Ухвала суду № 43531978, 19.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 року м. Київ К/800/53892/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В.

Васильченко Н.В.

Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року у справі за позовом ПАТ "Актабанк" до Національного банку України про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

ПАТ «Актабанк» звернулося до суду із позовом до Національного банку України, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати Розпорядження Національного банку України від 22 травня 2014 року №299-р про відкликання генеральної ліцензії у ПАТ "Актабанк" від 05 жовтня 2012 року №243-3 на здійснення валютних операцій;

визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем № 195 від 21.05.2014 року про застосування до ПАТ "АКТАБАНК" заходів впливу у вигляді зупинення на строк з моменту отримання цього рішення до 21 листопада 2014 р. включно операцій (крім здійснення операцій щодо виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, навчання, лікування, інших соціальних виплат): із залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб (у тому числі з видачею ощадних (депозитних) сертифікатів); з відкриття поточних рахунків клієнтам-фізичним особам (резидентам) у національній валюті (в грошовій одиниці України); з видачі (виплати) з поточних рахунків клієнтів - фізичних осіб (резидентів) готівкових коштів у національній валюті (в грошовій одиниці України).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку позивачем у судовому засіданні 2 жовтня 2014 року було заявлено клопотання про відмову від позову та визнання у зв'язку з цим рішення суду першої інстанції нечинним.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року було відмовлено у задоволенні клопотання в частині визнання рішення суду першої інстанції нечинним. Водночас судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу якою задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Актабанк» про відмову від позову, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року скасовано, а провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із такими рішеннями суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просив їх скасувати, а справу направити до апеляційного суду на новий розгляд.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статті 112 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.

Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

За змістом положень статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

З аналізу наведених положень процесуального Закону вбачається, що апеляційний суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Водночас, приписи статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України покладають у такому випадку на суд апеляційної інстанції обов'язок надати правову оцінку рішенню суду першої інстанції, виходячи з визначених статтею 159 цього Кодексу критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення, і у разі якщо таке рішення є законним і обґрунтованим, то воно підлягає визнанню нечинним, в іншому випадку - підлягає скасуванню.

Натомість, апеляційний суд, постановляючи оскаржувані ухвали, в порушення вказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України, правової оцінки рішенню суду першої інстанції не надав, зокрема не дослідив чи правильно судом першої інстанції встановлено обставини справи та чи ухвалене його рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас висновок суду апеляційної інстанції, щодо відсутності підстав для визнання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року нечинною жодним чином не мотивований.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що чинні положення КАС України передбачають прийняття одного рішення за наслідками розгляду клопотання про відмову від позову.

З огляду на наведене, враховуючи що судом не досліджувались належним чином обставини наявності або відсутності підстав для визнання рішення суду першої інстанції нечинним, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що оскаржувані ухвали постановлені судом апеляційної інстанції із порушенням норм процесуального права які призвели до постановлення незаконних ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За правилами частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 4 цієї статті справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року про відмову у задоволенні клопотання, а також Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року про задоволення заяви про відмову від позову - скасувати.

Справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді (підписи)