Ухвала суду № 43531624, 18.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2015р. м. Київ К/9991/21784/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської обласної митниці на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 по справі №2а-2353/11/1070 за позовом Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» до Київської обласної митниці про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляд суду передано вимоги Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» до Київської обласної митниці про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №51 від 05.05.2011.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2011, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2011 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Київська обласна митниця 21.03.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 27.04.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 19 статті 1, частини другої статті 40, пункту 5 частини першої статті 41, статей 42, 54, 69, 81, 88 Митного кодексу України, підпункту 16.1.8 пункту 16.1 статті 16, статті 41, підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54, статей 61, 62, пункту 102.1 статті 102, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 №574, статті 159, пункту 3 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем, згідно вантажно-митних декларацій №122000106/2008/028060 від 14.10.2008, №122000106/2008/031316 від 14.11.2008, №122000106/2009/000978 від 26.01.2009, №122000106/2009/004672 від 20.03.2009, №122000106/2009/009304 від 27.05.2009, №122000106/2009/010432 від 12.06.2009, №122000106/2009/013987 від 30.07.2009, №122000106/2009/018389 від 30.09.2009, №122000106/2009/021249 від 16.11.2009, №122000106/2009/021833 від 13.11.2009, на митну територію України було імпортовано лікарський препарат «ГІНСОМІН», капсули м'які, №30, виробництва компанії «Мега Лайфсайенсіз Лтд» (Таїланд)» за кодом УКТЗЕД 3004501000 (лікарські засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі: - інші лікарські засоби, що містять вітаміни або інші сполуки товарної позиції 2936: розфасовані для роздрібної торгівлі). Правильність та достовірність визначення позивачем вказаного вище коду була підтверджена реєстраційним посвідченням на лікарський засіб №UА/6952/01/01, яке включене до Державного реєстру лікарських засобів України та діє на всій території України до 17.08.2012.

У період з 23.03.2011 по 12.04.2011 уповноваженими особами Київської обласної митниці було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання Підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» законодавства України з питань митної справи при митному оформлення товари «ліки для людей розфасовані для роздрібної торгівлі, що містять вітаміни, не містять білків жуйних тварин, наркотичних та психотропних речовин «ГІНСОМІН» за період діяльності з 01.04.2008 по 31.03.2011, за результатами якої складено акт №н22/11/125000000/21568905 від 12.04.2012.

На підставі висновків викладених у вказаному акті перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №51 від 05.05.2011, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» у загальному розмірі 26889,59грн., у тому числі 21511,67грн. - основний платіж та 5377,92грн. - штрафні санкції.

За висновками акта перевірки, позивачем було порушено вимоги Закону України «Про митний тариф України» в частині декларування товару (препарат «ГІНСОМІН») за кодом УКЗТЗЕД 30045010 «лікарський засіб» із застосуванням ставки ввізного мита - 0% та недекларування вказаного товару за кодом УКТЗЕД 2106909200 «харчові продукти» із застосуванням ставки ввізного мита - 8%, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по сплаті мита у розмірі 21511,67грн.

Відповідно до пунктів 35 та 19 статті 1 Митного кодексу України пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур

Митні процедури - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому зазначеним Законом.

Згідно зі статтею 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

З аналізу зазначених норм вбачається, що митний контроль можливий після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, за виключенням випадку коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у вантажних митних деклараціях недостовірних відомостей.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, під час митного оформлення товарів згідно вказаних вище вантажних митних декларацій порушень в оформленні чи недостовірних відомостей у вантажних митних деклараціях митним органом встановлено не було.

Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» було задекларовано товар до митного оформлення за кодом УКТЗЕД 3004501000 з дотриманням Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 22.06.2006 №514 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.07.2006 за №816/12690.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення форми «Р» №51 від 05.05.2011.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Київської обласної митниці залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 по справі №2а-2353/11/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв