Ухвала суду № 43532549, 25.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2015р. м. Київ К/9991/20107/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Островича С.Е., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Кохан О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року

у справі № 2а-3282/10/2070

за позовом Фінансово-будівельної корпорації «ФСК»

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Фінансово-будівельна корпорація «ФСК» (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - відповідач) про: визнання неправомірними дій Нововодолазької МДПІ у Харківській області щодо складення і направлення ФБК «ФСК» податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2009 року № 0000071505/0, від 26 листопада 2009 року № 0000071505/1, від 31 грудня 2009 року № 0000071505/2 та від 16 березня 2010 року № 0000071505/3; скасування податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2009 року № 0000071505/0, від 26 листопада 2009 року № 0000071505/1, від 31 грудня 2009 року № 0000071505/2 та від 16 березня 2010 року № 0000071505/3.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року було скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ у Харківській області від 29 вересня 2009 року № 0000071505/0, від 26 листопада 2009 року № 0000071505/1, від 31 грудня 2009 року № 0000071505/2 та від 16 березня 2010 року № 0000071505/3. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі Нововодолазька МДПІ у Харківській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ФБК «ФСК», посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Нововодолазькою МДПІ у Харківській області була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ФБК «ФСК» за червень 2009 року та додатка 5 до неї, за результатами якої складений акт №1350/15-024/30142442 від 11 вересня 2009 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги: підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит за червень 2009 року на 36698,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за червень 2009 року, на 36698,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту червня 2009 року податок на додану вартість на загальну суму 36698,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «ІБК Будспектр», оскільки вказане товариство не подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року та, як наслідок, не задекларувало у складі податкових зобов'язань податок на додану вартість по господарських операціях з позивачем. Також, у акті перевірки було вказано, що податкові накладні, надані ФБК «ФСК» для підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ТОВ «ІБК Будспектр», не містять прізвища особи, яка склала податкову накладну, а лише підпис.

29 вересня 2009 року Нововодолазька МДПІ у Харківській області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000071505/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ФБК «ФСК» суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 51377,20 грн., у тому числі: 36698,00 грн. - за основним платежем, 14679,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26 листопада 2009 року № 0000071505/1, від 31 грудня 2009 року № 0000071505/2 на аналогічні суми податкових зобов'язань.

Рішенням ДПА у Харківський області від 22 грудня 2009 року № 5370/10/25-103 «Про результати розгляду повторної скарги» в редакції рішення ДПА у Харківський області від 03 березня 2010 року № 958/10/25-103 «Про внесення змін до рішення за результатами розгляду повторної скарги» були скасовані оспорювані податкові повідомлення-рішення в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3669,80 грн.

16 березня 2010 року Нововодолазька МДПІ у Харківській області на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000071505/3, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ФБК «ФСК» суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 47707,40 грн., у тому числі: 36698,00 грн. - за основним платежем, 11009,40 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що: у ТОВ «ІБК Будспектр» були відсутні виробничі та трудові ресурси, необхідні для виконання зобов'язань за договором підряду № 36-Д від 01 червня 2009 року, укладеним з позивачем, з урахуванням того, що лист-згода позивача на залучення ТОВ «ІБК Будспектр» субпідрядника не містить інформації щодо такого субпідрядника; довідка про вартість виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-3), акт приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2В) не містять дат їх підписання ТОВ «ІБК Будспектр»; податкові накладні, виписані ТОВ «ІБК Будспектр», не містять прізвища особи, яка склала податкову накладну, а лише підпис; у графі «призначення платежу» платіжних доручень про оплату позивачем вартості виконаних ТОВ «ІБК Будспектр» робіт вказано підставу платежу - договір № 34/1-Д від 24 квітня 2009 року щодо виготовлення та монтажу огорожі; платіжні доручення не містили відміток банку про їх проведення.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що: право позивача на віднесення до складу податкового кредиту червня 2009 року суми податку на додану вартість в розмірі 36698,00 грн., сплаченої ним за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ «ІБК Будспектр», підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-3), актом приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2В), податковими накладними, незначні недоліки у складенні яких не роблять такі документи неналежними як докази; в платіжних дорученнях було допущено помилку щодо призначення платежу, оскільки будь-яких інших договірних відносин з ТОВ «ІБК Будспектр», окрім договору підряду № 36-Д від 01 червня 2009 року, у позивача не було; позивачем були надані платіжні доручення з відмітками банку про їх проведення; на дату укладення договору та виконання господарських операцій ТОВ «ІБК Будспектр» було належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість; камеральна перевірка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків та не передбачає перевірки первинних бухгалтерських документів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

За визначенням, наведеним у пункті 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Статтею 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 цієї статті встановлено підстави самостійного визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання платника податків. Однією з таких підстав є випадок, коли контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання (підпункт «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону).

При цьому, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Отже, передумовою для здійснення контролюючим органом донарахування податкових зобов'язань є виявлення ним під час проведення камеральної перевірки такої арифметичної або методологічної помилки, яка призвела до певного наслідку - заниження або завищення податкового зобов'язання.

Як правомірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковим органом була проведена саме камеральна перевірка ФБК «ФСК», допущення позивачем арифметичної або методологічної помилки при визначення сум податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2009 року виявлено не було, тоді як підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень Нововодолазька МДПІ у Харківській області визначила неподання контрагентом позивача податкової звітності та складення первинних бухгалтерських документів із порушенням встановленого законодавством порядку.

При цьому, судом апеляційної інстанції було встановлено, що право позивача на віднесення до складу податкового кредиту червня 2009 року суми податку на додану вартість в розмірі 36698,00 грн., сплаченої ним за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ «ІБК Будспектр», підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами, зокрема, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-3), актом приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2В), договірною ціною, локальним кошторисом, відомістю ресурсів, податковими накладними, платіжними дорученнями (т.1 арк. справи 30-32, 39-44, 47-51).

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що незначні недоліки в заповненні реквізитів первинних бухгалтерських документів, виявлені податковою інспекцією, не роблять такі документи недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка їх склала, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції тощо.

Крім іншого, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що в силу положень частини 1 статті 838 Цивільного кодексу України ТОВ «ІБК Будспектр» не було обмежене правом залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед ФБК «ФСК» за результат їхньої роботи. Таке право було закріплене сторонами у пункті 7.4 статті 7 договору за умови отримання ТОВ «ІБК Будспектр» письмової згоди позивача, яка, в свою чергу, була надана позивачем на запит ТОВ «ІБК Будспектр» (т.1 арк. справи 94).

Матеріали справи містять довідку ФБК «ФСК» про те, що в платіжних дорученнях було допущено помилку щодо призначення платежу, оскільки будь-яких інших договірних відносин з ТОВ «ІБК Будспектр», окрім договору підряду № 36-Д від 01 червня 2009 року, у позивача не було (т.1 арк. справи 224), а також платіжні доручення з відмітками банку про їх проведення банком (т.1 арк. справи 78-79).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач правомірно сформував податковий кредит червня 2009 року по господарських операціях з ТОВ «ІБК Будспектр», з урахуванням того, що станом на дату укладення договору підряду та виконання господарських операцій ТОВ «ІБК Будспектр» було належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість.

Крім іншого, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10 Закону).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по декларуванню та сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, якщо він виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Нововодолазька МДПІ у Харківській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ С.Е. Острович

______ Т.М. Шипуліна