Ухвала суду № 43531403, 16.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2015 року м. Київ К/800/5033/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 року

у справі № 816/5421/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький елеватор»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький елеватор» звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року у справі № 816/5421/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо внесення змін до інформаційних електронних баз в тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині корегування: податкового кредиту за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, січень 2012 року на 169 349, 00 грн. та податкових зобов'язань за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, січень 2012 року на суму 169 349, 00 грн.; доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 3 квартал 2011 року, 4 квартал 2011 року на суму 343 025, 00 грн. та витрати за 3 квартал 2011 року, 4 квартал 2011 року на суму 343 025, 00 грн. Зобов'язано Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області виключити з інформаційних баз в тому числі «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» корегування податкового кредиту за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, січень 2012 року на 169 349, 00 грн. та податкових зобов'язань за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, січень 2012 року на суму 169 349, 00 грн.; доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 3 квартал 2011 року, 4 квартал 2011 року на суму 343 025, 00 грн. та витрати за 3 квартал 2011 року, 4 квартал 2011 року на суму 343 025, 00 грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кременчуцький елеватор» з питань взаємовідносин з ПП «Стандарт Агро»за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, з ПП «Агро-Лайф» за період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року, з ТОВ «Сембі Сервіс» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, відповідачем складено акт від 20.06.2012 року № 1848/22-209/33081783, яким встановлено порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.1 ст. 138, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до завищення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 343 025, 00 грн., які підлягають коригуванню в частині відсутності об'єкта оподаткування по нікчемним правочинам та завищено суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта на суму 343 025, 00 грн.; п. 201.14 ст. 201, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, встановлено завищення податкових зобов'язань у сумі 169 349, 00 грн., завищення податкового кредиту у сумі 169 349, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем податкові повідомлення-рішення не приймались.

Висновки акта перевірки були включені до інформаційних електронних баз в тому числі «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо безпідставного внесення змін до АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Підпунктом 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» № 266 від 18.04.2008 року затверджено примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів (далі - Порядок), у якому наказом ДПА від 30.12.2009 року №742 слово «Порядок» замінено словами «Методичні рекомендації».

Згідно із п. 1.3 розділу 1 Методичних рекомендацій для їх реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів.

Пунктом 2.8 розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій встановлено, що працівники підрозділу ведення та захисту податкової звітності несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 2.21 розділу ІІ Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками перевірки відповідачем податкові повідомлення-рішення не приймались, податкові зобов'язання не узгоджувались, тому вірним є висновок судів, що відповідачем безпідставно зменшено податковий кредит за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, січень 2012 року на 169 349, 00 грн. та податкових зобов'язань за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, січень 2012 року на суму 169 349, 00 грн.; доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 3 квартал 2011 року, 4 квартал 2011 року на суму 343 025,00 грн. та витрати за 3 квартал 2011 року, 4 квартал 2011 року на суму 343 025, 00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо безпідставного внесення відповідачем змін до АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 року у справі № 816/5421/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук