Ухвала суду № 43532674, 02.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року м. Київ К/800/60338/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року

у справі № 820/15070/14

за позовом Приватного підприємства "Тин"

до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області

про стягнення суми,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2014 року Приватне підприємство "Тин" звернулось до суду з позовом до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, яким просило стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної Казначейської Служби України у Харківській області на користь Приватного підприємства "ТИН" 107727 гривень 83 коп., в тому числі: 87010,83 грн. податку на додану вартість та 20716,87 грн. мита, надміру сплачених митних платежів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у справі № 820/15070/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у зазначеній справі, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Харківська митниця Міндоходів звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне підприємство "ТИН" під час здійснення зовнішньоекономічної імпортної операції за укладеним з резидентом КНР компанією Tianshui DRB Traiding Co., Ltd., Китай, м. Tianshui контрактом № UA2012DRB-02 від 01 червня 2012 року (додатковою угодою від 27 грудня 2012 року до вказаного контракту термін дії контракту збільшений до 31 грудня 2013р.) подало до митниці вантажну митну декларацію № 807100000/2013/027183 від 12 червня 2013 року, а також декларацію митної вартості за формою ДМВ-1 на товар "Підшипники роликові конічні, із сталі, клас точності "0", призначені для використання в сільгосптехніці.

Разом із вказаною вантажною митною декларацією, позивачем надано до митного органу наявні в нього документи, перелік яких зазначений у графі 44 ВМД.

Митним органом відмовлено позивачу у митному оформленні товару за ціною договору, визначеною позивачем, та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, прийнято рішення № 07000003/2013/001135/2 від 12 червня 2013 року про коригування митної вартості товарів, яким скориговано митну вартість товару до 112923,60 дол. США.

Позивачем 13 червня 2013 року подану нову митну декларацію № 807100000/2013/027539, у якій розраховано ПДВ в розмірі 102594,82 грн., що становить 20% від задекларованої суми в розмірі 512674,08 грн. та мито у розмірі 24413,05 грн., а також додатково нараховано ПДВ в розмірі 87010,83 грн. та мито у розмірі 20716,87 грн. від суми, визначеної органом доходів і зборів у рішенні про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001135/2 від 12 червня 2013 року.

Вказані сум ПДВ в повному обсязі сплачені позивачем до бюджету, що підтверджується банківськими виписками.

Не погодившись із вказаним рішенням про коригування митної вартості, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року, позов задоволено.

Скасовано рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товару від 12 червня 2013 року № 807000003/2013/001135/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/00737 від 12 червня 2013 року.

ПП "ТИН" звернулось до митниці із заявою № 22/07 від 22 липня 2014 року про повернення надмірно сплачених коштів (ПДВ) у розмірі 107727,70 грн., згідно Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618.

08 серпня 2014 року митним органом надано відповідь на адресу позивача, якою повідомлено, що дія вищезазначеного Порядку не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Також, жодного висновку щодо повернення надміру сплачених позивачем коштів або відмови у поверненні митним органом вказаний лист не містить.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначена Порядком № 618.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618, повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Згідно пунктів 2, 3, 4, 5, 6 розділу ІІІ вказаного Порядку визначений наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником або заступником керівника митного органу разом з пакетом документів передається до відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ цього ж Порядку висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Пункт 11 розділу ІІІ Порядку № 618 встановлено, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Із матеріалів справи вбачається, що ПП "ТИН" звернулось до митниці з заявою № 22/07 від 22 липня 2014 року про повернення надмірно сплачених коштів (ПДВ) у розмірі 107727,70 грн., до якої додано повний пакет документів, який вимагається Порядком №618.

Митним органом 08 серпня 2014 року за вих. № 06.1/01-12/6068 надано відповідь на адресу позивача, згідно до якої вказано, що дія порядку №618 не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Однак, жодного рішення щодо повернення надміру сплачених позивачем коштів або відмови у поверненні митним органом вказаний лист не містить.

Під час розгляду справи митницею не оспорювались відповідність поданих документів вимогам Порядку № 618, а також перевищення сплаченого податку в сумі, яку просить стягнути позивач, та перерахування зазначених коштів позивачем до Державного бюджету України.

Приписами Порядком № 618 передбачено, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплаченого податку може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього Порядку, або відсутність переплати.

Отже, позивач діяв згідно вимог законодавства, а підстави для відмови у задоволенні його заяви про повернення коштів є вичерпними і в даному випадку відсутні, що свідчить про протиправну бездіяльність митниці щодо нерозгляду заяви позивача про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість та вчинення дій щодо його повернення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що враховуючи відсутність спору про суму переплати податку, яка встановлена судовим рішенням, яке набуло законної сили, та протиправну бездіяльності митного органу, позивачем правомірно та в межах законодавства подано заяву відповідно Порядку № 618.

Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Також відсутні підстави вважати, що цими судами допущені порушення норм процесуального права.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 820/15070/14 - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді