Ухвала суду № 43532037, 02.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2015 року м. Київ К/9991/9395/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2011

у справі №2-а-12369/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпроект-1"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2011 позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова №0001792310/0 від 07.09.2010 та №0001792310/1 від 28.10.2010 по податку на додану вартість на загальну суму 78181,11 грн., в т.ч. за основним платежем- 52120,74 грн. та штрафні (фінансові) санкції 26060,37 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 25.08.2010 №4033/23-104/32565361.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 52120,77 грн. в т.ч. за вересень 2008 року в сумі 32320,68 грн., за жовтень 2008 року в сумі 19800,09 грн.

Підставою для прийняття даного рішення стали висновки податкового органу про включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за операціями з придбання товарів у ТОВ «Одесакабель», які не підтверджені податковими накладними.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.09.2010 №0001792310/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 78181,11 грн., в т.ч. за основним платежем - 52120,74 грн. та штрафні(фінансові) санкції - 26060,37 грн..

За наслідками адміністративного узгодження скарга позивача залишена без задоволення.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними.

Судами попередні інстанцій встановлено, що між ТОВ "Техпроект-1" та ТОВ "Одесакабель" було укладено договір № 1 від 04.01.2008, відповідно до якого ТОВ "Одесакабель" (постачальник) продає, а позивач (покупець) купує кабельно-провідникову, промислову продукцію, номенклатура, кількість та вартість якої визначається згідно заявок покупця, узгоджених з постачальником, та рахунків-фактур. Оплата за домовленістю сторін здійснюється 100% передоплатою або за фактом відвантаження.

На виконання умов зазначеного договору, ТОВ "Одесакабель" здійснило поставку товарів на адресу ТОВ "Техпроект-1", а саме кабелю, шнура, проводу, вимикача, емаль проводу на загальну суму 312724,36 грн., у т.ч. ПДВ 52120, 74 грн., що підтверджується видатковими накладними № 289 від 01.09.2008, № 291 від 01.09.2008, № 298 від 04.09.2008, № 300 від 08.09.2008, № 338 від 08.10.2008, № 342 від 09.10.2008, № 344 від 10.10.2008 та податковими накладними № 3/1 від 01.09.2008, № 3/2 від 01.09.2008, № 3/5 від 04.09.2008, № 3/6 від 08.09.2008, № 3/16 від 24.09.2008, № 3/3 від 08.10.2008, № 3/4 від 09.10.2008, № 3/5 від 10.10.2008.

ТОВ "Техпроект-1" в свою чергу на виконання умов договору було здійснено оплату зазначених товарів у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні товарів, на підставі виданих ТОВ "Одесакабель" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за вересень та жовтень 2010 року, реальність зазначених господарських операцій відповідачем не заперечується.

Правомірність формування податкового кредиту за операціями з ТОВ "Одесакабель" підтверджена наданими позивачем оригіналами податкових накладних, які були оглянуті судами попередніх інстанцій, та які в свою чергу були відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за вересень та жовтень 2010 року, що відповідачем не спростовано.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено порушення позивачем вимог вищезазначених норм законодавства, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у зазначеному розмірі.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених мотивів.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун