Ухвала суду № 43531916, 01.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2015р. м. Київ К/800/68705/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ України

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року

у справі 809/995/14

за позовом ОСОБА_1

до Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ України

про поновлення на роботі, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ України про визнання незаконним та скасування наказів від 08 червня 2010 року № 184, від 17 червня 2010 року № 83 о/с поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2014 року скасовано зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ за № 83о/с від 17 червня 2010 року та зобов'язано ліквідаційну комісію Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ виплатити ОСОБА_1 33421, 15грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу. Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 місяць в сумі 1702 (одна тисяча сімсот дві) грн.12 коп. допущено до негайного виконання. В решті позовних вимог відмолено.

У касаційній скарзі, Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ України, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши наведені доводи касаційної скарги, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом від 08 лютого 2010 року № 13о/с ОСОБА_1 було призначено на посаду викладача - методиста навчально-методичного відділу Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ з іспитовим терміном на 1 рік. Позивачу присвоєно перше спеціальне звання «молодший сержант міліції» .

Відповідно до пунктів 1.3, 3.3.2 Положення «Про організацію початкової підготовки (спеціалізації) працівників органів внутрішніх справ України», позивача направлено на курси початкової підготовки в Прикарпатський юридичний інститут.

В подальшому, наказом Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ «Про відрахування курсанта з курсів початкової підготовки» від 08 червня 2010 року № 184 ОСОБА_1 було відраховано з числа курсантів курсів початкової підготовки у зв'язку із невиконанням навчальної програми курсів початкової підготовки.

Наказом Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ «По особовому складу» від 17 червня 2010 року № 83о/с ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та з органів внутрішніх справ за пунктом «і» статті 63 Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», у зв'язку з непроходженням випробування в період іспитового строку.

Відповідно до пункту 1.3 Положення «Про організацію початкової підготовки (спеціалізації) працівників органів внутрішніх справ України», затвердженого наказом МВС від 24 квітня 2009 року №177, навчанню на курсах початкової підготовки підлягають усі працівники, яких уперше прийнято на службу в органи внутрішніх справ.

Згідно пункту 3.15 цього Положення, працівник, якого відраховано з навчального закладу через систематичну неуспішність або який не склав випускних заліків та іспитів, повертається до органу внутрішніх справ, де проходив службу, для прийняття рішення щодо подальшого перебування його на службі в порядку, визначеному чинним законодавством та нормативно-правовими актами МВС.

Тобто, підставами для відрахування працівника з навчального закладу є систематична неуспішність або не складення працівником випускних заліків та іспитів, а отримання незадовільної оцінки не може бути підставою для відрахування працівника.

Таки чином, оцінка за проходження практики ОСОБА_1 не може бути підставою для її звільнення з органів внутрішніх справ.

Як вірно встановлено судами, позивачем отримані оцінки «Відмінно» за результатами проходження стажування курсанта курсів початкової підготовки працівників ОВС Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ за період з 22 квітня 2010 року по 28 квітня 2010 року та з 29 травня 2010 року по 04 червня 2010 року.

Відповідно з пунктом 3.15 Положення «Про організацію початкової підготовки (спеціалізації) працівників органів внутрішніх справ України», відрахування працівника з навчального закладу є підставою не для звільнення, а для прийняття рішення щодо подальшого перебування його на службі в порядку, визначеному чинним законодавством та нормативно-правовими актами МВС.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірно висновку щодо протиправності прийняття відповідачем наказу від 17 червня 2010 року № 83о/с «По особовому складу» щодо звільнення позивача із займаної посади та з органів внутрішніх справ за пунктом «і» статті 63 Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», у зв'язку з непроходженням випробування в період іспитового строку.

Також, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що скасування наказу від 17 червня 2010 року № 83о/с «По особовому складу» є повним та достатнім захистом порушених прав позивача в публічно-правових відносинах, а тому судами правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним наказу «Про відрахування курсанта з курсів початкової підготовки» від 08 червня 2010 року № 184.

Крім того, враховуючи вірно встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що становить: за періоди з 18 червня 2010 року (як з дня, наступного після прийняття наказу про звільнення за № 83о/с) по 25 квітня 2011 року (взяття позивача на облік як безробітної в Івано-Франківському міському центрі зайнятості) та з 18 квітня 2012 року (припинення виплати допомоги по безробіттю) по 22 жовтня 2013 року (прийняття на роботу.) Загальна кількість робочих днів за вказані періоди становить разом 595 днів.

Згідно довідки Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ від 15 травня 2014 року №16, середньоденна заробітна плата позивача становить 56,17грн.

Таким чином, загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу становить 33421, 15грн. (56,17 грн.*595=33421,15 грн.), у зв'язку з чим, суди дійшли вірного висновку про зобов'язання ліквідаційної комісії Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ виплатити ОСОБА_1 33421,15 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев