Ухвала суду № 43531858, 02.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2015р. м. Київ К/800/55310/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Заїки М.М., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Запорізького обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації за речове майно,

за касаційною скаргою Запорізького обласного військового комісаріату на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2014 року,

встановив:

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Запорізького обласного військового комісаріату про визнання протиправним рішення від 03.09.2013 р. № 778 про відмову у виплаті грошової компенсації за неотримане з 22.05.2008 р. по 03.09.2013 р. речове майно, стягнення грошової компенсації за вказаний період в сумі 4 085,38 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2014 року, позов задоволено частково: стягнуто із Запорізького обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за неотримане речове майно за період служби з 22.05.2008 р. по 03.09.2013 р.

У касаційній скарзі Запорізький обласний військовий комісаріат, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що позивач звернувся з проханням виплатити йому грошову компенсацію за неотримане речове майно лише перед своїм звільненням, а на час звернення до суду втратив статус військовослужбовця. Крім того, в кошторисі військової частині відсутні відповідні кошторисні призначення на виплату даної компенсації і виплата позивачу коштів призвела б до відповідальності за бюджетне порушення.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 просить залишити судові рішення без змін, вказуючи на їх законність і обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 01.08.1992 р. по 03.09.2013 р. безперервно проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, остання посада перед звільненням - помічник військового комісара з правової роботи Запорізького ОВК, військове звання - майор юстиції.

Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 05.08.2013 р. № 433 позивача звільнено з військової служби в запас за пунктом "б" (за станом здоров'я) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з правом носіння військової форми одягу.

Зі списків особового складу військового комісаріату та всіх видів забезпечення позивача виключено з 3 вересня 2013 року відповідно до наказу військового комісара Запорізького ОВК (по стройовій частині) від 03.09.2013 р. № 167.

28.08.2013 р. ОСОБА_4 звернувся до відповідача з рапортом, в якому просив виплатити йому грошову компенсацію за неотримане речове майно за цінами на день підписання наказу про звільнення за період з 22.05.2008 р. по день подання цього рапорту. Одночасно позивач просив надати йому довідку-розрахунок про належне йому речове майно за період служби, його кількість та вартість на день звільнення.

03.09.2013 р. позивач отримав відповідь про відмову у виплаті йому грошової компенсації за неотримане речове майно у зв'язку з тим, що у чинній редакції Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не передбачено такої виплати. Одночасно позивачу було надано відомості про належне йому речове майно за період служби у ЗС з 22.05.2008 р. по 28.08.2013 р. у кількості 151 одиниці, вартістю 4 085,38 грн.

Відповідно до частини другої статті 9-1 Закону України від 20.12.1991 р. № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, в постановах від 19 березня 2013 року (№ 21-38а13) і від 24 червня 2014 року (№ 21-253а14), положення частини другої статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.

Частиною другою статті 24 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з абзацом четвертим пункту 34 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008, контракт припиняється (розривається) у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового розірвання контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України).

З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що на момент звернення позивача з письмовим рапортом до військового комісара про виплату йому грошової компенсації за невидане речове забезпечення він мав право на її отримання, оскільки не був виключений зі списків особового складу військової частини і вважався таким, що проходить військову службу за контрактом. У зв'язку з цим відмова відповідача у виплаті такої компенсації, зважаючи на відсутність заперечень з його боку щодо видачі позивачу раніше цього майна або грошової компенсації замість нього, обґрунтовано визнана судами протиправною.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Запорізького обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Заїка М.М. Ліпський Д.В.