Ухвала суду № 43531848, 02.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 квітня 2015 року м. Київ К/800/43574/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Цуркана М.І.,

секретар судового засідання: Бугаєнко Н.В.

за участю:

позивача ОСОБА_2,

представників відповідача Залевського В.О.,

осіб, які приєднались до касаційної скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представника ОСОБА_8 ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_2 про звернення до Верховного Суду України щодо відповідності Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» Конституції України, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_17 звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі № 826/9693/13-а.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2014 року відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Під час судового засідання 29 січня 2015 року ОСОБА_4 надав суду клопотання про звернення до Верховного Суду України щодо відповідності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Конституції України.

5 лютого 2015 року до суду ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_6 подали аналогічні заяви.

В своїх заявах просили Вищий адміністративний суду України звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як такого, що не відповідає та суперечить Конституції України, Цивільному кодексу України та безпідставно дискримінує права громадян на володіння, розпорядження та користування своєю власністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2015 року вищенаведені клопотання були задоволені, а провадження у справі зупинено до завершення розгляду звернення.

Листом суддя-доповідач Кравцов О.В. звернувся до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

10 березня 2015 року до Вищого адміністративного суду України надійшла відповідь на даний лист, в якій Верховний Суд України вказав, що, враховуючи наявне законодавче регулювання даного питання, необхідно або зупинити колегією суддів Вищого адміністративного суду України провадження у справі та постановити ухвалу про звернення до Верховного Суду України, або прийняти відповідне рішення пленуму Вищого адміністративного суду України згідно з пунктом 4 частини другої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Справу призначено до розгляду на 2 квітня 2015 року.

Під час судового засідання поновленно провадження у даній справі.

З`ясувавши обставини справи в частині порушеного питання, вислухавши думку сторін, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі та звернення до Верховного Суду України, виходячи з наступного.

ОСОБА_2 та особи, що приєднались до касаційної скарги, є вкладниками ПАТ «Банк «Таврика».

23 листопада 2012 року рішенням Національного банку України № 906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій ПАТ «Банк «Таврика» зупинено у строк до 24 грудня 2012 року здійснення окремих видів операцій ПАТ «Банк «Таврика».

Постановою правління Національного банку України від 20 грудня 2012 року № 548 ПАТ «Банк» «Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних.

20 березня 2013 року Національним банком України прийнято постанову № 97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика».

Про прийняття вищенаведених рішень заявникам повідомлено не було. Однак, дізнавшись про дані рішення Національного банку України, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 грудня 2012 року № 33 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Таврика».

З 22 вересня 2012 року набрав чинності Закон N 4452-VI, відповідно до якого, функції нагляду за банками, які віднесені до неплатоспроможних, передані від Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Отже, після віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повне і виняткове право управляти банком та вирішувати всі питання щодо його подальшої діяльності має Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Заявники вказують, що при укладанні договорів з ПАТ «Банк «Таврика» вони не надавали прав Фонду розпоряджатись їхніми коштами та не укладали із ним будь-яких угод, за якими Фонд міг бути кредитором на всю суму вкладів.

Таким чином, колегія суддів, при розгляді даної справи, прийшла до висновку, що доводи заявників є обґрунтованими, виходячи з наступного.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону N 4452-VI передбачено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Статтею 29 Закону N 4452-VI встановлено, що Фонд набуває право кредитора банку на всю суму, що підлягає відшкодуванню вкладникам такого банку відповідно до цього Закону на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, а також на суму нарахованого, але не сплаченого регулярного збору до Фонду.

Згідно з абзацом другим статті 52 Закону N 4452-VI вимоги, не задоволені за недостатністю майна банку, вважаються погашеними.

Пунктом 7 статті 52 Закону N 4452-VI передбачено, що майно, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається Фонду.

Необхідно зазначити, що всі договори між заявниками і ПАТ «Банк «Таврика» укладені до набрання чинності Закону N 4452-VI. У свою чергу, Законом N 4452-VI створені умови для позбавлення конституційного права громадян України володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, що суперечить статті 41 Конституції України.

На думку колегії суддів, попри встановлену мету Закону N 4452-VI - захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України (стаття 2 Закону N 4452-VI), його практичне застосування до неплатоспроможних банків ставить вкладників банку в нерівні умови при відшкодуванні депозитних коштів, допускає застосування різних підходів в зобов'язальних відносинах з кредиторами та позичальниками банку.

Відповідно до частини п'ятої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Пунктом 4 частини другої статті 156 КАС України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі, зокрема, наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

Враховуючи вищезазначене, наявність клопотань позивача, осіб, які приєднались до касаційної скарги та необхідність часу для підготовки та розгляду вищенаведеного звернення Верховним Судом України, суд дійшов висновку зупинити касаційне провадження у справі № 826/9693/13-а за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення шкоди та звернутись до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Керуючись статтями 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення шкоди - зупинити.

Звернутись до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя Кравцов О.В.

Судді Єрьомін А.В.

Цуркан М.І.

Суддя Кравцов О.В.