13-07-ЕХ був зупинений на весь період дії форс-мажорних обставин, які виникли на фірмі «BRUNEXPORT srl» (Італія) обґрунтовано, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надана позивачем декларація про форс-мажорні обставини Комерційної палати м. Риму (Італія) LFM/00038/2008/ BRX0000 від 26.11.2008 не є належним доказом на підтвердження настання вказаних обставин.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову, з огляду на наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між позивачем (як покупцем) та фірмою «BRUNEXPORT sr» (Італія) (як продавцем) було укладено контракт № 13-07-ЕХ від 20.11.2007 на постачання обладнання, запчастин, виконання шеф-монтажу та пуску змонтованого обладнання на загальну суму 742 985 євро. За умовами пунктів 3.1, 5.1, 5.2 названого контракту покупець зобов'язався перерахувати продавцю за обладнання 60 000 євро - до 31.12.2007, 662 985 євро - до 10.02.2008, а продавець зобов'язався здійснити поставку протягом 180 робочих днів з моменту зарахування коштів.

Позивачем перераховано кошти на суму 722 985 євро, в т.ч., 25.12.2007 - у сумі 60 000 євро (еквівалент 436 259, 40 грн.); 12.03.2008 - у сумі 662 985 євро (еквівалент 5 149 003,39 грн.).

По авансовому платежу в сумі 60 000 євро граничний термін надходження обладнання від контрагента закінчувався 22.06.2008. Так, позивачем отримано від Міністерства економіки України висновок від 03.07.2008 №233-102/2008, яким продовжено строк розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією з нерезидентом фірмою «BRUNEXPORT srl» (Італія) по контракту від 20.11.2007 № 13-07-ЕХ з 23.06.2008 по 13.08.2008. Перша партія обладнання надійшла по ВМД № 101000002/8/001016 від 07.08.2008 на суму 188 445,00 євро (еквівалент 1 413 020, 35 грн.).

По авансовому платежу в сумі 662 985 євро граничний термін надходження обладнання від нерезидента закінчувався 08.09.2008. Решта обладнання в установлені 180 днів з моменту здійснення авансового платежу не надійшла внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, на підтвердження яких фірма-імпортер надала Декларації, засвідчені Комерційною палатою Риму 26.11.2008 та 25.02.2009.

Згідно ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

За змістом ст.6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, оскільки позивачем надано декларацію про форс-мажорні обставини Комерційної палати м.Риму (Італія) LFM/00038/2008/ BRX0000 від 26.11.2008 (згідно якої форс-мажорні обставини виникли по причині вихору, що пройшов 13.07.2008 та заподіяв пошкодження промисловій будівлі, ремонт якої буде закінчено 24.09.2008), а тому перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з 25.09.2008 по 21.11.2008.

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що надана позивачем декларація про форс-мажорні обставини Комерційної палати м. Риму (Італія) LFM/00038/2008/ BRX0000 від 26.11.2008 не є належним документом на підтвердження настання вказаних обставин, що також підтверджується повідомленням Міністерства економіки України від 22.06.2009 №4303-27/656.

З огляду на викладене, колегія судів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваних рішень, оскільки поданими позивачем доказами не підтверджено факт настання форс-мажорних обставин.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Головинський кар'єр «Граніт» залишити без задоволення.

2. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2013 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний