Ухвала суду № 43532088, 31.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2015 року м. Київ К/800/16142/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Федорова М.О.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - ДПІ) на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Прод» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0004282204 від 3.10.2013 року.

Зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення спростовується наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій.

20 січня 2014 року постановою Чернівецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2014 року, позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0004282204 від 3.10.2013 року визнане протиправним та скасоване.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Чернівецького окружного адміністративного суду та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 6.06.2013 року до 19.06.2013, з 20.06.2013 року до 27.06.2013 року ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за господарськими операціями з ТОВ «Саноіл Торг» за період з 1.01.2010 року до 1.04.2013 року, за наслідками якої 5.07.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п.,п. 198.3, 198.6 ст.198, п.,п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість, у розмірі 500 133,00 грн.

3 жовтня 2013 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004282204 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 600 144,50 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 22.01.2011 року, 2.09.2011 року між Товариством та ТОВ «Саноіл Торг» були укладені договори купівлі-продажу № 2201М та № 02-09-11 (нерафінованої соняшникової олії).

Для підтвердження виконання зазначених договорів Товариство надало видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, прибуткові ордери.

22 січня 2011 року та 2 вересня 2011 року між Товариством та ТОВ «ЮГЕКОТОП» були укладені договори комісії № 2201М, № 0209М, відповідно до яких Товариство доручає, а ТОВ «ЮГЕКОТОП» зобов'язується від свого імені та за рахунок Товариства за обумовлену винагороду здійснити один або кілька зовнішньоекономічних правочинів із продажу товару.

На підтвердження виконання зазначених договорів Товариство надало додатки № 1 від 31.01.2011 року до договору комісії №2201М від 22.01.2011 року, № 1 від 28.09.2011 року до договору комісії №0209М від 2.09.2011 року; акти про приймання товару; звіти за валютою і руху грошових коштів; акти здачі-приймання робіт (послуг); звіти ТОВ «ЮГЕКОТОП» перед Товариством; контракти між ТОВ «ЮГЕКОТОП» та фірмою «OREXIM LIMTED» на поставку товару №0085/11 від 27.01.2011 року, №0189/11 від 7.09.2011 року; додаткові угоди № 1 від 11.10.2011 року, № 2 від 26.10.2011 року до контракту №0189/11 від 7.09.2011 року; вантажно-митні декларації.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що правочини, укладені Товариством з ТОВ «Саноіл Торг» відповідають нормам чинного законодавства України, фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарської операції Товариства із контрагентом, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області відхилити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Федоров М.О.