Ухвала суду № 43531883, 19.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 року м. Київ К/800/60136/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В.

Васильченко Н.В.

Леонтович К.Г.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ліквідатора публічного акціонерного товариства "АКБ" Базис" про визнання протиправним повідомлення та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись в суд з позовом до ліквідатора публічного акціонерного товариства "АКБ" Базис", в якому просили: визнати протиправним та таким, що суперечить чинному законодавству (нечинним) повідомлення суб'єкта владних повноважень ліквідатора публічного акціонерного товариства "АКБ" Базис" №09-71/5373/9 у частині віднесення вимоги позивачів № 3495 від 07.09.2012 року до сьомої черги задоволення вимог; зобов'язати ліквідатора публічного акціонерного товариства "АКБ" Базис" віднести вимогу позивачів № 3495 від 07.09.2012 року на суму 62467,22 грн. до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку з укладеним з публічним акціонерним товариством "АКБ" Базис" договором банківського вкладу, ОСОБА_4 звернувся до банку із заявою про видачу коштів в зв'язку з закінченням строку дії договору, але йому було відмовлено у видачі вкладу у зв'язку з тим, що в банку введено повний мораторій на задоволення вимог кредиторів. Після початку процедури ліквідації вказаного банку, позивачі звернулись до ліквідатора з вимогою визнати кредиторські вимоги та отримали повідомлення, в якому зазначено про акцептування та віднесення вимог до сьомої черги задоволення вимог кредиторів, що, на думку позивачів є протиправним та таким, що суперечать чинному законодавству.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позов.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 24.02.2012 року між публічним акціонерним товариством "АКБ" Базис" та ОСОБА_4 укладений договір банківського вкладу № 2/0 з видачею депозитного сертифікату, відповідно до умов якого клієнтом внесені грошові кошти у розмірі 60000,00 грн., а банком виданий ощадний (депозитний) сертифікат на пред'явника, строк обігу якого з 24.02.2012 року до 24.05.2012 року.

По закінченню терміну дії договору 25.02.2012 року вкладник ОСОБА_4 звернувся з заявою до банку про видачу коштів в зв'язку з закінченням строку дії договору.

Листом № 16-13/2061 від 29.05.2012 року йому було відмовлено у видачі вкладу у зв'язку з тим, що у публічному акціонерному товаристві "АКБ" Базис" введено повний мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці з 23.04.2012 року до 23.07.2012 року та у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку та повідомлено, що на ім'я вкладника було відкрито позабалансовий рахунок.

Після закінчення строку мораторію 02.08.2012 року ОСОБА_5 зверталась з заявою до банку про видачу коштів у розмірі 60000,00 грн. за договором банківського вкладу № 2/0 від 24.02.2012 року з видачею депозитного сертифікату та нарахованих відсотків по ньому.

Листом № 16-13/4412 від 07.08.2012 року їй було повідомлено, що фінансовий стан банку не дає можливості своєчасно виплати грошові кошти у розмірі 60000,00 грн. та нараховані відсотки за депозитом по Договору банківського вкладу з видачею депозитного сертифікату № 2/0 від 24.02.2012 року у зв'язку з фінансовим станом банку та зазначено, що тимчасова адміністрація банку робить все можливе для відновлення платоспроможності банку та для виконання даної заяви.

23 серпня 2012 року постановою Правління Національного банку України № 357 "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора публічного акціонерного товариства "АКБ" Базис", з 28.08.2012 року відкликано банківську ліцензію, ініційовано процедуру ліквідації та призначено ліквідатора публічного акціонерного товариства "АКБ" Базис".

07 вересня 2012 року позивачі звернулись до ліквідатора публічного акціонерного товариства "АКБ" Базис" з вимогою визнати кредиторські вимоги у загальній сумі 62467,22 грн. відповідно до Договору банківського вкладу № 2/0 з видачею депозитного сертифікату ОС № 002083 від 24.02.2012 року.

Ліквідатор публічного акціонерного товариства "АКБ" Базис" листом № 09-71/5373/9 від 02.10.2012 року повідомив ОСОБА_4 про те, що його вимоги акцептовані у загальній сумі 62467,22 грн. та віднесені до переліку (реєстру) акцептованих вимог до сьомої черги задоволення вимог відповідно до статті 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач в межах спірних відносин діяв правомірно та обґрунтовано.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" набрав чинності 22.09.2012 року.

У зв'язку з тим, що процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "АКБ" Базис" було розпочато з 28.08.2012 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", до процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "АКБ" Базис" повинно застосовувалось законодавство, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 3.3 глави 3 постанови Правління Національного банку України від 23.03.2009 року № 159 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами" у разі невиконання (неналежного виконання) банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (депозиту) або його частини (документ на переказ / заява про повернення коштів тощо) /далі - вимога/ банк зобов'язаний: прийняти вимогу шляхом проставлення на ній: дати отримання, підпису уповноваженої особи, відбитка штампа банку та видачі фізичній особі письмового повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги із зазначенням причини, дати взяття вимоги на облік, дати видачі повідомлення, прізвища, ім'я та по батькові уповноважених осіб і відбитка печатки банку; взяти вимогу на облік за відповідним позабалансовим рахунком.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакції, яка діяла на момент ініціювання процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "АКБ" Базис", ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги ОСОБА_4 були акцептовані ліквідатором в сумі, що становила 62467,22 грн. та віднесені до сьомої черги переліку (реєстру) вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис", про що свідчить повідомлення про акцептування вимог кредитора №09-71/5373/9 від 02.10.2012 року.

Позивачі просять віднести вимогу № 3495 від 07.09.2012 року на суму 62467,22 грн. до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Згідно з статтею 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакції, чинній на момент ініціювання процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "АКБ" Базис" кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги по заробітній платі, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до порушення процедури ліквідації банку; 2-1) вимоги Пенсійного фонду України щодо зобов'язань перед Накопичувальним пенсійним фондом та вимоги недержавних пенсійних фондів; 3) вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних осіб; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 5-1) вимоги Міністерства фінансів України, що виникли у зв'язку з наданням поворотної фінансової допомоги за виключенням внесків до статутного капіталу; 6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності); 7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 8) вимоги за субординованим боргом.

Тобто, до четвертої черги вимог кредиторів відносяться вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за договором банківського вкладу з видачею депозитного сертифікату № 2/0 від 24.02.2012 року, вкладнику ОСОБА_4 було видано ощадний (депозитний) сертифікат на пред'явника серії ОС № 002083.

Таким чином, гарантована сума за вкладом в силу пункту 3 частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не підлягає відшкодуванню Фондом, а тому судами попередніх вірно зазначено, що вимоги позивачів не можуть бути віднесені до четвертої черги вимог кредиторів та відповідно до статті 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" правомірно поставлені ліквідатором до сьомої черги вимог.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)