Ухвала суду № 43532128, 31.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2015 року м. Київ К/800/11141/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Федорова М.О.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФС-Україна» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0003542203 від 15.05.2013 року.

Зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення спростовується наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій.

18 жовтня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року, позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0003542203 від 15.05.2013 року визнане протиправним та скасоване.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов зазначили, що ДПІ не обґрунтувала встановлені при здійсненні перевірки порушення Товариством вимоги податкового законодавства при господарських операціях з контрагентами.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 10.04.2013 року до 16.04.2013 року ДПІ була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з питань правомірності нарахування податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «Ювілайт», ТОВ «Селанія» за період з 1.01.2011 року до 31.12.2012 року, за наслідками якої 23.04.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість, у розмірі 465 569,00 грн.

15 травня 2013 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003542203 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 581 962,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.,п. 201.7, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 6.04.2011 року між Товариством та ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» був укладений договір № 0610/11, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи у відповідності з додатками до договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з додатками до договору ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» мало виконати для Товариства роботи з технічного обслуговуванню електротехнічних приладів, шаф керування, розподільчих щитів, генераторних установок, пусконалагоджувальні роботи частотно регульованого електроприладу Schneider, Electric, Vacon, Control Techiques, шаф розподілу електроенергії.

Для підтвердження виконання зазначеного договору Товариство надало податкову накладну; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 619 від 6.10.2011 року; платіжні доручення.

1 серпня 2012 року між Товариством та ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» був укладений договір № 01/08-1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлені строки товар партіями, в асортименті й у кількості, що встановлені у видаткових накладних, у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На підтвердження виконання зазначеного договору Товариство надало рахунок-фактури; видаткову накладну; фото товару (смоли ПВХ); товарно-транспортні накладні; податкову накладну; платіжні доручення.

17 вересня 2012 року між Товариством та ТОВ «Селанія» був укладений договір поставки № 17/09-1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлені строки товар партіями, в асортименті й у кількості, що встановлені у видаткових накладних, у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну суму.

Для підтвердження виконання зазначеного договору Товариство надало рахунок-фактури; видаткову накладну; товарно-транспортні накладні; податкову накладну; платіжні доручення.

3 жовтня 2011 року, 3 січня 2012 року, 3 лютого 2012 року, 6 лютого 2012 року і 3 квітня 2012 року між Товариством та ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» були укладені договори № 03/10-11-1, № 50, № 03/01-1, № 01/02/2012, № 06/02-1, № 01/03/2012, відповідно до умов яких замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт у відповідності до додатків, які є невід'ємною частиною договору: роботи з технічного обслуговуванню електротехнічних приладів, шаф керування, розподільчих щитів, генераторних установок, пусконалагоджувальні роботи частотно регульованого електроприладу Schneider, Electric, Vacon, Control Techiques, шаф розподілу електроенергії.

На підтвердження виконання зазначених договорів Товариство надало акт здачі - прийняття робіт (надання послуг); податкову накладну; платіжні доручення.

3 квітня 2012 року між Товариством та ТОВ «Ювілайт» був укладений договір поставки № 01/03/2012, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити екструзійний моноблочний виробничий комплекс (надалі - обладнання), в найменуванні, кількості згідно специфікації (додатку № 1) та рахунка-фактури, узгоджених сторонами, які є невід'ємною частиною цього договору.

Для підтвердження виконання зазначеного договору Товариство надало видаткову накладну; фото придбаного товару; товарно-транспортну накладну; податкові накладні; платіжні доручення.

Крім того, між Товариством та ТОВ «Ювілайт» був укладений усний договір про поставку товару (смоли ПВХ), на підтвердження виконання якого Товариство надало рахунок-фактури, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну, платіжні доручення.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що Товариство надало належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг та товарно-матеріальних цінностей у вищезазначених контрагентів.

Роботи, які виконувалися ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «Ювілайт», ТОВ «Селанія» для Товариства, були використані у власній господарській діяльності шляхом подальшої реалізації придбаних товарів ТОВ «Овал Тех», що підтверджується договорами та первинними документами.

Заінтересованість Товариства у замовленні робіт з технічного обслуговування електротехнічних приладів, шаф керування, розподільчих щитів, генераторних установок, пусконалагоджувальних робіт і частотно регульованого електроприладів Schneider Electric, Vacon, Control Techiques випливає з того, що Товариство є офіційним дистриб'ютором компанії Schneider Electric, партнером компаній Vacon та Control Techiques в Україні, що підтверджується сертифікатами, схемами інсталяції такого обладнання.

Враховуючи вищевикладене Товариство правомірно сформувало податковий кредит за господарськими операціями із зазначеними контрагентами.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Федоров М.О.